На порядку денному останнього засідання Вченої ради Національного університету «Львівська політехніка» стояло питання реорганізації кафедри теоретичної та практичної психології. У межах оновлення освітньо-наукової структури запропонували поділити кафедру на два окремі підрозділи — кафедру теоретичної та прикладної психології і кафедру практичної психології ментального здоров’я. Пропозицію одностайно схвалено Вченою радою Університету. Наразі новостворені кафедри проходять етап адаптації до нових умов функціонування, визначають напрями роботи та формують власні освітні й наукові стратегії. Про особливості процесу реорганізації, а також про алгоритми визначення завдань для кожної з кафедр розповідають доктор психологічних наук, професор Ігор Галян і кандидатка психологічних наук, донедавна завідувачка кафедри теоретичної та практичної психології Лідія Орищин-Буждиган.
— Ігорю Михайловичу, розпочнемо зі змін. Яка була потреба у поділі кафедри теоретичної та практичної психології на два окремі освітньо-наукові підрозділи?
— Така потреба назрівала давно. Упродовж дев’яти років кафедра теоретичної та практичної психології формувалась як самостійний освітньо-науковий підрозділ Львівської політехніки. Але з часом стало очевидно, що її діяльність охоплює надто широкий спектр завдань. Останніми роками щораз більше абітурієнтів стали обирати спеціальність «Психологія». Щоб забезпечити якісне навчання та супровід студентів, виникла потреба у збільшенні кількості викладачів і науковців. До того ж науково-дослідна складова структурного підрозділу була багатоаспектною — дослідження охоплювали кілька тем, актуальних для сучасного суспільства. Така багатогранність потребувала чіткого розмежування напрямів, щоб кожен міг розвиватись ефективніше. У певний період кафедра працювала над п’ятьма науковими темами одночасно. Це створювало труднощі в ефективному управлінні підрозділом. Найкраще організовувати управлінські процеси в невеликих групах. У таких колективах за умови ефективного керівництва легше досягати високого рівня організованості та швидше реагувати на зміни, можна більше зосередитися на конкретних наукових напрямах і ефективніше використовувати ресурси й потенціал викладачів. Саме тому виникла потреба розділити кафедру на окремі підрозділи — кафедру теоретичної та прикладної психології і кафедру практичної психології ментального здоров’я. По-перше, це дасть змогу розмежувати напрями та зміст діяльності науково-педагогічних працівників, сформувати в межах кафедри тематичні дослідницькі групи (наукові теми) й наукову школу. По-друге, завдяки реорганізації кафедри можна буде підвищити увагу до поглибленої теоретико-методологічної підготовки здобувачів освіти в галузі психологічної науки, а також у контексті розв’язання прикладних завдань в різних галузях психології. По-третє, це також можливість гнучко реагувати на зміни в запитах ринку праці, актуалізувати прикладний аспект підготовки майбутніх фахівців-психологів з огляду на виклики сьогодення та орієнтувати здобувачів освіти на дослідницьку, аналітичну й експертну діяльність. І, по-четверте, до цього кроку спонукали організаційна доцільність та управлінська ефективність, перспектива вдосконалення координації роботи науково-педагогічних працівників, аспірантів, магістрантів, оптимізація роботи зі значною кількістю студентів бакалаврату та магістратури, а також поліпшення навчально-наукової діяльності викладацького складу.
— Які нові освітні та наукові завдання ставить перед собою новостворена кафедра?
— Згідно із Законом України «Про вищу освіту», ЗВО покликані здійснювати якісне навчання, щоб студенти могли здобути вищу освіту за обраною спеціальністю. Попри це, заклади вищої освіти мають проводити наукові дослідження, розвивати творчість як викладачів, так і студентів, готувати науковців високого рівня, а також використовувати результати наукових досліджень у навчальному процесі, щоб під час навчання студенти здобували не тільки теоретичні знання, а й практичні, що базувалися б на реальних відкриттях. Крім того, послуговуємось у своїй діяльності Стратегічним планом розвитку Національного університету «Львівська політехніка». Завдання кафедри визначаються як мінімум цими двома нормативними документами. Іншим джерелом змісту освітньої та наукової діяльності є врахування сучасних потреб суспільства відповідно до викликів сьогодення: психологічний стрес, інклюзія, психічне здоров’я, цифрові технології, глобалізація тощо. Одне слово, кафедра зобов’язана забезпечувати теоретико-методологічну підготовку майбутніх психологів і допомагати їм розвинути здатність застосовувати теоретичні знання на прикладному рівні — через діагностику, консультування, психологічну підтримку, корекцію, науково-дослідну діяльність. Це можна забезпечувати завдяки поєднанню теорії та практики, що відображено в навчальних програмах, і реалізовувати під час практичних занять, різних видів практик, роботи з реальними кейсами тощо. Освітні завдання спрямовані на формування ключових компетентностей — уміння критично мислити, працювати в команді, самостійно навчатись і вдосконалюватися. Інший бік діяльності кафедри — дослідницький. Тут можна зосереджуватися на дослідженнях людини в різних її іпостасях, соціально-психологічних процесів і явищ, психологічного благополуччя та психологічної безпеки особистості, стресостійкості. Цікавими для дослідження є соціокультурні детермінанти міжпоколіннєвої синергії. Вікова різноманітність в освіті та протидія ейджизму — наприклад, як різні покоління взаємодіють між собою, як впливає на ці процеси культура, як зробити освіту доступною для людей різного віку, як боротися з упередженнями щодо віку. Ці питання безпосередньо стосуються змісту діяльності кафедри теоретичної та прикладної психології. Також чималою мірою науковий спектр діяльності кафедри визначатиме участь науково-педагогічних працівників у міжнародних дослідницьких проєктах. Важливою є їхня публікаційна активність у часописах, індексованих у наукометричних базах даних Scopus, Web of Science.
