12 липня стартує вступна кампанія – 2017: абітурієнти з усієї України матимуть можливість подати заяву до обраного вишу, на улюблену спеціальність та на крок наблизитися до професії своєї мрії.
Як і торік, процедуру вступу буде проведено в електронному вигляді через сайт ez.osvitavsim.org.ua, реєстрація електронних кабінетів доступна від 29 червня, з метою усунення проблеми «підвисання» сайту. Минулоріч напрямом-фаворитом у Львівській політехніці був «Комп’ютерні науки та інформаційні технології» – до приймальної комісії надійшло 2997 заяв. Недалеко «втекли» «Інженерія програмного забезпечення» – 2546 і «Право» – 2320. «Комп’ютерна інженерія» зібрала 1997 заяв, «Менеджмент», «Міжнародні відносини» і «Філологія» – у межах півтори тисячі кожен, наступними у списку були «Кібербезпека» й «Туризм» із показниками 1402 та 1288 відповідно. На напрям «Психологія» охочих вступити виявилося трішки більше за тисячу.
За торішніми даними Міністерства освіти і науки, до п’ятірки спеціальностей, яким надала перевагу найбільша кількість українських абітурієнтів (обрали денну та контрактну форми навчання), увійшли: «Право» (19000), «Менеджмент» (9328), «Фінанси, банківська справа і страхування» (8707), «Середня освіта» (8335), «Облік та оподаткування» (7447).
Цілком логічним був би висновок, що така статистика дозволяє згрубша спрогнозувати, яким буде цьогорічний попит і куди вступатимуть колишні школярі, проте у лютому 2017 року світом прокотилася резонансна заява американського підприємця-мільярдера Марка К’юбана про те, що майбутнє – за гуманітаріями. К’юбан стверджує, що за десять років попит на фахівців із гуманітарних наук буде набагато вищий, аніж тепер на програмістів та інженерів. За словами мільярдера, у майбутньому десятиріччі на людство грядуть зміни, масштабніші, ніж ті, які відбулися за останні тридцять років, адже у світі розпочався процес автоматизації того, що вже було автоматизоване, – роботи відберуть у людей більшу частину робочих місць, змінивши ринок та природу праці. Машинний інтелект із легкістю і набагато якісніше, ніж людина, може впоратися зі збиранням, оброблянням та аналізуванням даних, тому особливо цінними будуть ті, хто має креативне мислення, особливий погляд на речі та явища, може критично оцінити дані, зібрані алгоритмами. Тож абітурієнтам, які планують пов’язати своє життя з галуззю фінансів, за рекомендаціями К’юбана, треба замислитися, чи варто це робити, а майбутнім філософам і філологам американець пророкує велике майбутнє. Вірити чи ні в таку теорію – особиста справа кожного, але ті, на кого хоч раз у житті кидали повний скорботи й співчуття погляд зі словами «ти ж – гуманітарій», однозначно мають привід для радості та гіпотетичну можливість реваншу.
На сайті work.ua, який позиціонує себе «місцем № 1 для пошуку роботи в Україні», опубліковано перелік ТОП-100 популярних професій. Перші десять позицій найзатребуваніших фахівців посідають: консультант у шоу-рум, менеджер зі збуту, менеджер-консультант у салон, реалізатор, онлайн-консультант, асистент із продажу, менеджер із експорту, водій, бухгалтер. Завершують список IT-спеціаліст, диспетчер, майстер із ремонту, спеціаліст технічної підтримки, SEO-спеціаліст, спеціаліст із обліку, керівник відділу продажу, медичний представник, оператор АЗС, столяр. Найбільше пропозицій щодо роботи work.ua пропонує в таких категоріях: робочі спеціальності, виробництво, продаж і закупівля, галузь обслуговування, роздрібна торгівля. Найменше вакансій у галузі страхування.
Американський сайт CareerCast опублікував рейтинг професій 2017 року з урахування середнього річного доходу, потенціалу його зростання до 2024 року, а також рівня стресу на роботі. На першій, найвищій позиції опинилася професія статиста (середній річний дохід $ 80110), далі розташувалися: менеджер медичних послуг ($ 94500), фахівець із дослідження операцій ($ 78630), аналітик із інформаційної безпеки ($ 90120), науковець, що займається аналізом даних ($ 111267), професор університету ($ 72470), математик, інженер-програміст ($ 100690), терапевт ($ 80150) та логопед ($ 73410). Як бачимо, українцям є до чого прагнути, особливо до американської платні.
Яким буде ринок праці в майбутньому, достеменно ми, звісна річ, дізнаємося лише згодом, так само, як і те, чи візьмуть до уваги українці прогноз Марка К’юбана. Тому наразі радимо абітурієнтам слухати своє серце, а їхнім батькам – не обирати замість дитини її життєвий шлях і не нав’язувати свій досвід з улюбленим «нам видніше», адже це може призвести до невдач і розчарувань у майбутньому.