Як заглибитись у власні думки, щоб краще зрозуміти себе і не помилитися у виборі професії? Як не схибити на цьому шляху й не загубитися серед різноманіття освітніх програм і спеціалізацій, які пропонують сучасні заклади вищої освіти? Яку альтернативу обрати, стоячи перед першим серйозним вибором? Відповіді на ці та багато інших запитань, які хвилюють сьогоднішніх випускників шкіл, можна знайти, якщо зазирнути за лаштунки Інтелектуального навчально-наукового центру професійно-кар’єрної орієнтації Національного університету «Львівська політехніка» (ІННЦПКО).
Інтелектуальний центр створений у 2010 році. Поставши перед новими викликами профорієнтації, він об’єднав у своїй структурі Відділ професійно-кар’єрної орієнтації, Малу технічну академію наук та Відділ освітніх послуг і нині активно допомагає молоді визначитися з майбутньою професією та обрати правильний освітній напрям.
Докладніше про діяльність Центру розповідає його директор, кандидат технічних наук, доцент кафедри електронних засобів інформаційно-комп’ютерних технологій Інституту інформаційно-комунікаційних технологій та електронної інженерії Львівської політехніки Василь Лозинський.
— Василю Івановичу, розкажіть, яка основна мета створення Центру?
— Ринок освітніх послуг дуже різноманітний і постійно змінюється. Професія, яка вчора була на піку популярності, нині може виявитися незатребуваною. Багато хто, обираючи собі професію поспіхом чи навмання, нерідко потім незадоволений вибором і намагається знайти своє покликання в інших сферах діяльності, витрачаючи на пошуки себе чимало часу. Та й шукати себе у професії методом спроб неефективно. Усіх професій не перепробуєш, бо не вистачить життя. Станом на 2024 рік Класифікатор професій налічував близько десяти тисяч професійних назв робіт. Тому основна мета створення нашого Центру — допомогти школярам обрати фах усвідомлено, відповідно до здібностей, інтересів і, звичайно ж, потреб ринку. Такої допомоги потребують не тільки ті, що вперше постали перед професійним вибором, а й ті, хто з певних причин хоче змінити вид своєї діяльності.
— У яких ключових напрямах працює нині ІННЦПКО?
— Свого часу охочі вступити на навчання до Львівської політехніки обирали шлях через підготовчі курси, і університет робив відбір за результатами підсумкового іспиту. Реформи у вищій та середній освіті підштовхнули до змін у процедурі вступу абітурієнтів до закладів вищої освіти — оцінювання знань абітурієнтів взяли на себе ЗНО/НМТ. Так, ключовий аспект вступної кампанії — перевірка знань вступника — перейшов від ЗВО до центрів незалежного тестування. Випускники шкіл посилено вивчають предмети, потрібні їм для вступу, а профорієнтаційна робота не обмежується нині підготовчими курсами при закладах вищої освіти. Саме це спонукало Відділ професійно-кар’єрної орієнтації, Малу технічну академію наук та Відділ освітніх послуг об’єднатися в Інтелектуальний навчально-науковий центр професійно-кар’єрної орієнтації й визначити нові напрями діяльності. Один із них — професійно-кар’єрна орієнтація учнівської молоді. Це дуже важливий напрям роботи. При ІННЦПКО університету сформована група викладачів (проєкт «Дні Політехніки в школі» — я теж до них належу), які вже не один рік відвідують школи і проводять серед учнівської молоді дуже серйозну профорієнтаційну роботу. За рік ми побували у понад десяти школах. Робимо це не для відмітки у звітах про роботу й не для того, щоб провести агітацію серед школярів і забути. Дітям така форма знайомства зі ЗВО не цікава. Вони хочуть мати конкретне уявлення про університет — почути цікаві думки з перших уст, дізнатися відповіді на свої запитання. Такі зустрічі зі школярами відбуваються за попередньою домовленістю з дирекцією школи. Заздалегідь обумовлюємо час, який представники університету проведуть з учнями. Під час «вікон» між парами викладачі упродовж тижня відвідують школу і спілкуються з учнями на цікаві їм теми, проводять заняття з різних дисциплін, які відрізняються від шкільних уроків. Предмети викладають у такій формі, щоб підкреслити особливості тієї чи іншої науки, наголосити на її перевагах, відтак викликати у школярів зацікавлення і бажання продовжити навчання у вищій школі, зокрема й у Львівській політехніці.
— Які форми профорієнтаційної роботи Центру привертають увагу школярів найбільше?