— Як реорганізаційні зміни можуть вплинули на структуру навчальних програм?
— Структура навчальних програм визначається Положенням Університету про навчальну програму. Якщо йдеться про змістовий контекст програм, то він буде співзвучний зі Стандартами вищої освіти з психології для всіх освітніх рівнів — бакалаврат, магістратура, аспірантура, а також з освітньо-професійними програмами, які реалізують дві кафедри Інституту права, психології та інноваційної освіти. Звичайно, ми будемо прагнути відображати в них останні новації психологічної науки та практик і суспільні запити.
— Чи плануєте розширення прикладних досліджень?
— На об’єднаній (материнській) кафедрі теоретичної та практичної психології дослідження не обмежувалися лише теорією чи вузьким підходом. Тематика кваліфікаційних робіт охоплювала широкий спектр прикладних напрямів. Здобувачі освіти досліджували реальні проблеми у сферах загальної психології, освіти та навчання, ІТ та цифрового середовища, медицини та клінічної психології, організаційної психології, психології управління. Сьогодні з’являється дедалі більше актуальних тем у психології, пов’язаних із військовослужбовцями, переселенцями й мігрантами. Ці питання потребують глибокого аналізу, тому більш комплексні дослідження зазвичай проводять на рівні аспірантури — там, де є більше часу та ресурсів для наукової роботи. На рівні кваліфікаційних робіт (бакалаврат, магістратура) реалізувати повноцінні прикладні дослідження, особливо ті, що охоплюють оцінювання ефективності психологічних інтервенцій, часто складно. Це потребує тривалого спостереження, збору даних і аналізу результатів. Тому в загальнопсихологічному контексті такі дослідження частіше обмежуються формулюванням рекомендацій, які ще потрібно перевіряти на практиці. Інший важливий напрям наукової діяльності кафедри — довготривалі дослідження, які реалізовуватимуть у межах загальної наукової теми кафедри та в індивідуальних темах аспірантів. Переконаний, що наукова тема кафедри теоретичної та прикладної психології матиме виражений прикладний характер — вона відповідатиме не лише назві, а й реальному змісту роботи кафедри. Це дасть змогу поєднати теоретичні засади з практичними рішеннями, що мають реальне значення для сучасної психології.
— Як був здійснений перерозподіл викладацького складу?
— Розподіл науково-педагогічних працівників відбувався з урахуванням специфіки роботи майбутніх кафедр. На кафедру теоретичної та прикладної психології передано навчальні дисципліни, що охоплюють фундаментальні напрями, як-от загальна психологія, психологія особистості, експериментальна та диференційна психологія, а також прикладні — вікова, педагогічна, медична, військова, юридична, політична психологія тощо. Відповідно, викладачі, які працювали з цими дисциплінами, перейшли до складу кафедри ТПП, яку я маю честь очолювати. На кафедрі практичної психології ментального здоров’я (ППМЗ) залишилися викладачі, що спеціалізуються на практико-орієнтованих дисциплінах. Їхня робота зосереджена на психологічній профілактиці, інтервенції, а також на підтримці та збереженні ментального здоров’я особистості.
— Які механізми комунікації запроваджено між кафедрами внаслідок реформування?
— Незважаючи на розподіл, між кафедрами зберігається тісна співпраця. Вони активно взаємодіють як у межах освітнього процесу, так і в науковій діяльності — реалізовують спільні наукові проєкти, обговорюють актуальні теми, координують підходи до викладання. Багато викладачів поєднують роботу на обох кафедрах, що сприяє обміну досвідом і збереженню єдності академічного середовища.
— Які критерії успішності реформи визначено?
