Першої неділі жовтня традиційно згадуємо тих, для кого педагогіка стала справою їхнього життя. Незабаром виповниться два тисячоліття відтоді, як римський імператор і сенат почали видавати платню першому штатному вчителеві ораторів Марку Фабію Квінтіліану, що засвідчило появу вчительської професії.
Немає людини, яка прожила життя і не мала хоча б одного вчителя. Так уже складається, що педагоги супроводжують чималий шмат нашого життя – від дитсадка і до університету. Та позаяк у професійному житті нам доводиться постійно вдосконалюватися, то, відповідно, дуже часто і тут потребуємо вчителів. Хтось вчить нас, когось вчимо ми…
Сьогодні динамічний розвиток суспільства змушує багато речей сприймати по-іншому і багато що робити не так, як років десять – двадцять тому. Це стосується кожної сфери, а педагогічної – особливо. З’являються нові методики, нові погляди на ту саму проблему, раціональніші підходи, технічні можливості, що допомагають швидше і доступніше пояснювати тему. Тому закономірно, що педагог мусить постійно розвиватися і вдосконалюватися, йти в ногу з часом, як казали мої респонденти під час опитування, – бути сучасним. Зазвичай усім подобаються вчителі, які вміють зацікавити своїм предметом, викласти матеріал обширно і вимагають знань від учнів чи студентів.
Жоден педагог не хоче, щоб його праця пропала намарно і справжньою його гордістю є високі здобутки учнів. Уже крилатим висловом стали слова Леонардо да Вінчі про те, що хороший учень повинен перевершити свого вчителя. Якщо учні перевершують своїх учителів, це означає, що світ навколо нас розвивається, вдосконалюється, що держава набуває нового поступу. Але для того потрібні хороші висококваліфіковані педагоги, без яких у житті – ніяк!
Радіон Соболев, студент другого року магістратури Інституту архітектури:
«Мати контакт зі студентами»
Напевне, він має бути сучасним, тобто знати сучасні тенденції того, як студенти зараз сприймають інформацію, через що і як їм краще її доносити. Повинен бути комунікабельний, знаходити спільну мову зі студентами. Можливо, не просто викладати свій предмет, а знаходити якісь гілочки, щоб мати контакт зі студентами. Коли я вчився у Донбаській національній академії архітектури, у мене була викладачка історії мистецтв. Вона не зосереджувалася на датах, назвах картин та їхніх авторах, а оживлювала пари різною інформацією. Цю викладачку було дуже цікаво слухати. Такий підхід допомагає студентові глибше пізнати предмет.
Вікторія Турас і Вероніка Сергеєва, студентки другого року магістратури Інституту економіки і менеджменту:
«Мислити інноваційно»
Педагог нині мусить бути сучасним, тобто йти в ногу з часом, не використовувати застарілу педагогіку, як це часто можна побачити на лекціях викладачів. Мати інноваційне мислення, дослухатися до студентів і, відповідно, чути їх. Дуже класно, коли викладачі заохочують студентів до позакласного, позааудиторного читання, радять книжки, які їх надихнули, цікаві біографії науковців, щоб більше зацікавити предметом. У нас були такі викладачі.
Андрій Маланчук, студент четвертого курсу Інституту геодезії:
«Бути відповідальним і вміти зацікавити»
Насамперед я ціную викладача, якого цікаво слухати. Він повинен уміти зацікавити своїм предметом, ставитися до своєї роботи відповідально. Викладач певною мірою повинен бути харизматичний, мати авторитет серед студентів. Якщо вибирати поміж поблажливістю і вимогливістю, то мені до вподоби більш поблажливі, які мають своєрідний підхід до викладання. Не маю на увазі цілковиту халяву, але мусить бути золота серединка – викладач повинен розуміти, що студент може дещо і не знати.
Олена Зварич, студентка першого курсу Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій:
«Розуміти дитину»
Сучасний педагог повинен розуміти дитину будь-якого віку – чи то школяра, чи студента – приймати її такою, яка вона є і знаходити підхід до кожного. Також важливо вміти поступатися, коли дитині аж ніяк не дається певний предмет, не намагатися втискати їй це у голову, а воліти поставити якусь там трієчку, розуміючи те, що є інші дисципліни, до яких його учень або студент проявляє цікавість. Мені подобаються педагоги, які хочуть передати свої знання, а не просто абияк відчитати, які не ставляться до своєї роботи поверхнево. Прикладом того є моя шкільна вчителька англійської, яка знаходила підхід до кожного учня, розуміла його, вміла зацікавити, додатково пояснювала.
