Андрій Яців, заступник директора Міжнародного інституту освіти, культури за зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», відповів на питання новорічної анкети газети «День».
– 2021-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).
– 30 років з дня відновлення незалежності України – певна віха, milestone для нашої держави і можливість для кожного українця зупинитися на хвилину і поглянути на цей етап нашого спільного життя у ретроспективі. Попри всі труднощі, нескінченні помилки на шляху розбудови нашої державності, ми все ж здобули найважливіше – свободу бути собою у власній країні. Цього не мали попередні покоління українців, і це треба цінувати.
– Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?
– З року в рік Героєм є часто неназваний український захисник або захисниця, які в мороз і спеку, в здоров’ї і недузі обороняють наші кордони. Цьогоріч багато родин не дочекалося своїх синів та доньок, чоловіків та дружин, батьків, які загинули, виконуючи завдання з оборони нашої держави на фронті. Маємо щодня пам’ятати про них.
Антигерой – агресор, яким є Російська федерація, та особисто Володимир Путін із його оточенням. Московський диктатор розуміє, що останнє вікно можливостей для Росії відновити імперські впливи на Україну зачиняється (а насправді вже давно і назавжди зачинилося) і продовжує нагнітання на наших кордонах.
– Що надавало вам сил цього року (події, люди, враження)?
– Оптимізму додає активність української молоді. Так, у середовищі Національного університету «Львівська політехніка» маємо змогу спостерігати за постанням нових стартапів, творених командами ще зовсім юних, проте дуже амбітних винахідників. Ці та інші ідеї є передумовою великого майбутнього української науки, а також креативних індустрій, які поволі посідають належне місце на світових майданчиках. Ще більше надихає знайомство з активною українською молоддю у світі. Для прикладу, цьогоріч був презентований дуже цікавий проєкт #СКУ30до30, ініціатором якого став Світовий Конгрес Українців, що є партнером МІОКу. Результатом проєкту стало знайомство світової української громадськості з майбутніми лідерами закордонного українства віком до 30 років – ініціативними, професійними, креативними.
– Які нові сенси, уроки, цінності дав цей рік особисто вам?
– Ще один рік, який загострив розуміння важливості пошанування тих, хто поруч. Важкою втратою для України став відхід Євгена Кириловича Марчука – українського державника, знакової постаті в історії нашої країни.
Другий рік COVID знову став випробуванням для спільнот людей, яких пандемія змусила віддалитися одне від одного, під час комунікації дедалі частіше концентруватися на негативному дискурсі. Радію, що вчимося долати ці виклики, гуртуватися навколо позитивних сенсів і знову планувати майбутнє.
Докладніше – на сайті газети «День».