— На мою думку, головним критерієм успішного реформування кафедри є якісний рівень підготовки здобувачів вищої освіти до професійної діяльності. Одним із ключових завдань нашої кафедри стане формування глибокого розуміння студентами механізмів психічної активності людини, а також теоретичних основ, які допомагають обрати ефективний вид психологічної допомоги. Другим важливим показником успішності кафедри є наукова активність викладачів: системна робота в межах єдиної наукової теми кафедри, надання можливості кожному науково-педагогічному працівнику реалізувати свій науковий потенціал (не лише в межах мікрогруп, як це було раніше), сприяння згуртованості колективу, спільному прагненню до результату та зацікавленості в його досягненні. Львівська політехніка активно підтримує наукову діяльність працівників, створюючи умови для професійного розвитку та заохочуючи участь у дослідженнях. Водночас в Університеті діє система рейтингування кафедр, яка дає змогу оцінити їхню ефективність. Наразі систему вдосконалюємо, оскільки неправильно застосовувати однакові критерії до технічних і гуманітарних спеціальностей. Крім того, враховуємо й організаційно-управлінські показники: ефективність ухвалених рішень, кількість проведених нарад і погоджень.
— Як оцінюватимете якість підготовки студентів?
— Оцінювання якості підготовки студентів здійснюватимемо комплексно з урахуванням різних аспектів їхнього навчання та професійного розвитку. Зокрема, враховуватимемо навчальні досягнення впродовж усього періоду навчання, практичні навички та професійні компетентності, здобуті через участь у тренінгах, проєктній діяльності, дослідницькі вміння, що проявляються під час написання курсових і кваліфікаційних робіт, оцінки роботодавців щодо рівня професійної підготовки випускників. Плануємо проводити анкетування здобувачів вищої освіти для вивчення їхнього бачення якості освітнього процесу. Результати опитування стануть основою для обговорення та в разі потреби корегування змісту навчальних дисциплін, логіки їх викладання й очікуваних результатів навчання.
— Які довгострокові цілі стоять перед кафедрою?
— Мета нашої кафедри — стати сучасним освітньо-науковим центром психології в межах не лише Львівської політехніки, а й усього західного регіону України. Основним пріоритетом є забезпечення якісної підготовки фахівців, здатних ефективно працювати в різних сферах психологічної практики. Особливу увагу надаватимемо розвитку прикладних напрямів психології, зокрема психології в освіті, організаційній та економічній психології, психології управління, лідерства та інновацій, соціальній і кроскультурній психології. Важливим елементом нашої діяльності є міжкафедральна взаємодія, яка сприяє обміну досвідом, реалізації спільних проєктів і формуванню єдиного академічного простору.
— Які наукові напрями досліджень будуть пріоритетними для кожної з нових кафедр?
— Кожна кафедра має свої наукові пріоритети, які формуються відповідно до інтересів науково-педагогічних працівників і функціонального спрямування самої кафедри. Нещодавно створена кафедра теоретичної та прикладної психології бачить своє завдання в тому, щоб, визначаючи і розвиваючи здобутки колег, надати психологічним дослідженням нової якості й глибини. Зокрема, кафедра прагне: забезпечити транспективну тяглість, тобто встановити зв'язок між минулим і майбутнім у точці зародження сучасних тенденцій розвитку психології; сформувати багатовекторне спрямування досліджень, що дасть змогу об’єднати зусилля науковців навколо прикладних тем, які базуються на фундаментальних ціннісних засадах; через критичне переосмислення сучасних досягнень психології розв’язати її теоретичні та методологічні проблеми, створити ядро оригінальних ідей, концепцій і технологічних рішень. Ці напрацювання мають бути не лише актуальними сьогодні, а й здатними започаткувати нове світоглядне бачення одвічних психологічних питань, які сучасний соціокультурний контекст часто спотворює або відсуває на невизначену перспективу. Попередні наукові візії кафедри спонукали нас до розгляду нових перспективних напрямів дослідження, зокрема таких, як міжпоколіннєва синергія та аксіологічні трансформації, спричинені війною, а також низки інших актуальних тем. Фокус запропонованої теми — конструкт «синергія», який розглядається як механізм, що здатен перетворювати випадкові чинники стану на стабільні чинники порядку. У контексті психології синергія відкриває можливість збереження та підтримки позитивних, життєствердних тенденції у поведінці особистості й спільнот. Вона протистоїть деструктивним проявам людської природи: егоїзму, жадібності, заздрості, мстивості, прагненню домінувати та іншим формам соціокультурної ентропії. Особливу увагу привертає міжпоколіннєва синергія, яка не звужує, а навпаки — розширює поле досліджень. Вона дає змогу інтегрувати різні дисципліни, що викладають на кафедрі, та створити міждисциплінарний простір для вивчення глибинних механізмів психологічної взаємодії поколінь. Такий підхід сприяє формуванню нових концептуальних рамок, здатних не лише осмислити сучасні виклики, а й започаткувати нове світоглядне бачення вічних проблем, які часто змінюються під впливом соціокультурного контексту.
— Чи плануєте розроблення нових курсів або спеціалізацій у зв’язку з реформою?
— Питання спеціалізації наразі не є актуальним, оскільки спеціальність С4 «Психологія» належить до регульованих — її зміст і напрям підготовки визначає державний запит, а також нормативні вимоги. Водночас студенти мають можливість формувати власну освітню траєкторію через вибіркові навчальні дисципліни, які відповідають їхнім професійним інтересам, як-от: організаційна психологія, психологічне консультування та психокорекція, психологічна підтримка й допомога в кризових умовах, основи психотерапії. Ми постійно оновлюємо навчальні курси, орієнтуючись на потреби та запити здобувачів. Цілком можливо, що вже завтра з’являться нові ідеї, які варто буде реалізувати — і ми відкриті до цього процесу.
