Завершився третій рік реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка». За результатами весняного семестру 2024/2025 навчального року 180 студентів успішно засвоїли три вибіркові навчальні дисципліни: «Екологічна та кліматична стійкість ЄС» (4 групи), «Україна-ЄС: цифрова трансформація» (2 групи) та «Енергетика ЄС та нові тренди для України» (3 групи). А загалом за навчальний рік 324 студенти покращили свої знання про Європейський Союз та європейську інтеграцію України.
Лекційні заняття були змістовними, насиченими сучасною та релевантною інформацією, що відповідає актуальним викликам у сфері цифрової трансформації, екологічної та кліматичної політик ЄС. Практичні заняття проходили в інтерактивному форматі з використанням різноманітних методик активного навчання, серед яких – мозковий штурм, кейс-аналіз, рольові ігри, SWOT-аналіз, метод проєктів, фасилітаційні сесії та інші. Такий підхід забезпечив глибше занурення студентів у тематику курсів і сприяв розвитку критичного мислення та командної взаємодії.
Одним із підсумкових завдань модулів є колективні проєкти, під час виконання яких студенти здебільшого зосередилися на дослідженні ініціатив ЄС та особливостей їхньої імплементації в Україні, враховуючи професійну спеціалізацію своїх команд.
Так, модуль «Екологічна та кліматична стійкість ЄС» успішно освоїли 104 студенти (ІСТР, ІМІТ, ІХХТ, ІЕСК, ІКТА). У межах виконання індивідуальних проєктів команди презентували дослідження про особливості програм підтримки ЄС, зокрема на теми:
- «Розумні сміттєві баки»;
- «Програма Life»;
- «Зелений курс ЄС: виклики для України»;
- «Фінансові інструменти ЄС для переходу до сталої енергетики»;
- «Кліматична дипломатія ЄС».
Знання про цифрову трансформацію та кращі практики ЄС покращили 41 студент (ІМІТ, ІКТЕ, ІБІС, ІКТА) завдяки модулю «Україна-ЄС: цифрова трансформація». Найактуальнішими для студентів стали тематики, присвячені впровадженню сучасних цифрових технологій в різних галузях економіки, інноваційним методам навчання, кібербезпеці, а також регуляторним аспектам цифрової трансформації відповідно до європейських стандартів. Студенти презентували свої командні напрацювання з вивчення особливостей цифрових трансформацій різних сфер економіки в Україні та ЄС, зокрема на такі теми:
- «Користь чи шкода діджиталізації»;
- «Проблеми цифровізації в українському суспільстві»;
- «Використання хмарних технологій для покращення комунікації з органами влади»;
- «Електронна демократія в ЄС та Україні: порівняльний аналіз».
36 студентів (ІБІС, ІХХТ, ІКТА, ІМІТ, ІЕСК) засвоїли прогресивний досвід ЄС щодо енергоефективності та енергозаощадливості. Студенти репрезентували низку своїх досліджень, які стосувались як енергетичних трендів ЄС, так і особливостей імплементації енергетичних програм та ініціатив Брюсселя в Україні. З-поміж поданих студентами проєктів варто виокремити такі:
- «З якими викликами зіштовхнувся енергетичний сектор ЄС через вторгнення рф в Україну»;
- «Біогазові станції в Україні»;
- «SMART-energy»;
- «Розвиток зеленої енергетики для відмови від викопного палива»;
- «Energy reduced».
Студенти високо оцінили зміст модулів і підходи до їхнього викладання, адже змогли не лише засвоїти теоретичні засади функціонування Європейського Союзу, а й здобути практичні навички щодо застосування європейського досвіду в контексті розвитку та післявоєнного відновлення України.
За підсумками успішного вивчення модулів кожен здобувач вищої освіти отримав сертифікат про завершення навчання.
