23 січня 2025 року, як члени Наукового товариства імені Шевченка, викладачі катедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки, доцент Мирослава Гнатюк і старший викладач Ірина Черевко, взяли участь у роботі другого з черги наукового семінару із серії «Мовознавча комісія НТШ. Ювілеї. Спадщина».
Філологічний Дрогобич вітав учасників у своїх університетських стінах – в музеї-студії Івана Франка. Ініціатором проведення такої зустрічі була Мовознавча комісія НТШ, яка спільно з Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка та Інститутом українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України гідно вшанували 90-річчя від дня народження багаторічного члена НТШ, добре знаного в славістичному середовищі українського вченого-фразеолога, діалектолога, дослідника історії українського мовознавства, автора (за співпраці з А. Бурачком та Б. Якимовичем) першого українсько-російського «Словника для військовиків», доктора філологічних наук, професора Мар’яна Тимофійовича Демського.
Кількагодинне науково насичене спілкування, як також спогади спогади про Вчителя, Наставника, Колегу, Батька, гідного Українця, викристалізували образ невтомної, життєрадісної людини-мовознавця, на долю якого хоч і випадали різні випробовування, але які не зламали його, а навпаки, додали життєвого імунітету до останку самовіддано працювати на філологічній ниві. Свідченням його життєвого й наукового шляху стали доповіді науковців Дрогобича, Києва, Львова: від вітального слова голови НТШ в Україні, акад. НАНУ Романа Кушніра, слова про Мовознавчу комісію як осердя усього НТШ голови Мовознавчої комісії НТШ, проф. Ганни Дидик-Меуш до доповідей про життєвий і науковий шлях проф. Мар’яна Демського (проф. Петро Мацьків), до слова про Тата (проф. Орися Демська та проф. Леся Демська), до слова про Колегу (проф. Мирон Яким).
Далі наукові доповіді стосувалися насамперед фразеології, у яку професор Мар’ян Демський був закоханий через усі свої професійні роки. Зокрема, у доповіді старшого викладача катедри української мови, кандидата філологічних наук Ірини Черевко про «Вигукові фразеологізми у “Словнику української мови XVI – першої половини XVII cт.”» виявлено визначальні тенденції формування вигукових стійких словосполучень із компонентами Богъ, Господь на основі аналізу матеріалу в семантичному та функційному планах. Дослідниці вдалося виокремити кілька семантичних груп аналізованих фразеологічних одиниць (1) фразеологізми-застереження; 2) фразеологізми-побажання; 3) формули вітання і прощання; 4) фразеологізми-благання (моління)) і акцентувати, що виникнення таких стійких словосполучень зумовлено релігійною свідомістю нашого народу, що саме християнство вплинуло на його світогляд і на зміст та функції вигукових фразеологізмів. Узагальнюючи, Ірина Черевко констатувала, що аналізовані фразеологічні одиниці підсилюють емоційне забарвлення, експресивність висловленого, у них закладено морально-етичні принципи: побажання добра, здоров’я, успіху; привітання, прохання, надію, обачність.
Неймовірною окрасою-перлиною семінару стала літературно-мистецька композиція, сценаристкою якої є авторка збірки поезій «Крила великих», завідувачка катедри української мови ДДПУ імені Івана Франка, д.філол.н., проф. Віра Котович. Учасники семінару через авторські поезії п. Віри Котович, вкладені в уста коханих жінок письменників, причастилися відомими й малознаними біографічними нюансами із життя Івана Франка, Дмитра Донцова та Богдана-Ігоря Антонича. Минуло вже кілька днів по завершенні семінару, а ще досі звучить язичницький і християнський відголос від Антоничевого «тешуть теслі срібло-злото…» під чарівливе, майже неземне, звучання колядки під гітару…
