Зеновій Верес, директор освітнього напряму Львівського ІТ Кластеру, Solutions Architect у Softserve, асистент кафедри комп’ютеризованих систем автоматики Національного університету «Львівська політехніка»:
– В цьому блозі я постараюсь описати два нові напрями, які спільно з львівським ІТ Кластером буде запущено у львівських вишах (Національному університеті «Львівська політехніка» та Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності) вже з цього року: кібербезпека та робототехніка.
Заяви на вступ за цими сучасними напрямами можна подавати вже з 12 липня. Але яке значення мають кібербезпека та робототехніка у повсякденному житті?
Робототехніка
Коли ми говоримо про ІТ-шників, то передусім маємо на увазі програмістів, тестувальників, дизайнерів, бізнес-аналітиків, керівників проектів, – загалом галузь ІТ дозволяє знайти своє місце під сонцем багатьом талантам.
Українські ІТ-компанії намагаються перейти від моделі аутсорсингу до сервісної моделі, коли клієнтам пропонують допомогу, починаючи зі старту проекту – обговорення його сильних/слабких сторін, розробки архітектури, обчислення бюджетів, складання планів виконання робіт на проекті – і до його реалізації та впровадження у кінцевого споживача. Така модель, на відміну від звичайного аутсорсу, дає змогу збільшити додану вартість, яку створюють українські розробники.
Звісно, що робота над високотехнологічними проектами, які пов’язані не лише із самим програмуванням, але й розробкою розумних пристроїв (Інтернет речей) чи роботизованих систем, потребує набагато більше знань і навичoк та наявності команди інженерів, яка зможе реалізувати всі етапи розробки таких пристроїв, їхній дизайн, розрахунок конструктивних елементів, виготовлення прототипів та їхню реалізацію в серійному виробництві. Також очевидно, що такі фахівці є більш високооплачуваними та конкурентними на світовому ринку (а загальновідомо, що українські ІТ-шники конкурують на світовому ринку праці).
Стрімкий розвиток ринку Інтернету речей (а його ємність уже оцінюють у трильйони доларів) зумовив відкриття першої програми «Інтернет речей» у Львівській політехніці.
Після навчання студентів упродовж перших двох років стало очевидно, що такі фахівці є потрібними на ринку праці – з 45 студентів ІІ курсу 27 отримали запрошення на проходження практики у львівських IT-компаніях на літній період (а частина з них – пропозиції щодо працевлаштування).
Також виявилось що ІТ потребує і фахівців з робототехніки – людей, які зможуть працювати в командах, що проектують і створюють роботизовані платформи (або, як їх ще називають, – роботи). Зокрема, розробка компанії Photon Entertainment була визнана найкращим стартапом центральної та східної Європи 2018 року.
Також роботизовані розробки викликають значний інтерес в армії. Згадаймо, як змінили перебіг україно-російської війни безпілотники – адже завдяки їм низка небезпечних завдань (розвідка, виявлення цілей, цілеуказання) виконуються з високою ефективністю та з меншим ризиком для життя воїнів.
Ці розробки також можуть бути застосовані для розмінування територій, доставки продуктів і боєприпасів на передовій позиції, де є висока небезпека вогневого ураження особового складу.
Кібербезпека
Наше життя неможливо уявити без Інтернету. Практично у кожного з нас є «віртуальне я» в соціальних мережах, яке нерозривно пов’язане із нашим «фізичним я». Доступ зловмисника до профілю в соцмережах завдасть менше шкоди, якщо ми говоримо про звичайного громадянина, але може мати значні наслідки, коли це буде профіль офіційної організації, керівника компанії чи політика.
Документи на вашому комп’ютері також можуть містити цікаву інформацію для зловмисників. І чим більш необхідною для них інформацією ви володієте, тим більше зусиль буде спрямовано для її отримання.
На жаль, більшість проблем в користувачів виникає у випадку порушення елементарних правил інформаційної гігієни – коли програмне забезпечення не оновлюють упродовж тривалого часу, або користувачі відвідують невідомі сайти, встановлюють підозріле/зламане неліцензійне програмне забезпечення, проходять різноманітні тести в соцмережах.
Зауважу, що ці ж проблеми стосуються інформаційних систем організацій, підприємств чи виробництв, лиш із тою відмінністю, що результати можуть бути більш руйнівними. Так, хакерська атака РФ на енергосистему Івано-Франківської області в 2015 році залишила без світла понад 230 тисяч споживачів. Тогорічні атаки із застосуванням вірусів WannaCry і Petya завдали значної шкоди багатьом установам.
Зловмисники, чи коректніше сказати – працівники спецслужб РФ, старанно готувались до цих атак упродовж тривалого часу й використали значний арсенал вразливостей для завдання максимальної шкоди. Зауважу, що в обох випадках ми маємо справу з організованою роботою РФ у рамках гібридної війни. Така активність не могла не спричинити об’єднання українських фахівців з кібербезпеки – так, є ціла низка підтверджених операцій організації Український кіберальянс.
Такий тип гібридної війни може створити хибне бачення, що для захисту від атак хакерів необхідно звернутись до інших хакерів, але які є «добрими хакерами» (правильніше їх називати етичними хакерами). Це є правдою лише частково – захист від атак є набагато складнішою задачею, що охоплює розробку правил роботи в організації з інформаційними ресурсами, розробку процесу оновлення програмного забезпечення, налаштування моніторингових систем (щоб вчасно виявити проникнення сторонніх користувачів у вашу мережу та знешкодити їх).
Також слід зауважити, що ми повинні безперервно працювати над захистом від кібератак – адже зловмисники щоразу вишукують нові й нові шляхи атак. Фактично кіберзахист – це як гра в шахи двох гросмейстерів. Гросмейстерів, що безперервно вдосконалюють свої навички.
Попри високий рівень українських фахівців з кібербезпеки їх є критично мало – їх потребують як у Кіберполіції та СБУ, так і в ІТ-компаніях, яким є що захищати від сторонніх очей.