Допомогти військовій розвідці добути, узагальнити та передати відомості про бойовий склад, положення, стан угруповань військ наземного супротивника, характер його дій і намірів, інженерного обладнання покликаний проект, який розробляють у Львівській політехніці.
Початкова ідея проекту належала завідувачеві кафедри «Інформаційні системи та мережі» ІКНІ, професорові Василю Литвинові. Він представив для студентів загальну мету: надати військовим розвідникам можливість обмінюватися інформацією з командним пунктом, а командному пунктові – опрацьовувати її та відповідно до неї діяти. Зі всіх студентів зацікавився пропозицією і погодився на втілення її студент другого курсу ІКНІ Артур Іванець, згодом до нього долучився однокурсник Максим Босік. Завдання здалося не важким і прототип роботи (студенти не орієнтувалися на подібні проекти, а лише на свою уяву) було зреалізовано впродовж двох місяців ще торік.
Інформаційне забезпечення військових – комплексне. Воно складається з мобільного андроїдного додатка Military intelligence на смартфонах у розвідників, додатка для ПК у штабі й серверної частини для обміну, об’єднання та зберігання інформації. Обмін інформацією відбувається в реальному часі, з мінімальним розривом між введенням її й отриманням. Щоб усе працювало ефективно, важливою є наявність надійного інтернету.
Додаток для ПК має зручний інтерфейс для візуалізації розміщення ворожих об’єктів. Геолокація, рух об’єкта, характеристика його – усю інформацію якнайповніше відображено на мапі. Також є список усіх подій, про які надійшли звіти від розвідників. Воднораз кожен розвідник має ідентичну копію мапи, але він може видозмінювати дані на ній – розташування об’єктів, їхню пріоритетність тощо. У режимі створення повідомлення розвідник торкається потрібної точки на мапі – з’являється позначка, тоді він вибирає потрібні параметри щодо руху, стану та інших особливостей супротивника. Згодом (наразі в стані розроблення) розвідник матиме змогу прикріпляти специфічну інформацію, створену власноруч. Інформацію можна редагувати й зберігати в кеш-пам’яті. Набір геолокаційних позначок відповідає стандартові НАТО-піктограм. Для збереження конфіденційності інформації та захисту її від перехоплення використовують шифрування даних. Командний пункт має змогу відстежувати місцезнаходження розвідника.
Проектанти тепер провадять тестування свого «продукту», узгоджують технічні речі, які треба скоригувати. Важливо враховувати якості інтернету в зоні бойових дій. Тому виникла потреба більше стискати інформацію, кидати її меншими пакетами і збільшити інтервал моніторинґу сервером стану своїх клієнтів. До речі, клієнтів може бути до тисячі й більше – усе залежить від потужності сервера.
Готовий матеріал студенти зможуть використати для дипломної праці. Наразі для хлопців такі розроблювання – як хобі, у якому можна проявити власне логічне мислення.