— Учнів тягне туди, де цікаво й пізнавально, де світ розкривається можливостями, де можна розправити крила, де народжуються і стають реальністю мрії, а кожен виклик робить школярів сильнішими. Ми намагаємося створити таке середовище. У межах професійно-кар’єрної орієнтації організовуємо й консультуємо учнів шкіл для участі у Всеукраїнській олімпіаді «Майбутнє з Політехнікою» — забезпечуємо їм інформаційний супровід. У співпраці з Центром промоції та Музеєм історії Львівської політехніки організовуємо для учнів шкіл екскурсії як історичного, так і профорієнтаційного спрямування. Для охочих ознайомитися з університетськими освітніми програмами проводимо в Залі Захарієвича тренінги «Компетенції майбутнього». У межах проєкту «Дні Політехніки в школі» розповідаємо дітям про університет і наші освітні програми, наголошуємо на особливостях вступу — на які моменти варто звернути увагу, щоб, вказуючи пріоритети й заклад вищої освіти для навчання, не наробити помилок. Лекції для школярів і зустрічі з ними відіграють важливу роль у їхньому розвитку, формуванні свідомості та мотивації. Учні здобувають нові знання, спілкуючись з викладачами, вчаться ставити запитання, аналізувати отриману інформацію, формувати свої думки й розвивати критичне мислення. Знайомлячись з історіями успіху випускників університету, науковців, професіоналів у своїй сфері діяльності, вони підсилюють прагнення до власних досягнень. Під час зустрічей викладачів, а також студентів — їх теж залучаємо до профорієнтаційної діяльності — зі школярами розповідаємо про можливості, які вони матимуть, навчаючись у Львівській політехніці, й ознайомлюємо з навчальними програмами інститутів університету. Організовуємо для майбутніх вступників Дні відкритих дверей, під час яких знайомство з університетом відбувається як в онлайн-, так і в офлайн-форматі. Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій, наприклад, часто проводить онлайн-заходи. У такий спосіб вдається зібрати більшу аудиторію абітурієнтів і без труднощів поінформувати їх про вступну кампанію, ознайомити з навчальними програмами, а також розповісти про наявність сприятливих умов для здобуття другої вищої освіти. Кафедра програмного забезпечення практикує очну форму зустрічей з потенційними вступниками, щоб познайомити їх з викладачами, студентами й випускниками, поспілкуватися, а також залучити до участі в майстер-класах та інтерактивних презентаціях і більше розповісти про перспективи кар’єрного зростання. Ще один цікавий захід, який організовують наші університетські партнери — Відділ маркетингу, — це Наукові фестини. Структурні підрозділи Львівської політехніки створюють окремі інтерактивні локації, де демонструють наукові експерименти, виставки наукових розробок, організовують відкриті лекції та творчі зони, так допомагаючи вступникам ще на один крок наблизитися до професії, пройнятися духом студентства й, можливо, у майбутньому зробити вдалий професійний вибір.
— Нині школярі впевнені в собі, особливо обдаровані діти, знають собі ціну, а іноді, націлюючись на престижні ЗВО, навіть дещо переоцінюють свої здібності. Як привернути увагу здібних учнів до Львівської політехніки й дати їм правильне спрямування?
— Не відгороджуватися від дітей дистанційним навчанням і не нагадувати їм про своє існування поодинокими й не надто цікавими для них заходами, а працювати постійно та цілеспрямовано. Ми спілкуємося з учнівською молоддю і не обмежуємось умовними рамками шкільної освіти. У межах проєкту «Дні Політехніки в школі» викладачі стараються проводити заняття так, щоб учні не нудьгували під час них і не засинали, а були активними слухачами. Нам вдалося зацікавити талановитих школярів заняттями в Малій технічній академії наук, яка була створена за сприяння Головного управління освіти і науки Львівської облдержадміністрації. Тут школярі занурюються в особливе середовище, яке дає їм змогу розширювати свій світогляд і розвивати інтелект. МТАН примітна тим, що навчання в ній безплатне, а можливості, які вона надає учнівській молоді, — неабиякі. Двері Малої технічної академії наук відкриті для учнів загальноосвітніх шкіл цілий рік.
— Який основний напрям діяльності МТАН?
— Дослідницько-експериментальний. У Малій технічній академії наук школярі можуть досліджувати, експериментувати, конструювати, винаходити в різних галузях науки, техніки, культури й мистецтва.
— Які гуртки, створені на базі Львівської політехніки, сьогодні успішно працюють?
— Ми пропонуємо школярам різні гуртки, відповідно до їхніх природних талантів, здібностей, навичок. Серед них — Arduino-робототехніка, Lego- робототехніка, гуртки, присвячені вивченню теорії графів, БПЛА та гурток комп’ютерної інженерії. Багато викладачів університету активно керують дослідницькими проєктами учнів, і їхній внесок у розвиток школярів дає значні результати. Цього року чимало учнів дістали високі оцінки за свої роботи. Так учні здобувають практичний досвід, знайомляться з професіями в галузі техніки та науки, що допомагає їм робити більш усвідомлений вибір майбутньої професії. Цьогоріч плануємо запровадити ще один гурток, який стосуватиметься безпілотних літальних апаратів.
