У травні 2026 року в International Art Gallery (Париж, Франція) відбулася персональна виставка д.арх., професора кафедри візуального дизайну і мистецтва Інституту архітектури та дизайну Національного університету «Львівська політехніка» Юрія Криворучка "Herbe. Le sourire de la terre" («Трава. Усміх землі»). Експозиція, що тривала з 11 по 17 травня продемонструвала добірку авторських графічних робіт митця, презентуючи його впізнавану візуальну мову та послідовний художній пошук у контексті сучасної графічної практики.
Мистецтво Юрія Криворучка розгортається у винятковому дослідницькому полі, де архітектурне мислення поєднується з глибоко органічною чутливістю. Його графічна мова ґрунтується на уважному спостереженні за природними ритмами й невидимими структурами, що поєднують тіло, ландшафт і простір. Кожен рисунок ніби народжується з тонкої рівноваги між інтелектуальною дисципліною та інтуїцією, перетворюючи лінію на своєрідне візуальне дихання.
Особливістю його творчості є здатність надавати, здавалося б, скромним елементам – траві, вигину, текстурі – майже монументальної присутності. Художник відкриває мовчазну складність живого через композиції виняткової пластичності, у яких форми розгортаються подібно до організмів, що ростуть. Погляд глядача запрошують до повільного руху всередині зображення, до слідування його розгалуженням, до відчуття відповідностей між природою та архітектурою. Через цей підхід Юрій Криворучко формує споглядальний художній світ, що виходить за межі репрезентації та набуває медитативного виміру. Його рисунки не прагнуть нав’язати наратив, а радше пробуджують стан уважності. Вони створюють простір тиші та внутрішнього резонансу, де точність лінії стає носієм ширших роздумів про гармонію, крихкість і безперервність живого світу.
У мистецькому контексті, який часто визначається миттєвістю та швидкоплинністю, творчість Юрія Криворучка утверджує іншу – повільнішу й сутніснішу – часовість. Його твори відкриваються поступово, подібно до органічної структури, цілісність якої виявляється лише з часом. Ця стриманість, поєднана з високою формальною вишуканістю, надає його художньому всесвіту тихої, але тривалої сили, де рисунок постає не лише поетичним жестом, а й актом пізнання.
Персональна виставка у Парижі стала важливою подією у творчій діяльності митця та ще одним свідченням активної присутності викладачів кафедри візуального дизайну і мистецтва Львівської політехніки на міжнародній культурній сцені.
