Відомий німецький економіст, фахівець із краудфандингу Райнер Шенк своє знайомство з Україною розпочав із Львівської політехніки. У листопаді – грудні він провів студентам економічних спеціальностей тренінги та лекції: «Краудфандинг – нові та альтернативні способи фінансування бізнесу в цифровій економіці» і «Перспективи розвитку потенціалу цифрового бізнес-фінансування у розвинених країнах та країнах, що розвиваються. Можливості та загрози краудфандингу».
– Пане Шенк, розкажіть нашому читачеві про себе.
– Я закінчив економіку і тривалий час був податковим консультантом малих та середніх підприємств, відтак захистив дисертацію про альтернативні способи фінансування. З 2011 року зацікавився краудфандингом і розпочав у цьому напрямку активну діяльність. До цього спонукав мій тривалий досвід консультування підприємств.
– Що спричинило Ваше зацікавлення краудфандингом?
– На цю тематику було мало інформації, навіть в інтернеті. Тому 2011 року я прийняв рішення взяти краудфандинг (спільнокошт, пошук вкладу на розвиток та реалізацію проекту – ред.) як основну сферу своєї дослідницької роботи. Річ у тім, що, з огляду на наслідки світової економічної кризи, саме малі і середні підприємства, компанії, що починають свою діяльність, так звані стартапи, мають проблеми з отриманням фінансування банків. Отож, треба шукати альтернативні способи отримання коштів. Я зрозумів, що краудфандинг – досить ефективний метод.
– У краудфандингу Ви вбачаєте своєрідну панацею?
– Він є на ринку у різних формах, має різні види. Наразі ми говоримо про краудфандинг у підприємництві, про сучасну класичну форму його фінансування – краудлендинг і краудінвестинг. Лише через краудінвестинг можна розвивати підприємство, тому що майбутні підприємці як стартапери мусять виконувати у своїй команді багато різних функцій, адже йдеться не лише про хорошу ідею. Продукти і послуги повинні нести не лише ідею, а й бути корисними для людей. Створювати, підтримувати, супроводжувати підприємство, шукаючи фінансування через краудінвестинг – це велике мистецтво. Тут перетинаються різні сфери.
– Чи є спільні проблеми у розвитку бізнесу в різних державах?
– У принципі, економіка функціонує всюди однаково. Це не залежить від національності її реалізаторів. Відмінність лише в структурі національної економіки, ефективності, інноваціях, ринках. За моїм спостереженням, в українській економіці – складна ситуація, але, порівняно з іншими східноєвропейськими країнами, фаховий персонал в Україні – один із найосвіченіших, особливо в частині інформаційних технологій і, на мою думку, це хороша передумова для майбутнього росту. У цьому Україна має вирішальну перевагу. Якщо можна буде використати її ноу-хау для підтримки інших країн, то в Україні виникне великий ринок. Звичайно, це все не відбудеться сьогодні-завтра, адже тепер стратегічний часовий горизонт становить 5 років.
– Ваші слова додають оптимізму.
– Оптимізм – як пальне для двигуна. І в мене були не завжди хороші часи в житті. Все має свої цикли. Але оптимізм повинен бути сильніший, ніж негативні впливи. А університет має важливе завдання – підготувати такі кадри, які дадуть поштовх у розвитку економіки.
– Ви – податковий консультант, економіст, експерт із краудфандингу. Однак вирішили читати лекції…
– Моя пристрасть – передавати свої знання молодому поколінню, щоб воно могло це все поширювати. Я працював у Вищій школі Німеччини. Тепер регулярно по всій країні проводжу лекції для підприємців, на університетських заходах, у торгових палатах чи технологічних центрах. Читав лекції у Польщі, Киргизії. І радий, що маю можливість проводити заняття у Львівській політехніці.
– Чи наші студенти зацікавилися Вашими лекціями?
– На мою думку, так. Краудфандинг – комплексно нова тематика і цього в університетах та в інших навчальних закладах ще не вчать. Перевага таких лекцій також у тому, що я на них можу скомбінувати теорію і практику, а також можу відокремлено говорити. Таким чином, студент розуміє, що можна в одній сфері застосовувати різні дисципліни – інформаційні технології, маркетинг, фінансування, планування, комунікаційні науки, психологію. І якщо це все разом звести докупи, то виникає єдина система, яка є дуже інноваційна, і моє завдання – пояснити студентам, як це все застосовувати, щоб у майбутньому, коли вони захочуть заснувати підприємство, могли це використати. Моє завдання – бути мультиватором, примножувачем знань.
Ваші студенти отримали не лише теорію, а й мультимедійну презентацію лекцій. Наступного року планую воркшоп-семінар, де розроблятимемо краудінвестингову кампанію на основі німецької концепції. Таким чином, працюючи у команді, студенти отримають додаткові знання, вчитимуться підприємництву.