— Чи передбачено залучення нових фахівців або експертів з інших установ?
— На кафедрі працюють викладачі інших закладів вищої освіти за зовнішнім сумісництвом. Це дає змогу збагачувати освітній процес різними підходами та досвідом. У міру появи нових навчальних дисциплін, про які ми вже говорили, залучатимемо фахівців-практиків і науковців. Їхня участь забезпечить високий рівень викладання, актуальність змісту та практичну орієнтацію курсів.
— Які зміни відбулися в керівництві кафедр?
— У зв’язку з поділом кафедри виникла потреба у призначенні двох завідувачів. Я, професор Ігор Михайлович Галян, доктор психологічних наук, очолив кафедру теоретичної та прикладної психології, кафедру практичної психології ментального здоров’я — кандидатка психологічних наук Лідія Степанівна Орищин-Буждиган. Раніше ми працювали на спільній кафедрі, тому добре обізнані з її внутрішніми процесами, потребами й викликами. Це забезпечує спадковість управління та збереження професійної цілісності в нових умовах.
— Чи змінилася стратегія співпраці з іншими закладами?
— Співпраця з іншими закладами суттєво не змінилася, адже чинні договори далі діють. Водночас, у зв’язку з появою нової структурної одиниці, деякі з них потребуватимуть переукладення. Очікуємо розширення спектру партнерських зав’язків, що передбачає укладення нових договорів про співпрацю. Особливо важливим є залучення до цього процесу закладів загальної середньої освіти. Психологічні проблеми дітей, спричинені війною та сучасними соціальними викликами, набувають щораз більшої актуальності. Співпраця зі школами відкриває можливості для практичної реалізації психологічної підтримки, досліджень і профілактичних програм, які відповідають реальним потребам сьогодення.
— Чи плануєте нові міжнародні партнерства або вже реалізуєте в межах створених кафедр?
— Міжнародні партнерства, започатковані на базі спільної кафедри, залишаються активними та дієвими. Деякі викладачі беруть участь у проєкті Erasmus+ КА2, інші реалізують індивідуальні грантові ініціативи, що сприяє розвитку міжнародної наукової співпраці. З 2023 року завідувачка кафедри Лідія Орищин-Буждиган є відповідальним виконавцем проєкту «Програма подвійних дипломів» у співпраці з Nottingham Trent University (Велика Британія). За окремими напрямами кафедра співпрацює з кафедрою психології емоцій Люблінського католицького університету Івана Павла ІІ, що відкриває нові можливості для академічного обміну та спільних досліджень. Міжнародні зимові й літні школи діють на постійній основі, забезпечуючи інтеграцію студентів і викладачів у глобальний освітній простір.
— Які критерії успішності реформи визначено на перший рік?
— Оскільки кафедра теоретичної та прикладної психології (ТПП) є новоствореною, її першочергове завдання — успішна інтеграція в університетську структуру. Важливо сформувати згуртований колектив, здатний ефективно розвивати кафедру, реалізовувати її освітню та наукову місію, а також створювати позитивний імідж як сучасного освітньо-наукового центру.
— Як здійснюватиметься моніторинг якості освіти та практичної підготовки студентів?
— Моніторинг якості освіти на кафедрі здійснюватиметься відповідно до внутрішніх стандартів забезпечення якості освітньої діяльності та вищої освіти Національного університету «Львівська політехніка». Крім того, заплановано розроблення анкети, яка допоможе глибше дослідити різні аспекти оцінювання студентами якості освітнього процесу. Особливу увагу буде надано таким компонентам, як оцінка якості практичної підготовки під час навчальних занять, враження від проходження практики, загальна задоволеність змістом і організацією навчання. Таке опитування проводитиметься на регулярній основі, адже внутрішньокафедральний моніторинг якості є важливим індикатором під час акредитації освітньо-професійних і освітньо-наукових програм.
— Яких наслідків реформації та перспектив очікуєте?
— Говорити про результати буде доцільно в контексті завдань, які поставатимуть перед кафедрою. Основні напрями її діяльності, з одного боку, розвиватимуть традиції, закладені на кафедрі теоретичної та практичної психології, а з другого — кафедра теоретичної та прикладної психології поступово формуватиме «своє обличчя», відкриватиме нові можливості для творення своєї унікальної історії. Антиципація результатів можлива саме в межах такої візії, яка поєднує спадковість і новаторство. У найближчій перспективі пріоритетними завданнями є: згуртування колективу навколо вирішення актуальних питань організації освітнього процесу, методичне забезпечення навчання, визначення та обговорення наукової проблематики, яка стане основою для дослідницької діяльності кафедри.
— Які внутрішні чи зовнішні чинники вплинули на рішення про реформування кафедри?
