Наприкінці лютого в с. Поляна на Свалявщині пройшла ХІV Міжнародна науково-технічна конференція «Досвід розробки і застосування САПР у мікроелектроніці», яку організувала кафедра систем автоматизованого проектування ІКНІ.
У роботі конференції взяло участь близько 120 учасників з України, Польщі, Іраку, В’єтнаму, Росії. На пленарному, спеціальному і на шести секційних засіданнях свої доповіді виголосили 110 доповідачів (із 118 запланованих). Найактивніше їх представили основні наукові центри: Львівська політехніка, Харківський національний університет радіоелектроніки, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут», Вроцлавський політехнічний університет та Лодзький технічний університет. Представник останнього вишу, професор Анджей Наперальський, поділився цікавими науковими надбаннями своєї кафедри, досвідом напрямів досліджень, підказав, як можна водночас брати участь у 18-ти міжнародних проектах. Уперше на конференції було представлено фірму енергоощадних технологій КAРE, із якою співпрацює Політехніка. Про її доробки розповів віце-президент фірми Роман Бабут.
Загалом на конференції обговорювали чимало проблем серед яких: оптимізування технологічних процесів виробництва; розроблювання моделей та методів проектування мікроелектронних пристроїв та технічних систем; завдання оптимального проектування; САПР сучасних інформаційних технологій; технології для медицини, біомедична електроніка тощо.
– Ми повертаємося до першооснов – систем автоматизованого проектування, адже науковці нарешті зрозуміли, що без інженерної думки нині творити науку неможливо, – зазначив голова програмового оргкомітету, завідувач кафедри САПР професор Михайло Лобур. – Тому й левову частку доповідей було присвячено саме системам автоматизованого проектування. Основні напрями досліджень засвідчили, що Львівська політехніка рухається в правильному напрямі, бо сенсори, пристрої, що виконують різні функції, мехатроніка, мікроелектромеханічні системи, загальне проектування систем подвійного призначення стають нині щораз складніші. Чимало презентацій було пов’язано із забезпеченням працездатності безпілотників. На тлі того, що на дорогах країни щодень гинуть десятки осіб, порадувала і приємно подивувала доповідь присвячена системам безпеки для автівок майбутнього – без водія: закритому програмовому забезпеченню, закритим системам. Привернула увагу слухачів також тема, присвячена системам опрацювання цифрової інформації на комп’ютері та вибору голосової інформації. Наразі такі системи є лише англійською мовою. Ще один важливий напрям – 3D-проектування. На конференції прозвучало кілька новаційних доповідей, адже є тенденція, що за 10 років 40 відсотків марудної й одноманітної механічної роботи в машинобудуванні будуть виконувати роботи. На конференції відбувся обмін доброю енергією: наукова громада зрозуміла, куди має рухатися далі.