— Як відбувається співпраця з КЗ ЛОР «Мала академія наук учнівської молоді» (МАН)?
— МАН співпрацює не лише з Львівською політехнікою, а й з іншими закладами вищої освіти. Основний напрям діяльності Академії полягає у проведенні дослідницьких робіт і організації навчання в гуртках, які функціонують на базі цих навчальних закладів. Завдяки такій співпраці ми маємо можливість безпосередньо спілкуватися з учнівською молоддю. Викладач, який веде гурток і контактує зі школярами, може, враховуючи їхні здібності та інтереси, дати поради, куди краще вступити, щоб максимально реалізувати свій потенціал. Звісно, ми лише вказуємо напрям, а остаточний вибір залишається за майбутніми абітурієнтами.
— Розкажіть докладніше про такий напрям діяльності Центру, як підготовчі курси, організатором яких і є ІННЦПКО. За якими програмами їх проводять?
— Підготовчі курси у Львівській політехніці організовуємо впродовж усього навчального року, і навіть у червні, коли навчальний рік добігає кінця. На курси можуть завітати майбутні абітурієнти, які готуються до ЗНО/НМТ, а також ті, що вибрали навчання за освітніми програмами, де передбачено творчий конкурс. Протягом двох тижнів червня триватимуть експрес-курси для вступників на спеціальності: «Архітектура та містобудування», «Дизайн», «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація».
— Кілька слів про проєкт «Літо інтелекту — 2025». Що входить до його програми?
— Спільно із Львівською обласною Малою академією наук у червні проведемо в межах проєкту чотири профільні школи: ХімБіо Camp, Робо Camp, ІТ Camp та AVIA Camp. «Літо інтелекту» дасть можливість дітям поспілкуватися з однолітками, знайти нових друзів, зануритись у цікавий світ сучасних технологій. Кожна з чотирьох шкіл упродовж п’яти днів працюватиме за певною програмою. До прикладу, під час школи Робо Camp розповідатимемо про робототехніку, яка стосується не тільки її виконавчих «органів», а й систем керування. Слухачі ХімБіо Camp експериментуватимуть з органічною та неорганічною хімією, вивчатимуть корисні біотехнології в житті людини, досліджуватимуть якість води і, звичайно, щоб краще зрозуміти всі ці процеси, побувають з екскурсією на виробництві. ІТ Camp розкриє горизонти створення пристроїв інтернету речей, моделювання та друку 3D-об’єктів, а також запросить на екскурсію до ІТ-компанії. AVIA Camp — школа гібридна. Знання стосовно авіації можна почерпнути в багатьох інститутах Львівської політехніки. Кафедра фотограмметрії та геоінформатики, наприклад, зосереджена на аерофотозніманні, Інститут механічної інженерії та транспорту — на безпілотних літальних апаратах, з авіонікою «дружать» на кафедрі інформаційно-комунікаційних технологій. У межах цієї школи дітям також пропонують екскурсію в обсерваторію, якою опікується Інститут геодезії. А ще однією цікавою складовою цьогорічної літньої школи є огляд аеродинамічної труби. Історія авіаційної науки у Львівській політехніці розпочалася після Першої світової війни зі створення Авіаційної спілки студентів. У 1929 році була заснована Аеродинамічна лабораторія, аеродинамічну трубу для якої доставили з Варшавського інституту авіації. Пізніше планували звести ще три будівлі для розвитку авіаційного напряму. Однак початок Другої світової війни зруйнував ці плани, і від лабораторії залишилася тільки аеродинамічна труба, яку сьогодні з цікавістю оглядають школярі. Крім того, ми активно співпрацюємо з інститутами та кафедрами, які протягом року організовують кілька десятків профорієнтаційних шкіл, серед яких є чимало сезонних. Ініціатором проведення цих шкіл може бути як Центр — адже саме ті чотири школи, про які я згадую, є його ініціативою, — так і кафедри різних інститутів.
— З яких предметів відбуватиметься підготовка до ЗНО/НМТ?
— З української та іноземної мов, історії України й математики.
— Що важливо знати абітурієнтові, щоб підготуватися до вибору професії і не помилитися в ньому?
— Усвідомити свої сильні сторони й інтереси, мати бодай найменше уявлення про ту чи іншу професію і дізнатися про їхній попит на ринку праці, навчитись аналізувати отриману інформацію, щоб впевнено відповісти: чого я хочу, на що здатний і що мені потрібно для досягнення своїх цілей. Але не менш важливо до списку своїх «нізащо» додати інформацію про те, з чим у жодному разі не будеш працювати, які професії не до душі, а також яких знань і вмінь бракує. Отже, час думати, час вибирати, час діяти!
— Як інформуєте заклади освіти про проведення профорієнтаційних заходів?
