У Залі Захарієвича Національного університету «Львівська політехніка» відбулася зустріч з письменником і перекладачем Андрієм Содоморою. У події також взяли участь директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська, головний редактор видання «Збруч» Орест Друль, журналістка Тетяна Вергелес і літературознавець Данило Ільницький. Захід модерував міоківець Назар Данчишин.
Від імені Львівської політехніки Андрія Содомору привітав перший проректор Олег Матвійків, зазначивши: «Сьогоднішня зустріч – це ще одна можливість долучитися до знайомства з людиною, яка вибудовує культуру України». Яскравим доказом зацікавлення публіки живою мовою стала, зокрема, повна зала, у якій зібралося чимало прихильників та учнів перекладача.
Згодом розпочав свою промову і сам світоч українського перекладу – Андрій Содомора. У першій частині він закцентував на оригінальності та самобутності української мови, важливості рухатися до джерел та повертати минулі форми слів, а не йти «легкою стежкою» наслідування російської. «Гляньмо на Котляревського – і там побачимо сотні слів, – зазначив А. Содомора. – Всі ми повинні дбати не тільки про те, щоб спілкувались на рівні науки, бізнесу, а також на рівні серця і душі. Така основна функція мови».
Андрій Содомора не оминув увагою і своєї перекладацької діяльності. За його словами, усе його життя після закінчення університету було створенням двох перекладів: «Перший – це з паперу на папір (сьогодні на екран). Це переклади греків, римлян. А другий – це з того, що на душі, на папір».
Директорка МІОКу і близька подруга перекладача Ірина Ключковська відзначила надзвичайну глибину і скромність митця, який невтомно працює кожного дня: «Андрій Содомора – це такий орач, який , за Франком, оре нашу духовну ниву.
За плугом, згорблений теж і спотілий, орач поступає,
Тисне чепіги грудьми, істиком скибу труча».
Головний редактор видання «Збруч» Орест Друль поділився і своїми міркуваннями та заувагами з приводу живої мови. Про А. Содомору сказав: «Він не просто поет, не просто майстер мініатюр, де кожне слово виважене і зважене. Як перекладач сенсів, він змушений шукати точний відповідник до всього. Його відчуттю живої мови можна довіряти».
Журналістка і відповідальна редакторка Львівської політехніки Тетяна Вергелес привернула увагу авдиторії до того, як А. Содомора змінює Львів. «Андрій Содомора – геній місця, і Львів щасливий. Коли ти знаєш, що він є поруч з тобою у Львові, значить ми стоїмо. Бо що таке «геній місця»? Це латинський вираз, який застосовують до людини, яка ревно оберігає неповторну атмосферу місця».
Літературознавець Данило Ільницький назвав А. Содомору своїм «наставником і другом» та закликав дослухатися до митця. «На мій погляд, найголовніше, що нам потрібно робити з паном Андрієм Содоморою, – це читати його тексти і намагатися втілювати те, про що він говорить. Не лише шанобливо погоджуватися з ними і далі робити своє, а все-таки намагатися якось розвивати ті акценти, про які він говорить – як і щодо культурологічних параметрів, так і мовних особливостей».
Плекаємо надію, що у стінах Львівської політехніки нам вдасться ще не раз зустрітися з Андрієм Содоморою та поговорити про живу мову.
Фото Наталії Павлишин
