Львівська політехніка переживає період глибоких трансформацій. Від закритої моделі управління — до відкритого діалогу, від кабінетних рішень — до колективного обговорення, від застарілої структури — до стратегічного оновлення. Про те, як працює нова модель управління університетом, які виклики стоять перед Вченою радою і чому зміни неможливі без залучення всього колективу, розповідає голова Вченої ради, директор Інституту права, психології та інноваційної освіти професор Володимир Ортинський.
З моменту, коли Володимир Львович очолив Вчену раду Львівської політехніки, розпочалася масштабна робота щодо залучення більшої кількості членів Вченої ради до активного життя університету. Ключовим елементом цих змін стало розширення складу комісій, які охоплюють усі основні напрями діяльності Політехніки — від наукової до господарської роботи.
— Підготовка основних питань діяльності університету на засідання вчених рад зараз відбувається через широке обговорення в комісіях із запрошенням відповідальних осіб за цей напрям роботи, — пояснює професор Володимир Ортинський. — Така система дає змогу всебічно обговорити кожне питання ще до винесення його на загальне засідання.
Наприклад, питання готовності до нового навчального року розглядалося через комісії освітньої діяльності та стратегічного розвитку. Пропозиції від членів Вченої ради були внесені та скореговані заздалегідь, тому на момент розширеного засідання питання вже пройшло повне попереднє обговорення.
Найбільшою за кількістю учасників є комісія стратегічного розвитку, яку очолює Володимир Ортинський. До її складу входить 31 член Вченої ради. Раніше її очолював ректор університету Юрій Бобало.
— Ця комісія охоплює широкий спектр питань роботи Політехніки, тобто стратегії розвитку. Саме через цю комісію проходять найважливіші стратегічні рішення, включно з питаннями матеріально-технічного забезпечення та структурних змін.
Важливим кроком стало поновлення роботи комісії з доброчесності, яка розглядає питання плагіату, академічної доброчесності, моралі та етики. Нині її очолює Тетяна Горохівська, докторка педагогічних наук. Зміна керівництва комісії має практичне обґрунтування.
— Якщо раніше цю комісію очолювали студенти, то зараз ми підійшли так, що стосунки між викладацьким складом, де дуже часто виникають питання, які суперечать моралі, закону етики, положенню про етичну поведінку, повинна розглядати людина, яка має відповідні навички та освіту, — зауважує професор.
Активізація роботи комісій уже дала помітні результати. Склад усіх комісій розширили, залучивши авторитетних членів, тому більшість присутніх на засіданнях Вченої ради вже беруть участь в обговоренні всіх питань на етапі підготовки.
— Сьогодні набагато менше питань виникає під час самих засідань Вченої ради. Вони дуже швидко проходять, порівняно з минулими роками, коли засідання тривало іноді годину й більше. Причина проста: багато питань опрацьовують під час попереднього обговорення на різних етапах підготовки, перевірки та вивчення матеріалів, — каже Володимир Ортинський.
Одним з основних завдань Вченої ради Володимир Львович називає нормативне забезпечення діяльності університету.
— Для того щоб ректорка могла реалізовувати наші стратегічні завдання, Вчена рада має розробити алгоритм реалізації цих програм і нормативно забезпечити їх, — наголошує голова Вченої ради.
Ідеї щодо зміни стратегії розвитку, які висувала ректорка Наталія Шаховська під час виборчої кампанії, повинні мати нормативне забезпечення. Йдеться про різні положення та нормативи, яких дотримуються всі підрозділи — від навчального та освітнього до наукового процесу. Це великий обсяг роботи, адже низка положень, якими керується Політехніка, застаріли й потребують змін. Жодне нове положення не може пройти повз затвердження Вченої ради, оскільки це виключна прерогатива цього органу.
Ще складнішим завданням є зміна структури самого університету.
— На мій погляд, структура Львівської політехніки також застаріла. Тому потрібно оновити низку підрозділів, які забезпечують діяльність університету, — переконаний професор Володимир Ортинський.
Змінити структуру університету можна тільки через рішення Вченої ради. Йдеться про всі підрозділи — від матеріально-технічного забезпечення до тих, що забезпечують наукову та освітню діяльність, а також якість навчального процесу. Для подальшого прогресу університету його структуру належить вдосконалити, впорядкувати, де потрібно — скоротити чи змінити.
Процес розпочинається з підрозділів і проректорів-кураторів, які мають внести свої проєкти. Ці ініціативи проходять через розгляд комісії стратегічного розвитку, а правове забезпечення — через статутну комісію, яку очолює професор Михайло Лобур.
— Ця робота не завжди вдячна, адже стосуватиметься змін, які торкнуться конкретних людей. Тому важливо все обговорити так, щоб не було на шкоду людям, зокрема тим, що підлягатимуть скороченню, — їх потрібно працевлаштувати за спеціальністю.
Структура інститутів також потребує змін через наявність паралелізму та дублювання функцій. Зараз є кілька освітніх програм у різних інститутах, які дублюють одна одну, що викликає непорозуміння і в студентському, і у викладацькому середовищі.