— Із соціальної психології відомо, що управлінські процеси оптимально організовувати у малих групах — рівень організованості й динамічні процеси в таких групах за умови ефективного керівництва є результативнішими. Зовнішнім чинником, вважаю, стала управлінська ефективність, а внутрішнім — потреба диференціювання таких аспектів підготовки майбутніх психологів, як фундаментальний і прикладний, практико-спрямований, де важливо забезпечити консолідацію науково-педагогічних працівників навколо теоретико-прикладних проблем психологічної науки, з одного боку, та технологій психологічної допомоги — з другого. Саме це й стане напрямами діяльності утворених кафедр. Кожна у визначеній царині буде розвивати свій потенціал.
— Чи проводили попередній аналіз ефективності роботи кафедри, яка передувала двом утвореним?
— Звичайно. Саме за результатами такого аналізування і було ухвалене рішення про потребу роз’єднати кафедру теоретичної та практичної психології на дві окремі: кафедру теоретичної та прикладної психології і кафедру практичної психології ментального здоров’я.
— Які обов’язки взяла на себе кафедра теоретичної та прикладної психології?
— Кафедра забезпечує ґрунтовну підготовку фахівців освітнього ступеня «бакалавр», поєднуючи теоретичні знання з прикладними навичками. При цьому структурному підрозділі функціонує аспірантура, що дає змогу продовжувати наукову діяльність на третьому, освітньо-науковому, рівні. Науково-педагогічні працівники активно залучені до викладання на всіх рівнях вищої освіти — від бакалаврату до докторантури. Це є ключовим завданням організації освітнього процесу за спеціальністю С4 «Психологія». Крім освітньої діяльності НПП беруть участь у науково-дослідницьких і організаційних проєктах Інституту права, психології та інноваційної освіти, а також долучаються до загальноуніверситетських ініціатив.
— Які напрями практичної діяльності є нині пріоритетними?
— Кафедра перебуває на етапі становлення: формуємо її кадровий склад, визначаємо та закріплюємо навчальні дисципліни відповідно до освітньо-наукових і освітньо-професійних програм, а також їх оновлених версій. Важливою складовою ефективного функціонування кафедри є її позиціонування у вітчизняному академічному та професійному просторі. У перспективі плануємо проаналізувати реальні досягнення кафедри, розглядаємо можливості участі науково-педагогічних працівників у практичній психологічній підтримці закладів загальної середньої освіти, надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, популяризацію прикладних аспектів психологічного знання, а також активне реагування на запити щодо психологічної підтримки в різних сферах: освіті, медицині, ІТ-секторі, інклюзивно-ресурсних центрах тощо. Такий підхід сприятиме розвитку кафедри як сучасного науково-освітнього осередку, здатного відповідати на актуальні виклики суспільства.
— Як плануєте забезпечувати зв’язок між теорією і практикою?
— Зв’язок теорії з практикою в навчальному процесі може бути реалізований у різних напрямах. Зокрема, і через введення у зміст навчальних дисциплін, крім теоретичних положень, практико-орієнтованих завдань — аналіз кейсів, моделювання ситуацій, рольові ігри; через відпрацювання навичок психодіагностичної роботи чи створення міждисциплінарних спецкурсів. Такий підхід зробить навчання більш інтерактивним, прикладним і наближеним до реальних викликів професійної діяльності. Цей зв'язок можна зміцнити також через наукові дослідження, залучаючи студентів до науково-дослідних груп із реальними завданнями, наприклад, до проведення прикладних досліджень у закладах освіти, соціальних інституціях тощо; через розроблення методичних рекомендацій під час роботи над кваліфікаційними дослідженнями; через партнерство із закладами освіти для впровадження психологічних інновацій; зрештою через співпрацю з організаціями в напрямах організаційної й соціальної психології та проведення майстер-класів і тренінгів із залученням практикуючих психологів. Одне слово, зв'язок між теорією і практикою можна розглядати як замкнутий цикл: теорія формує наукове мислення та методологічні знання — практика перевіряє, адаптує й удосконалює їх і ставить нові питання для теорії.
До нашої розмови долучається кандидатка психологічних наук, донедавна завідувачка кафедри теоретичної та практичної психології Лідія Орищин-Буждиган.
— Попит на здобуття освіти психолога невпинно зростає, — розповідає Лідія Степанівна. — Це яскраво демонструє кількість студентських груп: перший курс —19 груп, другий курс — 15 груп, третій курс — 9 груп, четвертий курс — 8 груп. Відповідно, збільшується і кількісний склад викладачів — нині штат налічує близько 100 працівників. Значну частину колективу становлять викладачі-практики, які мають реальний досвід роботи з клієнтами в закладах охорони здоров’я, школах і приватних практиках. Багато з них працюють за сумісництвом. Тому ми гнучко формуємо навантаження: дехто працює на пів ставки, дехто — на чверть, а дехто — на три чверті.
— Чи співпрацюєте з громадськими організаціями?
