10 жовтня у Львівській політехніці відбувся Міжнародний симпозіум «Університети для майбутнього: економіка знань», присвячений 60-річчю Інституту економіки і менеджменту. Захід об’єднав науковців Львівської політехніки, Харківського національного університету імені Василя Каразіна та їхніх партнерів з інших українських і зарубіжних закладів вищої освіти. Учасники симпозіуму обговорили сучасні тенденції розвитку економіки знань і роль університетів у підготовці фахівців нового покоління, а також обмінялися досвідом у сфері освіти, науки, технологій та вироблення спільних стратегій.
Формалізація компетентностей
Пленарну сесію симпозіуму «Університет у сучасній освіті: модель, місія, можливості» розпочав професор кафедри інформаційних технологій видавничої справи Львівської політехніки, заступник міністра освіти і науки України у 2017–2019 роках, доктор технічних наук Юрій Рашкевич. Він виступив із доповіддю «Сучасні тенденції розвитку освіти: професійний ріст та мікрокваліфікації». Доповідач наголосив на важливості налагодження тіснішої співпраці закладів вищої освіти з роботодавцями та професіоналізації освітніх програм, а особливо акцентував на мікрокваліфікаціях — офіційному підтвердженні опанування певними знаннями, навичками та компетентностями.
— Швидке зростання потреби в регулярному професійному розвитку пов’язане з тим, що з’являються нові технології, — пояснив Юрій Рашкевич. — Вже давно минули ті часи, коли можна було десятки років успішно працювати на базі компетентностей, здобутих в інституті. Зміни структури ринку праці й, відповідно, потреба в спеціалістах зумовлюють необхідність зміни кваліфікації працівників. Це особливо видно у сфері IT, де 51 % працівників не здобули відповідної освіти. Тому на ринку праці зростає вимога формалізації компетентностей, здобутих завдяки неформальному й інформальному навчанню. Це передусім стосується так званих регульованих на законодавчому рівні місць праці, де вимагають відповідні документи, які підтверджують кваліфікацію.
Професор зауважив, що представлені на відповідних платформах свідоцтва, сертифікати й дипломи забезпечують їхнім отримувачам можливість стати більш видимими на ринку праці і що заклади освіти, які шукають додаткові джерела доходу, розширюють спектр своїх освітніх послуг.
Юрій Рашкевич також розповів про Europass — пан’європейську платформу документів та інструментів, яка дає змогу прозоро і зрозуміло представляти в її індивідуальних кабінетах навички, кваліфікації й досвід роботи в будь-якій країні Європи, та ESCO (European Skills, Competences, Qualifications and Occupations) — європейську базу компетентностей, навичок і професій, що містить 13 485 чітко сформульованих результатів навчання.
— Це дуже важливо, бо коректні формулювання результатів навчання — проблема і в Україні, і не тільки в Україні. А з бази ESCO можна використовувати вже готові, стандартизовані на європейському рівні формулювання результатів навчання. Це дає змогу компонувати програму як із конструктора «Лего», адаптуючи її до конкретних потреб чи сучасних тенденцій, — зазначив доповідач.
Юрій Рашкевич поінформував, що 20 грудня 2012 року Європейська рада ухвалила рекомендацію «Щодо валідації неформального та інформального навчання». Професор також нагадав, що у 2022 році Міністерство освіти і науки України затвердило «Порядок визнання результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та/або інформальної освіти в системі формальної освіти». Відповідно до цього документа, всі університети мають розробити та затвердити власні положення щодо визнання таких результатів.
Ринок праці потребує нових навичок
Професор кафедри економіки підприємства та інвестицій Львівської політехніки Василь Козик у своїй доповіді «Сучасні вимоги ринку праці» акцентував на навичках, потрібних роботодавцям сьогодні. Зокрема, він зауважив, що у прогнозах топ-10 таких навичок, представлених Світовим банком і Давоським економічним форумом, до комплексного розв’язання проблем, аналітичного мислення та інноваційності цьогоріч додалися витривалість, стресостійкість і гнучкість, а ще у всіх сферах діяльності дуже цінують лідерські навички.
Професор також підкреслив потребу викладання дисциплін на основі власних досліджень, інтегрованих у найновіші здобутки світової науки. Крім того, доповідач зауважив, що в умовах війни, яка триває в Україні, з’являються нові спеціальності, яких раніше не було в навчальних програмах університетів. Їх уже опановують наші воїни, які згодом захочуть підвищити свою кваліфікацію в університетах, тож до цього потрібно підготуватися заздалегідь.
Завідувачка кафедри агроекономіки та менеджменту Київського аграрного університету, докторка економічних наук, професорка Іннола Новикова представила на симпозіумі доповідь «Освіта для конкурентоспроможності економіки України». У своєму виступі науковиця акцентувала на важливості відкритої освіти. Водночас вона наголосила на потребі забезпечення максимального доступу до освіти — причому не лише для молоді. Іннола Новикова також підкреслила значення безперервності й адаптивності освіти — здатності освітньої системи, програм або процесів гнучко реагувати на потреби учнів і на зміни в суспільстві, технологіях, економіці та умовах навчання.
З доповіддю «Дуальна та ступенева освіта — запорука розбудови економіки і майбутнього розвитку України» на симпозіумі виступила професорка кафедри економіки та бізнес-адміністрування Харківського національного університету імені Василя Каразіна, докторка економічних наук Світлана Шепеленко. Науковиця висловила сподівання на розгортання міжуніверситетської співпраці. Зокрема, професорка очікує спільних методичних семінарів, конференцій, круглих столів, воркшопів, проєктів, економічних досліджень, наукових публікацій, грантових заявок і соціальних ініціатив, а також обміну навчальними модулями, стажуваннями науково-педагогічних працівників і проєктного навчання в змішаних командах.
Світлана Шепеленко поінформувала, що на базі економічного факультету Харківського національного університету імені Василя Каразіна засновано Центр дуальної освіти та підвищення кваліфікації. Його мета — консолідація освітніх ресурсів і наукових ідей для формування стійкої, інноваційної та конкурентоспроможної економіки нашої держави.
Доповідь «Інноваційні моделі: Jean Monnet — нові освітні компоненти для розвитку освітніх програм» представили на симпозіумі науковиці кафедри економіки підприємства та інвестицій Львівської політехніки: професорка, докторка економічних наук Олександра Мрихіна та доцентка, кандидатка економічних наук Вікторія Войцеховська. Доцентка кафедри економіки та бізнес-адміністрування Харківського національного університету імені Василя Каразіна, кандидатка економічних наук Юлія Дуднєва виступила з доповіддю «Університет як драйвер етичної та економічної трансформації через розвиток сучасних освітніх програм», а професорка кафедри економіки підприємства та інвестицій Львівської політехніки, докторка економічних наук Тетяна Степура презентувала доповідь «Швидкість vs стабільність: мікрокваліфікації як виклик і можливість для університетів».
У межах симпозіуму відбулися панельна дискусія «Спільні освітні ініціативи: від розвитку програм до міжнародних проєктів», участь у якій взяли гаранти освітніх програм, координатори міжнародних проєктів, представники Харківського національного університету імені Василя Каразіна, Київського національного університету будівництва і архітектури та Львівської політехніки, стейкхолдери й партнери; інтерактивна сесія «Протидія харасменту в університетському середовищі», а також студентська панельна дискусія «Академічна доброчесність: культура довіри та відповідальності».
