16 травня 2024 року з нагоди 75-річчя заснування Європейського Конґресу Українців (ЕКУ) Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою зібрав в Актовій залі Львівської політехніки академічну спільноту університету на зустріч-діалог з очільниками ЕКУ «Європейський Конґрес Українців: адвокація України».
Європейський Конґрес Українців представляли Богдан Райчинець, президент ЕКУ, голова організації «Українська ініціатива в Чеській Республіці»; Зенон Коваль, член екзекутиви ЕКУ, член Ради директорів Світового Конґресу Українців, політичний радник Товариства українців у Бельгії; Віктор Бандурчин, секретар ЕКУ, заступник голови Союзу русинів-українців Словацької Республіки.
Учасники зустрічі мали можливість поспілкуватися з керівниками Європейського Конґресу Українців, помандрувати сторінками історії ЕКУ, дізнатися про бачення майбутнього української діаспори в Європі, а також про те, як організація відповідає на виклики, які поставило перед нею життя у воєнний час.
Секретар ЕКУ Віктор Бандурчин розповів про широкий спектр допомоги, яку організація надає Україні у зв’язку з війною. Це, зокрема, медичні послуги, гуманітарна допомога, юридичні послуги, допомога з пошуком житла, з працевлаштуванням, освітні послуги.
— Секретаріат працює в кількох напрямах, головне — координація листування, комунікація з окремими установами, організаціями в рамках Європи та України, — наголосив пан Бандурчин. — Ця комунікація відбувається кількома мовами, в основному англійською та французькою. Якщо потрібно звернутися до установи конкретної держави їхньою мовою, ми це робимо.
Союз русинів-українців Словацької Республіки, заступником голови якого є Віктор Бандурчин, виник у 1990 році й налічує півтори тисячі членів.
— Більшість членів нашої організації — українські автохтони, У 1991 році після революції в Словаччині почала розкручуватися підтримка русинізму. Була кодифікована русинська мова. Після цього українське автохтонне населення розділилося на дві частини: русини, які вважають себе частиною українського народу, та русини, які говорили, що в них немає нічого спільного з Україною, — зауважив Віктор Бандурчин.
Зенон Коваль — активний представник української громади в Бельгії, знаний захисник українських інтересів на міжнародній арені. Народився в Україні, згодом переїхав до Бельгії, де розпочав активну громадську діяльність. Він є членом численних українських організацій у Бельгії, працює над зміцненням зв’язків між українською діаспорою й Україною, а також просуває українську культуру та інтереси в Європі. На його думку, сьогодні Україна має говорити власним голосом, ким вона є, куди хоче прямувати і яке майбутнє нашої України.
— Європейський Конґрес Українців був членом-засновником Світового Конґресу Українців у 1967 році — це дуже важлива річ, — вважає Зенон Коваль. — Люди відчували, що потрібно спілкуватися, подібні проблеми були в різних країнах нашої діаспори, і треба було ділитися досвідом у тому, що ми робимо.
Тоді про Україну ніхто не говорив, говорили про радянський союз, а для всіх радянський союз — то була росія.
— Вони не знали, що було п’ятнадцять республік, тим ніхто не цікавився. Але вже існували наші групи дисидентів, була Гельсінська спілка, були інші організації, наші дисиденти тоді захищали, пробували говорити про Україну, про її специфіку, її культуру, але їх замикали, нищили, — згадував пан Коваль.
Зенон Коваль є яскравим прикладом того, як активна та згуртована діаспора може впливати на міжнародну політику й підтримувати рідну країну. Його діяльність у Бельгії демонструє, що кожен з нас може зробити вагомий внесок у майбутнє України, хоч би де ми були.
Президент Європейського Конґресу Українців і голова організації «Українська ініціатива в Чеській Республіці» Богдан Райчинець відомий своєю активною діяльністю в українській діаспорі Європи. Його діяльність спрямована на підтримку України і координацію міжнародних зусиль для надання допомоги постраждалим від війни.
— Я маю честь очолювати організацію, яка зараз базується в Чехії. Тільки чехи для підтримки українців, однодумці, які вболівають за Україну, зібрали мільярди доларів для гуманітарної допомоги та підтримки ЗСУ. Для цього існують певні громадські й державні інструменти. Громадські інструменти — це такі, де ми також беремо участь. Щоб усе було за законом, ми збираємо гроші через певні офіційні платформи, і вони оподатковуються, — зазначив пан Райчинець.
Як розповів Богдан Райчинець, у Чехії зареєстровано до 40 000 росіян, громадян Чехії. Вони не працюють, не розбудовують Європу. Це все роблять українці. Чеська православна церква співпрацює з російською. Це чималий потенціал, вплив, великі гроші, які акумулюються в тих місцях і йдуть на користь росії. Можна більше пояснити, чому є така складна ситуація і чому половина всієї Європи взагалі не розуміє й не хоче підтвердити, що існує щось таке, як війна в Україні. Тож як українці за кордоном із цим борються?
— Говоримо правду, об’єднуємо наші сили і намагаємося не втрачати часу виключно на критику, а інвестувати його в розбудову наших структур, — відповів Богдан Райчинець.
Зустріч-діалог з очільниками ЕКУ у Львівській політехніці стала знаковою подією, яка ще раз підкреслила єдність українського народу та його прагнення до перемоги над ворогом.