Окрім того, студенти стали учасниками шести лекцій-дискусій за участю відомих практиків, експертів, дослідників Європейського Союзу:
- Оксани Юринець, народної депутатки Верховної ради України VIII скликання, голови підкомітету регіонального розвитку та транскордонної співпраці у комітеті європейської інтеграції, президентки громадської організації «Агенція європейського співробітництва»;
- Оксани Миляник, експертки із зеленого відновлення, членкині команди підтримки реформ при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, координаторки екологічної сталості, SoftServe, експертки із законодавства, учасниці Zero Waste Alliance Ukraine;
- Віталіни Бабенко, керівниці національного контактного пункту «Європейський інститут технологій та інновацій» програми Horizon Europe, д.е.н., к.т.н., професорки кафедри математичного моделювання та аналізу даних Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна;
- Ольги Кревської, очільниці директорату європейської та євроатлантичної інтеграції Міністерства цифрової трансформації України;
- Владислава Рамазанова, кандидата економічних наук, керівника експертної групи безпеки постачання та розвитку конкурентного ринку природного газу директорату нафтогазового комплексу та розвитку ринків нафти, природного газу та нафтопродуктів Міністерства енергетики України;
- Олени Вусик, старшої проєктної менеджерки реформи управління відходами команди відновлення та підтримки реформ Міндовкілля, юристки, аналітикині, експертки з нормопроєктування, радниці Української кліматичної мережі 2023–2024 років.
Також студенти Львівської політехніки були учасниками:
- регіонального бізнес-вебінару «Наближення до стандартів ЄС та можливості для українського бізнесу: досвід Західного регіону» (запрошені спікери – представники Західноукраїнського офісу Європейської бізнес асоціації: керівниця Мар’яна Луцишин, координаторка з питань комунікації Оксана Кокоць; Олеся Халецька – директорка Львівського кластеру медичного бізнесу; Тарас Демкура – віце-президент Національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine), член світової координаційної ради компанії Amway, амбасадор проєктів культурної дипломатії, бізнесмен і меценат із Тернополя);
- молодіжного форуму «Твоя європейська перспектива»;
- воркшопу «Прокачай свою діджиталізацію»;
- інтерактивного заходу «Світ громад»;
- Академії з європейських студій «Децентралізація та розвиток громад: програми ЄС для України»;
- Зимової школи European best practices: energy, digital and environmental dimensions;
- інтерактивного заходу Speaking Club «Нові європейські тренди та професійне зростання»;
- заходів із медіаграмотності «Правда про ЄС»;
- інтернет-конференції «Сталий розвиток ЄС – кращі практики для України»;
- інтерактивного заходу Eurolibrary (запрошений спікер – Петро Сухорольський, кандидат юридичних наук, доцент кафедри політології та міжнародних відносин Інституту гуманітарних і соціальних наук Львівської політехніки, автор книги «Основи футурології» (2021), а також численних публікацій, присвячених правам людини у цифрову еру, захисту даних, викликам інформаційного суспільства. Член World Futures Studies Federation);
- екскурсії у Музей історії електрифікації Львівщини, Національний реабілітаційний центр «Незламні» (UNBROKEN) та на малі сонячні електростанції у Золочівському районі – в межах європейських паблік-турів;
- хакатону Energy Youth;
- міжнародного наукового заходу «Синергія країн Східного партнерства: від кризи до можливостей»;
- конкурсу відеороликів Best European Practices».
Участь у цих ініціативах дала змогу студентам поглибити свої знання про політики Європейського Союзу, розвинути навички міждисциплінарного аналізу, критичного мислення, публічних виступів та командної взаємодії. Важливо, що освітні заходи проєкту не лише доповнили академічне навчання, а й стали платформою для професійного зростання, активного громадянства й залучення молоді до актуальних дискусій щодо європейського майбутнього України.
Отож, третій рік реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей» підтвердив його актуальність і високу ефективність. Завдяки синергії якісного змісту модулів, досвіду експертів та активної участі студентства проєкт зробив вагомий внесок у формування нового покоління українських фахівців – обізнаних, відповідальних і готових до впровадження європейських стандартів у професійну діяльність та суспільне життя.
