29 лютого 2020 року відбувся останній етап Міжнародного ХХ конкурсу з української мови ім. Петра Яцика

Кафедра УМ Львівської політехніки
конкурсанти

«29 лютого по всій Україні тривав останній етап Міжнародного ХХ конкурсу з української мови ім. Петра Яцика. Це подиву гідний проєкт за тривалістю в часі, за кількістю охоплення учасників, за стимулом та метою служіння МОВІ як ідеї Незалежности, Свободи і Соборности. Це грандіозна ідейно-організаційна акція як спадок великого мецената Петра Яцика і невтомна праця цілої армії викладачів, вчителів, батьків, школярів, учнів на чолі з такими двигунами цієї справи, як М. Слабошпицький, Володимир Загорій, Павло Гриценко. Маю за честь бути Головою наглядової ради цього конкурсу і її представником на Львівщині.

Навіть у час війни значна частина країни не зуміла озброїтися проти Москви найвлучнішими й переможними кулями в тилу – українським словом. Саме в час війни до влади приведено відвертого ворога української мови, типового совка у сприйнятті мови як какая разніца Зеленського. Саме мовне питання в час війни розділило країну на минуле і майбутнє. Російська мова – це мова окупації. Українська мова – це мова Свободи. Майбутнє було сьогодні в дуже скромному залі однієї з центральних шкіл Львова. Попри виняткову світлість на личках школярів та студентів, чулася в залі тривога і непевність. Я бачила перед собою ослаблу, але зосереджену й цілеспрямовану авдиторію. Звісно, на завершальний письмовий етап конкурсу не прийшов ЖОДЕН представник Львівського управління освіти. Слуги чужих народів, а це їхня власть і тут, не служать мові Шевченка. Вони однієї мови з ворогом, з путіним. Тому дуже дивно, що одне із завдань для 10 класу містило переклад з російської мови… Хто це таке сотворив???? Тішуся, що учні були обурені, бо вони просто вже НЕ РОЗУМІЮТЬ мови окупанта і не хочуть її розуміти. Згадайте Шевченкове: «Говорить умію, та не хочу». Отже, учасники конкурсу своєю мовною свідомістю випередили укладача завдань для 10 класу. У цьому, як на мене, основний позитив нашої сьогоднішньої праці. Всі, хто писав сьогодні, вже перемогли в другому турі. Вітаю і бажаю сили знань і сили характеру.

Тримаймося, українці, освячені нашим великим СЛОВОМ як нашою національною неповторністю й передумовою державности. Мова – зброя, кордон і фортеця. Зустрінемося в травні, коли прозвучать імена переможців».

Ірина Фаріон

останній етап Міжнародного ХХ конкурсу ім. Петра Яцика останній етап Міжнародного ХХ конкурсу ім. Петра Яцика останній етап Міжнародного ХХ конкурсу ім. Петра Яцика останній етап Міжнародного ХХ конкурсу ім. Петра Яцика останній етап Міжнародного ХХ конкурсу ім. Петра Яцика