— Звичайно. У нас добре налагоджені відносини з психоневрологічним диспансером. Працюємо з волонтерськими та підлітковими лініями психологічної допомоги, з дитячими садочками, школами, іншими закладами вищої освіти. Ця співпраця дає студентам можливість здобувати практичний досвід, а фахівцям — реалізовувати соціально важливі проєкти.
— У яких ключових ролях розглядаєте військових?
— І як студентів, що здобувають психологічну освіту, і як клієнтів соціальної роботи, яким надаємо професійну допомогу. На кафедрі теоретичної та практичної психології працює старшим викладачем ветеран Володимир Полегонький, що є прикладом успішної інтеграції військового досвіду в освітній процес.
— За якими освітніми програмами пропонуєте їм навчання в інституті? Можливо, маєте для цієї категорії студентів спеціально розроблені освітні програми?
— У перспективі плануємо впровадити клінічну освітню програму. Наразі допомагатимемо їм консультативно.
— Як багато осіб з-поміж колишніх військових прагнуть здобувати психологічну освіту?
— Багато. У нас навчається близько 20 відсотків колишніх військових. А майже 80 відсотків — це діти ветеранів, діти осіб, які захищають Батьківщину, діти загиблих на фронті.
— Чи користується ця категорія здобувачів освіти пільгами?
— Ми щиро сподіваємося, що зможемо остаточно врегулювати це питання. Особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на вступ до ЗВО за співбесідою з обов’язковим переведенням на вакантні бюджетні місця. Щойно така можливість з’являється — ми одразу пропонуємо нею скористатися. Ця пільга поширюється на дітей військовослужбовців, які загинули чи пропали безвісти під час виконання обов’язків військової служби. Станом на сьогодні, близько 70 відсотків таких студентів мають відповідні підтверджувальні документи. Мені дуже хочеться полегшити їм життя — дати шанс на якісну освіту, підтримку та професійне майбутнє.
— Чи маєте підтримку від місцевої влади та Міністерства освіти і науки?
— Хотілося б більше уваги з боку цих органів. Освітня сфера нині перебуває у вкрай складному стані. Спостерігається значний відтік педагогічних працівників, зумовлений низьким рівнем оплати праці. І ця проблема стосується не лише нашого закладу — з нею стикаються багато ЗВО по всій Україні. Ми виховуємо майбутнє країни, тому потребуємо більшої підтримки. Наразі в нас триває реорганізація кафедри, і ми активно шукаємо можливості для облаштування комп’ютерного класу. Адже сьогодні освітній процес дедалі більше переходить в інтерактивний формат. Є чимало сучасних методик, які передбачають активну взаємодію зі слухачем, читачем, глядачем. Покладаємо великі надії на наших партнерів із Nottingham Trent University у Великій Британії, з якими реалізуємо програму подвійних дипломів. Можливо, нам вдасться отримати частину їхньої відпрацьованої комп’ютерної техніки для потреб студентів.
— Як відбувається навчання за програмою подвійних дипломів?
— У проєкті беруть участь два заклади вищої освіти — Львівська політехніка та Nottingham Trent University у Великій Британії. Навчання в університетах не є взаємопов’язаним: ми викладаємо власну програму з психології, а британський університет — програму з ментального здоров’я, травми та психологічного благополуччя. Співпраця триває вже третій рік поспіль. Цього року 12 студентів-психологів уперше отримали дипломи британського університету за згаданою програмою. На другому курсі навчається 12 осіб. Маємо два успішні набори студентів, третій — на старті. Плануємо набрати 18 осіб. Нам випала чудова нагода взяти участь у програмі державної підтримки, яку активно підтримують Фонд Президента України та Фонд Олени Зеленської. Йдеться про Twinning — програму підтримки британських університетів для українських закладів вищої освіти. Загалом були представлені 17 партнерських програм, і нам вдалося здобути перемогу в одній із них та отримати грант. Усі кошти з гранту спрямовують виключно на навчання студентів. Проєкт фінансує британська благодійна організація, яка забезпечує підтримку українських студентів за багатьма спеціальностями. Робота над програмою була тривалою та складною, проте результат виявився надзвичайно плідним.
— Чи зацікавлені британські студенти в навчанні в українських ЗВО?
— На жаль, сьогодні Україна вважається «червоною лінією» для багатьох іноземних студентів. Через воєнну ситуацію та відповідні рекомендації урядів британські громадяни, як законослухняні люди, дотримуються всіх законодавчих приписів і обмежень щодо поїздок. Тому поки що навчання британських студентів в Україні є малоймовірним. Проте ми відкриті до міжнародної співпраці в онлайн-форматі та до спільних академічних проєктів.
— Яка потреба в розширенні штату викладачів?
— Така потреба виникла природно — у зв’язку зі зростанням кількості студентів, а також із прагненням забезпечити якісне викладання та ефективне управління навчальним процесом. Очевидно, що легше координувати роботу групи з 30 осіб, ніж із 60, 70 чи навіть 90 студентів. Ми прагнемо зберегти індивідуальний підхід, інтерактивність і академічну глибину, тому розширення викладацького складу є стратегічно важливим кроком.
