Відбулася зустріч працівників МІОКу з уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кременем

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою
Фото із зустрічі

20 вересня 2022 року в Міжнародному інституті освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» відбулася зустріч із Тарасом Кременем, уповноваженим із захисту державної мови, та Уляною Пак, громадською діячкою та депутаткою Львівської міської ради.

Тарас Кремінь – частий гість МІОКу. Інститут вже має власну історію співпраці з уповноваженим. Слід пригадати численні зустрічі у форматі онлайн на конференціях, панельних дискусіях, презентаціях, які організовував МІОК. Цього разу спілкування відбулося «наживо». У розмові торкнулися питань зміцнення української мови у зросійщеному середовищі та на територіях, де наразі багато внутрішньо переміщених осіб. Адже МІОК має неабиякий досвід викладання української мови для ВПО.

Як зазначає Тарас Кремінь, «зараз близько 300 тисяч ВПО тільки на території Львівської області з різних регіонів України, з очевидним рівнем володіння державною мовою, зі своїми проблемами і потребами. Близько 80 безкоштовних локацій із вивчення української мови, де волонтери все проводять за свої кошти, за свої ресурси, орендують приміщення, знаходять підручники. Це і є підставою для того, щоб зробити ці курси на постійній основі за рахунок простих управлінських рішень. Це питання державної мовної політики, регіональної мовної політики, утвердження ціннісних речей, за якими ми стоїмо на обороні своїх інтересів. Якби на передовій не стояли освічені розумні люди, переважно українськомовні, тоді всередині тих, хто тримає зброю в руках, був би розбрат і повне непорозуміння. Наші люди з передової читають лекції, пишуть вірші, співають пісень, боронять Україну».

Ірина Ключковська, директорка МІОКу, ознайомила гостей із основними напрямами діяльності Інституту й розповіла: «На початку війни ми організували розмовний клуб «Говорімо українською!» До нас зареєструвалось близько 800 людей. Модель нашого розмовного клубу поширилась всією Україною. Згодом ми співпрацювали із Львівським радіо, яке прихистило людей із Півдня і Сходу України. Хоч це і не є нашим прямим обов’язком – допомагати російськомовним переходити на українську мову, адаптуватись в українськомовному середовищі, але під час війни ми всі волонтеримо та часто робимо те, що є поза нашими професійними обов’язками».

Міоківці ознайомили уповноваженого із своїми проєктами: порталом «Український освітній всесвіт» – майданчиком для комунікації освітян та інтерактивною картою українських освітніх закладів у світі, та освітнім порталом «Крок до України» для охочих вивчати українську мову як іноземну (УМІ). Україністи Інституту показали напрацювання у сфері вивчення української мови як іноземної: «Ключ до України: міста та люди», «Образки з Лесиного життя», «Крок 1», «Крок 2», які стануть в нагоді і російськомовним українцям, які переходять на українську мову.

Під час зустрічі обговорили можливості подальшої співпраці у сфері розвитку та популяризації української мови не лише в Україні, а й за кордоном.

Слід зазначити, що саме у день зустрічі, 20 вересня, Львівська обласна рада на XIV черговій сесії ухвалила рішення «Про затвердження Комплексної програми сприяння функціонуванню української мови як державної у Львівській області на 2023 – 2026 роки».

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь під час виступу на сесії зазначив: «Львівщина була, є і залишатиметься форпостом української мови, культури та духовності». Учасники зустрічі висловили переконання, що МІОК долучиться до реалізації Програми, яка сприятиме створенню умов для всебічного розвитку, функціонування та популяризації української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на території Львівської області, посилить її роль в українському суспільстві як засобу зміцнення державної єдності, захисту національного мовно-культурного та мовно-інформаційного простору.

За словами Тараса Кременя, повномасштабне вторгнення росії підтвердило, що боротьба триває і на мовному фронті. Тому ухвалення комплексної програми забезпечить реальні дієві механізми захисту державної мови.