«Мені ж, мій Боже,
на землі подай любов,
сердечний рай!
І більш нічого не давай!»
«Молитва» 24 травня 1860 р.
Тарас Шевченко прийшов у світ 205 років тому. За цей час змінювалися владні режими, політичні лідери, ідеології – та незмінним і незламним залишився дух патріотизму, закладений у свідомості нашого народу. Всі ці роки Тарас Шевченко живе поруч з нами. Шануємо його, пам’ятаємо, віримо у його слова.
Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Хіміки Львівської політехніки не залишились осторонь і також намагалися доторкнутися до історії, зануритися в Шевченківський світ, відчути глибину його душі і світло творчості та спільними зусиллями вшанувати пам’ять справді великої людини. Ціле театральне дійство підготували викладачі та студенти кафедри хімічної технології переробки нафти та газу ІХХТ. Їхній виступ був вартий великої університетської сцени. Захід складався з двох частин. Перша – лірично-театралізоване дійство, присвячене темі кохання Кобзаря. Він прожив лише 47 років, та мало хто знає, що маючи надзвичайну славу художника і поета, митець Т. Шевченко залишався нещасливою в особистому житті людиною. Тема любові, сім’ї, дітонародження – одна з центральних у творчості письменника, більше того, вона основна в житті Шевченка. Їх було вісім – знакових жіночих постатей у бентежному і сповненому драматизму житті Тараса. Імена більшості з них ми б не знали, якби не любов до них великого поета. Найчастіше його обраниці не могли оцінити ані поетичного, ані художнього генію великого митця. Тому він втішався, переконував себе у правильності «запорозького вибору»: «Не женися на багатій, Бо вижене з хати, Не женися на убогій, Бо не будеш спати. Оженись на вольній волі, На козацькій долі, Яка буде, така й буде, Чи гола, то й гола. Та ніхто не докучає…».
Друга частина заходу – інсценізація уривку з п’єси «Назар Стодоля», яка була більш динамічною, веселою, пересипаною жартами і майстерною акторською грою (це справді відкриття нових талантів тандему викладачі-студенти). Окрім цікавого сценарію, майстерної гри, чудових віршів і музики, викладачі та студенти ретельно підібрали образи, приділяючи увагу навіть деталям одягу, зачіскам, манерам… Неабияке значення мало й оформлення інтер’єру, який, незважаючи на невеличкий розмір аудиторії, гармонійно вписався і додав особливого настрою.