— Як бачите подальшу діяльність кафедри в новому статусі?
— Робимо акцент на практичній складовій. Оскільки сьогодні наша кафедра орієнтована на практичну психологію та ментальне здоров’я, ми залишили за собою більшість спеціалізованих курсів, значно збільшили обсяг практичних занять і розширили можливості надання психологічної допомоги. Базові загальнотеоретичні дисципліни передані кафедрі прикладної психології, що дає нам змогу зосередитися на глибокій професійній підготовці.
— Які пріоритети визначає реорганізація кафедри?
— Ми активно розширюємо свої можливості. Кожна новостворена кафедра тепер визначатиме власні напрями розвитку. Спрямовуватимемо зусилля на участь у грантових програмах, зокрема тих, що передбачають надання психологічної підтримки людям, які її потребують. Під час візиту до Nottingham Trent University ми переконалися в їхній зацікавленості у співпраці. Маємо реальну нагоду подавати заявки на наукові або практичні гранти, вигравати їх і разом з досвідченими британськими фахівцями надавати якісні послуги психологічної підтримки нашим громадянам. Особливу увагу наші партнери надають допомозі українським сім’ям, що для нас є надзвичайно важливим напрямом.
— Попри навчання студентів, які в перспективі самі надаватимуть психологічну допомогу, наскільки доступна їм сьогодні робота в закладах практичної психології?
— Уже з другого курсу ми організовуємо для студентів ознайомчу практику в різних установах, що надають психологічну допомогу: школах, закладах дошкільної освіти, диспансерах, клініках, а також у центрах підтримки ветеранів. Маємо підписаний меморандум про співпрацю з Міністерством у справах ветеранів, що відкриває додаткові можливості для практики. Прагнемо забезпечити студентам якісний практичний досвід, тому активно залучаємо до освітнього процесу викладачів-практиків.
— З якого курсу студент готовий працювати самостійно?
— Після другого курсу студент-психолог може, за власним бажанням, долучатися до волонтерської роботи, зокрема на лініях психологічної підтримки. Для цього достатньо мати базові навички емпатії, вміння вислухати й підтримати людину. Ми співпрацюємо з багатьма волонтерськими організаціями, які відкриті до залучення молодих фахівців. Регулярно публікуємо оголошення про можливості проходження практики, і студенти охоче користуються цими шансами для професійного зростання.
— У яких закладах сьогодні чекають студентів з дипломом психолога?
— Діапазон професійного застосування психолога надзвичайно широкий. Наші випускники можуть претендувати на посади менеджера з персоналу (HR-менеджера), фахівця з управління людськими ресурсами, а також працювати клінічними психологами в закладах охорони здоров’я чи освітніх установах. Для тих, хто планує працювати в пенітенціарній службі, ми завжди наголошуємо на потребі додаткової професійної підготовки, зокрема проходження практичних занять у межах спеціалізованих курсів. На третьому курсі студенти мають змогу обирати дисципліни за вибірковими блоками, які охоплюють клінічну практику та організаційну психологію. Цього року ми сподіваємося запровадити новий реабілітаційний блок, що готуватиме студентів до роботи в особливих умовах — з ветеранами, людьми, які втратили кінцівки внаслідок бойових дій, особами з ментальними порушеннями, а також із тими, хто має порушення слуху чи зору. Це буде окремий напрям надання психологічної допомоги та підтримки, і ми докладаємо максимум зусиль, щоб розширити спектр наших освітніх послуг і краще підготувати студентів до реальних викликів професії.
— За якими освітніми програми працюватиме в подальшому кафедра практичної психології та ментального здоров’я?
— Основний акцент буде зроблено на освітньо-професійних програмах магістратури. Минулого року ми успішно пройшли міжнародну акредитацію від авторитетної акредитаційної комісії ZEvA (Ганновер), що відкриває нам можливість навчати також іноземних студентів. Тепер плануємо корегувати та вдосконалювати чинні освітні програми бакалаврату. Зараз активно працюємо над акредитацією освітньо-професійної програми бакалаврату. Розглядаємо можливість введення до програми курсу з клінічної психології, адже бачимо потребу в розширенні практичної складової та підготовці фахівців, здатних працювати в медичних і реабілітаційних закладах.
— Як довго ви готувалися до процесу реорганізації?
— Ми йшли до цього поступово, маленькими кроками. Але потреба в змінах назріла, і ми змушені були діяти.
— Які пріоритетні напрями роботи визначаєте на перспективу?
— Наш головний пріоритет — надання якісних освітніх послуг, які дадуть нам змогу вийти на новий рівень. Це буде не лише нашим досягненням, а й найкращою рекламою. Адже ніщо не промовляє голосніше, ніж успішна робота фахівця, яким задоволені всі. Як не крути, хороший спеціаліст — це найкраща візитівка будь-якої освітньої програми.
— Які проблеми найбільше сьогодні хвилюють військових? Де їм треба допомагати в першу чергу?