— Ситуація ускладнюється процесами приєднання навчальних закладів до Львівської політехніки. Вже відбулося декілька таких злиттів: Академія управління з Брюховичів, Академія друкарства, коледж залізничного транспорту. Ці заклади також мали освітні програми, які вже існують у Львівській політехніці, тому це потрібно врегулювати. Впорядкування структури інститутів спричинить потребу впорядкування навчального процесу та освітніх програм, що пов’язано з ліцензуванням і акредитацією. Такий величезний шмат роботи стоїть перед Вченою радою на найближчі місяці, — пояснив голова Вченої ради.
Реформування структури Львівської політехніки визначатиметься насамперед доцільністю та економічними факторами.
— Підрозділ, який не є рентабельним з економічного погляду, який не йде в ногу з вимогами часу та не виконує завдань державної політики у сфері освіти, звичайно, має бути реформований, — каже Володимир Ортинський.
Оскільки Львівська політехніка є державною установою, основна економічна база якої ґрунтується на державному замовленні, реформи проводитимуть під прицілом потреб держави. Якщо щось збиткове для держави, економічно невигідне та не є пріоритетним — це слід змінити чи ліквідувати.
За рекомендацією Міністерства освіти і науки України після державного аудиту Львівської політехніки в нашому університеті створили комісію внутрішнього аудиту. Вона проводитиме регулярні перевірки діяльності всіх підрозділів — господарських, наукових, освітніх — і виробляти пропозиції для зменшення недоліків.
— Ми повинні самі в себе здійснювати ці перевірки, щоб на місці виявляти, виправляти й не допускати до того, щоб потім державні органи аудиту чи інші фіскальні органи перевіряли та виявляли те, що навіть не маємо допускати, — акцентує Володимир Львович.
Положення про роботу комісії було затверджене на вересневому засіданні Вченої ради.
Стратегія, якою керувалася Політехніка впродовж п’яти років, завершується наприкінці 2025 року. Тому зараз розпочалася також робота над новою стратегією університету. До цього процесу будуть залучені інститути, відділи, управління, щоб усі механізми університету запрацювали у плані майбутнього.
Прописана стратегія торкатиметься всього: навчального процесу, матеріально-технічного забезпечення, наукової діяльності, інноваційної діяльності, освіти. Після опрацювання в комісіях і Вченій раді стратегію винесуть на збори трудового колективу та конференцію.
— Основна ідея роботи Вченої ради — залучення великої кількості працівників до будь-якого питання. Вчена рада має розглядати матеріали, в які вже закладена праця багатьох людей, що працюють у Політехніці.
Щодо залучення зовнішніх експертів, про що говорила ректорка Наталія Шаховська, професор Володимир Ортинський підтримує цю ідею, але з певним застереженням. Переконаний, що університет може вивчити досвід інших закладів вищої освіти, однак у стратегії має бути закладена специфіка саме Львівської політехніки.
— Зовнішні експерти можуть дати нам напрямок, можуть підказати алгоритм. Деталі буде напрацьовувати безпосередньо колектив нашого університету. Слід також розуміти, що стратегія — базовий документ на п’ять років, та він не може бути догмою. Тобто мусить змінюватися відповідно до викликів часу. Можна щось запланувати, а це стане неактуальним уже завтра, — застерігає професор, згадуючи про війну та пандемію COVID-19, які змусили корегувати попередні плани.
Ідея, щоб стратегічні рішення надходили знизу, є центральною в новій моделі роботи.
— Вчена рада — це колективний орган, представлений усіма структурними підрозділами університету. Члени Вченої ради є працівниками кафедр, дирекцій інститутів, а всі завідувачі кафедр за посадами включені до її складу. Це забезпечує винесення всіх важливих питань на колективне обговорення. Дискусії відбуваються на розширених засіданнях ректорату за участю всіх директорів інститутів. Я також очолюю Раду директорів, тому ініціативні питання знизу обговорюються між представниками колективів і керівництва університету, виробляється золота середина, — наголосив Володимир Ортинський.
Професор також переконаний, що така модель роботи передбачає колективну й особисту відповідальність кожного політехніка за реалізацію — від завідувача кафедри до директора інституту чи проректора.
Володимир Ортинський, який тривалий час обіймає посаду директора інституту, добре бачить, як змінилася комунікація між низовими колективами та ректором.
— Діалоги з керівництвом університету стали відкритими, публічними. І тому кулуарність відсутня. Зміни помітні також у спілкуванні із зовнішнім середовищем — закладами освіти, владою, Міністерством освіти і науки України.
Окрему увагу в університеті й надалі присвячуватимуть рейтингуванню.
— Зміни будуть обов’язкові. Але вони торкатимуться того, що не забезпечує позитивного іміджу, фінансів і рейтингу університету серед закладів освіти. Ті показники, які виставляє Міністерство освіти і від яких залежить фінансування закладів, залишаться. Адже якщо ми не будемо їх виконувати, то отримуватимемо кошти з міністерства за залишковим принципом. Тож багато позицій рейтингів не можна змінити через ризик великого негативу в обсягах фінансування, та основні принципи підходу до рейтингування переглянемо і багато чого змінимо з урахуванням інтересів колективу, — запевнив Володимир Львович.
