Львівська політехніка – єдиний університет, який може похвалитись історією формування бібліотек трьох поколінь, починаючи з найдавнішої бібліотеки, що в головному корпусі Університету діяла у 1877–1934 роках. Наша співрозмовниця – Олена Харгелія, заступниця директора Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка». Тут працює лише 3 роки, але досвід бібліотечної роботи – понад 30 років.
Отож, у міру того, як зростала потреба в кваліфікованих технічних кадрах, спеціалістах, у Львівській політехніці збільшувалась кількість студентів, відповідно примножувались фонди бібліотеки. Як наслідок вже тоді постало питання про будівлю, яка відповідала б потребам часу.
І от у згаданому 1934 році був побудований корпус нової бібліотеки – за проектом Тадеуша Обмінського. Будинок відповідав вимогам бібліотечного будівництва того часу: прозорий дах (світлові ліхтарі), великий простір для читачів, книгосховище на 6 поверхів, система обігріву приміщення з автоматичним регулятором температури. Власне, будівля була збудована так, щоб насамперед було комфортно студентам. На час відкриття бібліотека налічувала 75 000 одиниць збереження.
А тепер про третю бібліотеку Університету. Це будівля корпусу № 4 – студентська бібліотека. Сучасна споруда із семиярусним книгосховищем місткістю 1 мільйон томів та читальними залами.
Сьогодні увесь фонд Науково-технічної бібліотеки «Львівської політехніки» нараховує понад 1 мільйон 900 тисяч примірників. Історія формування цього фонду також нерозривно пов’язана з історією розвитку і становлення Львівської політехніки. Переважно це видання технічної та науково-природничої тематики.
Унікальними є видання довоєнного періоду, які надійшли у фонд до 1939 року: зарубіжні журнали з технічних і природничих наук, багате зібрання енциклопедичних видань, літографовані видання, мініатюри, прижиттєві видання відомих вчених, зокрема Ньютона, Ейлера тощо. Це також дарунки від різних наукових установ, організацій, професорів університету та приватні колекції. Найстаріша книжка датується 1531 роком – хіромантія.
Слід також загадати цілу низку видань, що пов’язані з таким знаменитим явищем як Архітектурна школа Львівської політехніки. Це відомі у всьому світі імена: Ю. Захарієвич, Т. Обмінський, І. Левинський тощо. Серед видань архітектурної тематики довоєнного періоду є унікальні, які не знайти в жодній іншій книгозбірні України. Зокрема, у фонді налічується понад 1500 великоформатних видань, в основному це аркушеві архітектурні видання. Окрім цього, у фонді бібліотеки є 1670 видань, задекларовані як книжкові пам’ятки, збереження яких потребує особливих умов.
Якщо вести мову про сучасні плани, то вони насамперед стосуються студентської бібліотеки. Тут розпочато модернізацію приміщень. Заплановано зробити читальні зали вільного доступу, приміщення для індивідуальної та групової роботи, забезпечивши їх копіювальною та комп’ютерною технікою. Передбачено впровадження нової автоматизованої інформаційної системи. Мають бути місця для відпочинку тощо. Ведеться мова і про модернізацію книгосховищ.
У приміщенні старої бібліотеки (вул. Професорська, 1) мала б відбутися реновація простору з врахуванням історичного архітектурного значення будівлі: модернізація великого читального залу, реконструкція професорського читального залу та відкриття професорського кафетерію, а також модернізація книгосховищ. Також на часі створення реставраційного відділу з відповідним устаткуванням та технікою.
Фото Мирослава Пархомика