— Зазвичай надсилаємо освітнім закладам листи, де повідомляємо про ту чи іншу подію. Таку форму інформування застосовують й інші заклади освіти. Але щоб краще забезпечити участь школярів у заходах, особисто телефоную керівникам шкіл та інформую про ту чи іншу оказію, що відбуватиметься у Львівській політехніці. Також використовуємо акаунти у фейсбуці та інстаграмі, які назвали «Учнівський політехнік-хаб». Через них поширюємо інформацію про різноманітні профорієнтаційні заходи та події в університеті, щоб залучити якомога більше дітей до наших проєктів.
— Чи має Центр свій освітній простір для проведення заходів, скажімо, гуртків чи підготовчих курсів?
— На жаль, ні. Цього навчального року, коли заняття зі студентами відбувалися в суботу, нам дуже бракувало аудиторій для проведення підготовчих курсів. Якби Центр мав свій освітній простір, таких проблем не виникало б.
— Які учнівські конкурси проходять на базі Львівської політехніки?
— Конкурс InventorUA, наприклад, Мала академія наук проводить на базі Львівської політехніки. Цьогоріч у день народження університету символічно в його стінах відбувся ІІ етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів — членів МАН України. Свої проєкти молоді дослідники з усієї області представляли в галузі інженерії та матеріалознавства.
— У якому форматі відбувається конкурс?
— У Малій академії наук учні пишуть дослідницькі роботи. Конкурс-захист є підсумком їхніх досліджень. Працівники МАН відбирають роботи для конкурсу, допускаючи до захисту лише найкращі з них. Дослідження класифікуються на секції відповідно до напрямів наукової та дослідницької діяльності. Після офіційного відкриття відбувається захист наукових робіт у форматі постерної виставки, де учасники презентують свої проєкти перед журі та глядачами. Члени журі ознайомлюються з представленими роботами, а учасники готують доповіді про свої дослідження та захищають їх. Переможці мають можливість представити свої роботи на вищих етапах конкурсу.
— Чи берете участь у заходах, організованих іншими закладами освіти?
— Звичайно, і до себе запрошуємо. У березні до університету завітала група вчителів та учнів 10-х класів ліцензованої приватної школи «Безмеж» із с. Хостів на Київщині. Символом школи є схожий на літеру «Ж» знак нескінченності, з якого вилітає птах. Траєкторія руху птаха символізує свободу, яка здобувається всупереч труднощам. Знайомство з Львівською політехнікою розпочалося з екскурсії, яку провели працівники Центру промоції університету та Музею історії Львівської політехніки. Далі учні дізналися про освітні програми й інфраструктуру ЗВО, підходи до вибору майбутньої професії та особливості вступної кампанії. У відповідь на запрошення безмежівців ми взяли участь у фестивалі «Безмеж фест: майбутнє починається тут». Ця школа активно працює з молоддю, й у фестивалі брали участь учні не лише організаторів, а й інших шкіл, завдяки співпраці з районним управлінням освіти. Ми завжди використовуємо можливість представити наш заклад вищої освіти на таких заходах і активно беремо в них участь. Також реагуємо на інші ініціативи, що об’єднують велику кількість учнівської молоді. У квітні Львівський ІТ Кластер за сприяння Львівської міської ради збирав учнів старших класів, абітурієнтів, студентів і освітян — усіх, хто цікавиться технологіями та мріє про кар’єру в ІТ, — на IT Future Fest 2025. Школярі мали можливість поспілкуватися з представниками ЗВО, дізнатися умови вступу та нові перспективні професії. Ще однією цікавою подією є щорічні зустрічі представників закладів вищої освіти зі школярами міста Вараш, що на Рівненщині. На захід збираються учні з усіх шкіл цього міста, щоб більше дізнатися про виші України. Нас туди теж запрошують. Це ще одна можливість поспілкуватися з учнівською молоддю, розповісти про свій ЗВО і представити себе перед чималою аудиторією. Попри такі постійні заходи, відбувається ще чимало одноразових профорієнтаційних подій.
— Які плани маєте на перспективу?
— Розширити проєкт «Дні Політехніки в школі» на всю область. Школярам Львова легше організуватися та дістатися до Львівської політехніки, тоді як учням сільських шкіл це робити складніше. Я пропоную надати викладачам, які беруть участь у цьому проєкті, один вільний день на тиждень, щоб вони могли зустрічатися з вчителями та учнями і продуктивно проводити цей час. Водночас було б добре забезпечити викладачів транспортом. Наразі ми маємо великий інтерес до Дрогобицького району. Також, на мою думку, доцільно залучати студентів спеціальності «Психологія» до профорієнтаційної роботи. Вони могли б, наприклад, допомагати у проведенні літніх профорієнтаційних шкіл і отримувати за це бонуси у формі зарахування практики.
