Цьогорічні Наукові фестини, які вже вчетверте поспіль проходять у Львівській політехніці, на відміну від торішніх, відзначилися насамперед тим, що відбулися за чудової сонячної погоди. А ще – своєю надзвичайно насиченою і змістовною програмою.
Жити у ХХІ сторіччі й бути дистанційованим від наукових знань і технологій – неможливо. Наука – дивне всепроникне явище, здатне кожному дати щось необхідне, корисне і комфортне. Наука у нашому житті – це звичайне повсякдення сучасного Homo Sapiens, що не має вікових обмежень. Саме тому вона дала імпульс для народження у Львівській політехніці такого небуденного проекту як Наукові фестини.
Урочисте відкриття свята традиційно розпочалося на сходах головного корпусу Університету за присутності великої кількості людей, серед яких, мабуть, найбільше було майбутніх абітурієнтів. Вочевидь, вони завітали на свято науки і знань, аби докладніше, з перших уст довідатися про умови навчання у Львівській політехніці, побачити наочно її досягнення в освітній та науково-дослідницькій сфері.
Розпочалися Фестини академічним гімном «Гаудеамус», який натхненно і схвильовано виконав народний вокальний ансамбль «Аколада». Перед присутніми постав перший ректор Львівської політехніки Юрій Захарієвич, завдяки якому був споруджений історичний головний корпус навчального закладу, що є архітектурною окрасою старовинного Львова. Виступили і три символічні Музи, що уособлюють перші фундаментальні технічні науки, запроваджені в Університеті, – Архітектуру і Будівництво, Механіку та Інженерію.
До учасників і гостей Наукових фестин звернувся ректор Національного університету «Львівська політехніка» професор Юрій Бобало. Він тепло привітав їх зі святом науки і знань, наголосивши, що Львівська політехніка впродовж уже понад 200 років готує висококваліфікованих фахівців майже з усіх інженерних спеціальностей. Наукові фестини зорієнтовані насамперед на майбутніх вступників, які нині мають змогу зблизька побачити, чим живе Львівська політехніка, які досягнення має, і на цій підставі зробити свій свідомий вибір професії.
Привітав присутніх на святі й народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, випускник Львівської політехніки Олексій Скрипник.
Кожен навчально-науковий інститут, коледжі, що входять до складу Університету, а також нещодавно відкрита стартап-школа презентували у своїх наметах науково-технічні розробки та винаходи, вели зацікавлений діалог із майбутніми абітурієнтами.
Львівській політехніці є чим пишатися, є тверда основа для зростання і вдосконалення. В останні роки чимало науковців та педагогів Університету відзначені державними нагородами та преміями. Молоді й талановиті вчені-політехніки стали володарями грантів та іменних стипендій. Примножують славу Університету і студенти-спортсмени, які регулярно займають призові місця на чемпіонатах світу, Європи та України.
Торік на навчання до Університету і коледжів зараховано понад 11700 абітурієнтів. За кількістю поданих заяв Львівська політехніка посіла третє місце серед усіх вітчизняних закладів вищої освіти. Університет став лідером серед технічних вишів у рейтинг-листі «Найбільший бал ЗНО на бюджет». Університет першим в Україні став координатором міжнародної програми досліджень «Горизонт 2020». Важливою подією, що набула широкого резонансу, стало відкриття нового інноваційного підрозділу – стартап-школи. Для забезпечення високої якості освітньої та наукової діяльності впродовж останніх років створено понад 20 нових навчально-наукових лабораторій.
Чимало зроблено й у розв’язанні такого важливого питання як розвиток соціальної інфраструктури. Вперше за тридцять років Університет розпочав спорудження 9-поверхового комфортабельного студентського гуртожитку. Ще одне важливе напрацювання, учасником якого є Львівська політехніка, – проект із підвищення енергоефективності будівель Університету, який фінансує Європейський інвестиційний банк. Загальний обсяг коштів становить 11,4 мільйона євро.
Багатолюдно було практично поблизу кожного намету, де відбувався зацікавлений діалог про наукові розробки вчених, їхнє впровадження у виробництво. Для учасників та гостей Наукових фестин провели екскурсії в історичну та мистецько значиму Актову залу головного корпусу, Музей історії Львівської політехніки, Науково-технічну бібліотеку.
У рамках свята відбулися різноманітні й цікаві вікторини, конкурси і змагання, майстер-класи та тренінги, виставки й ділові ігри, презентації студентських проектів. Багатьох, зокрема, зацікавив конкурс живописців, які відтворювали фасад головного корпусу Університету. А малеча із захопленням знайомилася з розумними робото-машинками, яких зробили студенти-політехніки. Любителів шахів очікував сеанс одночасної гри з відомими львівськими гросмейстерами. А ще були різні спортивні змагання – показові виступи майстрів гирьового спорті, армреслінгу і карате, шоу екстремалів. Усіх захопив вихор прудкого гуцульського танцю у виконанні ансамблю «Вірність», виступи духового оркестру, вокального ансамблю «Сузір’я» та капели бандуристок Народного дому «Просвіта».
На завершення гостей свята очікував гарячий і запашний козацький куліш. Його скуштували практично всі, хто побував на Наукових фестинах у Львівській політехніці.
Світлини Йосипа Марухняка