У Науково-технічній бібліотеці Львівської політехніки організували показ та обговорення одного з найкращих фільмів українського кінематографу «Пропала грамота» за участі народного артиста України Федора Стригуна, який зіграв одну з головних ролей у цій стрічці.
Фільм показали в межах проєкту «Живе кіно у Львові». Організатори – Науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівська політехніка», Львівський Фотомузей, УФОТО.
Подія зібрала повний зал поціновувачів українського кінематографу. Цікаво те, що кінопоказ відбувся в раритетному стилі – на плівці 35 мм зі старих кінотеатральних апаратів, яким уже понад 40 років. Кінолюбителі врятували їх з-під обстрілів у Харкові й перевезли до Львова.
На показі був присутній народний артист України Федір Стригун, який понад 50 років тому зіграв одну з головних ролей у фільмі «Пропала грамота». Також переглянути фільм прийшла дружина актора – народна артистка України Таїсія Литвиненко.
Після перегляду Федір Стригун поділився своїми спогадами. Він розповів про різноманітні закулісні таємниці, про команду, яка створювала фільм, а також про труднощі під час виробництва стрічки:
– Дуже смішні були зйомки того фільму. Грошей не було. Але режисер Борис Івченко погодився на постановку з умовою, щоб ніхто не ліз до акторів. Бо завжди на головних ролях мусили бути московські актори. Компанія в нас була дуже хороша. Коли через рак помер Іван Миколайчук, що зіграв головну роль у стрічці, хтось з оточення сказав, що насправді в нього захворіла душа… І я так думаю.
«Пропала грамота» – це екранізація однойменного твору Миколи Гоголя. Головні герої – козаки, яким належить тернистий шлях до цариці в Петербург. Вони повинні доставити їй грамоту від гетьмана. Однак дорога довга та сповнена веселих історій і загадкових подій.
Головні ролі виконали: Іван Миколайчук – козак Василь; Федір Стригун – запорожець Андрій; Лідія Белозьорова (Вакула) – дружина Василя, відьма, цариця (імператриця Катерина); Земфіра Цахілова – Одарка, баронеса Ліхтенберг; Михайло Голубович – козак-зрадник Іван, староста, пан, корчмар, диявол, граф Потьомкін (озвучив актор Павло Морозенко); Володимир Глухий – «добрий чорт» Куць.
Виробництво фільму завершилося ще у 1972 році. Однак того ж року, після демонстрації кінцевої версії партійним чиновникам-цензорам, стрічку заборонили до показу. Вперше її показали глядачам лише на початку 1980-х. Фільм одразу набув слави і став класичним. Перебуває на 12-й позиції у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