— Однією з найболючіших проблем для військових є ставлення суспільства. Їх дуже турбують прискіпливі, іноді навіть осудливі погляди оточення, коли на них дивляться як на «інших». Вони очікують прийняття — такими, якими стали після війни: з травмованими обличчями, без кінцівок, зі зміненим зовнішнім виглядом. Військові болісно реагують на надмірну увагу, яка часто несе в собі не співчуття, а відчуження. Психологічна підтримка в таких випадках має бути дуже делікатною. Не завжди варто одразу кидатися допомагати військовому, який намагається самостійно подолати перешкоду. Люди часто діють із добрими намірами, але не усвідомлюють, що для військового це може бути останній шанс довести собі, що він здатен впоратися сам. Тому перше, що слід зробити, — запитати, чи потрібна допомога, і лише тоді діяти. Крім психологічної підтримки надзвичайно важливо створювати фізично доступне середовище для людей з особливими потребами. Це стосується громадського транспорту, пандусів, інфраструктури загалом. Військових потрібно захищати не лише від психологічних ударів, а й від побутових перешкод, які ускладнюють їхнє повернення до нормального життя. Вони мають знати, що можуть безпечно вийти на вулицю і повернутися додому — без страху, без бар’єрів. Працювати над цими проблемами потрібно всім — і державі, і громадським організаціям, і кожному з нас. Бо адаптація до мирного життя для військових — це складний, тривалий і дуже вразливий процес. І наша підтримка має бути не формальною, а щирою, системною й людяною.
— Чи залучаєте студентів до надання психологічної допомоги військовим?
— Багато студентів виявляють бажання долучитися до надання психологічної допомоги, і ми підтримуємо їхню ініціативу, допомагаючи опанувати правильні підходи до роботи з цією категорією потребуючих. Працюємо над тим, щоб таку співпрацю поступово поглиблювати. Водночас розуміємо, що не всі студенти готові до такої діяльності, тому не закликаємо їх масово долучатися. Адже вони ще дуже молоді, і дехто може неадекватно зреагувати на важку травму: налякатися, неправильно відреагувати чи навіть завдати шкоди людині. Це надзвичайно складна сфера, де ключовим принципом є «не нашкодь». Тому до кожного студента ми підходимо індивідуально.
— Як і де освоюють студенти психологію на практиці?
— Зазвичай студенти проходять практичні заняття в реабілітаційних центрах. Багато хто здобуває досвід і через роботу на підприємствах, зокрема на посадах рекрутерів у відділах кадрів, адже ці професії тісно пов’язані з психологією. Дехто вже після другого курсу поєднує навчання з роботою. Основна ж частина студентів починає шукати роботу за спеціальністю на четвертому курсі, а після отримання диплома часто залишається там працювати на постійній основі. Ми створюємо для них таку можливість: індивідуальні графіки відвідування у зв’язку з роботою підписуємо майже щодня.
— Розкажіть про міжнародне партнерство.
— Ми активно розвиваємо наукову співпрацю з низкою європейських університетів. Серед наших партнерів: Nottingham Trent University (Велика Британія), Вища школа економіки та інновацій у Любліні (WSEI) — багатогалузевий приватний університет, Університет Марії Кюрі-Склодовської (UMCS) — найбільший державний університет Східної Польщі.
— Чи стажуються студенти за кордоном?
— Багато наших студентів нині перебувають за кордоном і навчаються дистанційно. Практику проходять за місцем проживання, що дає їм змогу адаптуватися до нових умов і здобувати досвід у міжнародному середовищі.
— Як взаємодіють між собою новостворені кафедри?
— Розмежування кафедр відбулося нещодавно, тому ми лише починаємо вибудовувати нові стосунки. Вчимося жити окремо, прокладаємо нові мости для ефективної співпраці.
— Які цілі кафедра ставить перед собою на перспективу?
— Маємо намір впровадити в навчальний процес клінічну освітню програму, а також активізувати співпрацю з грантодавцями. Намагаємося розбудовувати систему практичних тренінгів через залучення наших фахівців до надання реабілітаційних, освітніх, терапевтичних і тренінгових послуг приватним фірмам та організаціям.
— Очікування від розподілу кафедр?
— Прагнемо кращої взаємодії в колективі, якісного управління та чіткого розподілу обов’язків і відповідальності.
— До роз’єднання аналізували роботу загальної кафедри?
— Постійно проводили внутрішні рейтинги. Через велику кількість практиків-сумісників, які не давали наукових показників, ми не посідали високих позицій у рейтингах Львівської політехніки. Водночас ці фахівці мали високу професійну компетентність у практичній сфері.
— Розкажіть, який міжнародний досвід мають викладачі кафедри?
— Наші викладачі активно беруть участь у міжнародних програмах, зокрема у проєкті «Горизонт» і стажуванні за програмою ЄС Erasmus. Наразі це оптимальний вихід на якісну освіту. Це допомагає нам підтримувати високий рівень освіти навіть у складних умовах, залишаючись максимально відкритими та дружніми до студентів. Ми постійно вдосконалюємось і працюємо над якістю освітніх послуг.
