29 травня у Львівській політехніці відбулося урочисте засідання Вченої ради Університету з нагоди інавгурації ректорки Наталії Шаховської.
Розпочалася урочистість хвилиною мовчання в пам’ять героїв, які поклали своє життя, захищаючи нашу свободу й державність.
Як зазначив ведучий події, керівник Центру промоції Львівської політехніки Андрій Павлишин, у всі епохи становлення та розвитку нашого університету визначальну роль відігравали його ректори ― визначні особистості, які задавали основні вектори розвитку. Від моменту заснування Львівською політехнікою керували понад 50 ректорів ― видатних науковців, громадських і політичних діячів, кожен із яких зробив неоціненний внесок у зміцнення авторитету університету. Вісімнадцять років Львівську політехніку очолював професор Юрій Бобало ― мудрий управлінець і стратег, науковець, патріот і державник. Для нашого університету це була епоха динамічного розвитку, інновацій і вагомих досягнень. Під керівництвом Юрія Ярославовича Львівська політехніка не лише гідно долала виклики, а й утвердила свій статус лідера вищої освіти та науки України, продовжуючи традиції та примножуючи свої здобутки.














Юрій Бобало у своєму зверненні наголосив:
― Сьогодні для мене особливий і зворушливий день — завершується моє перебування на посаді ректора. Це був шлях, сповнений викликів і тривог, радості й натхнення, співпраці та спільного зростання.
Я залишаю цю посаду з глибокою вдячністю університетській спільноті — за довіру, за підтримку, за можливість бути частиною великої історії Львівської політехніки. Але я залишаюсь тут — серцем, думкою, співпереживанням.
Шановна Наталіє Богданівно! Сьогодні я передаю Вам не лише посаду, а й символічну естафету традицій і надій. Відтепер на Ваших плечах велика відповідальність. Та разом із нею — велика честь і великі можливості.
Університет — це передусім люди, з їхніми мріями, ідеями, переживаннями та перемогами. І бути ректором — означає служити цим людям. Таке служіння вимагає не лише професіоналізму, а й душевної сили, щирості, мудрості. Іноді — тиші, а іноді — рішучості.
Поділюся кількома настановами, перевіреними часом і власним досвідом.
По-перше — слухайте. Слухайте голос спільноти: і студента, що вагається у виборі, і професора, який вболіває за освіту й науку, і технічного працівника, чия щоденна праця часто залишається непомітною. У кожному з них — правда. Правда університету.
По-друге — зберігайте спадковість. Те, що створили покоління до нас, є нашою основою.
По-третє — зберігайте людяність. У високих кабінетах так легко втратити зв’язок із простими речами — словом підтримки та чесною розмовою. А саме в них — джерело довіри.
І головне — вірте. Вірте у людей, у їхній потенціал, навіть тоді, коли це здається ризикованим. Бо саме довіра здатна зробити неможливе.
Бажаю Вам, Наталіє Богданівно, бути не лише керманичем, а й натхненником; не лише адміністратором, а й провідником ідей. Нехай шлях, яким Ви поведете університет, буде шляхом зростання, правди, відданості й любові — до людей і до справи.
Бажаю Вам мудрості в рішеннях, сили у викликах, радості у щоденній праці. І з вірою в краще — передаю естафету.
Відеозв’язком до події доєднався заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький. Оголосивши наказ Міністерства освіти і науки України про призначення ректора Національного університету «Львівська політехніка», він зазначив:
― Львівська політехніка сьогодні — один із ключових університетів у системі вищої освіти України. Це найбільший університет за кількістю студентів у країні. І від себе, а також від імені міністра та всього міністерства, хочу наголосити: ми покладаємо великі сподівання на процеси оновлення, омолодження та зростання життєздатності цієї академічної спільноти.
Вітаю Вас, пані Наталіє, з новим викликом. Попереду — велика відповідальність, але й великі можливості.


























Після офіційного оголошення про призначення Наталії Шаховської очільницею Львівської політехніки Юрій Бобало передав їй ректорські інсигнії.
Склавши урочисту присягу, Наталія Богданівна звернулася до присутніх на події:
― Для мене велика честь стояти перед вами у стінах найстарішого технічного університету України — найбільшого технічного університету нашої держави. Це місце, де з покоління в покоління передавалися не лише знання, але й цінності, які формують майбутнє.
Львівська політехніка — це не просто будівля і не просто університет. Це ― жива спільнота вчених, новаторів, дослідників і мрійників. Це простір, де народжуються ідеї, які змінюють світ. Це люди, які вірять у силу освіти, науки та служіння суспільству.
Розумію, яку велику відповідальність несе посада ректора. Це не лише адміністративна чи академічна роль — це обіцянка служити університету, бути голосом і серцем нашої спільноти, чути кожного і підтримувати всіх.
Наше головне завдання — зробити Львівську політехніку тим місцем, де в центрі усіх рішень стоїть людина. Людиноцентричність ― це філософія поваги, довіри і партнерства. Ми повинні створити середовище, де кожен студент, викладач, науковець, адміністратор відчуває свою цінність, має підтримку для зростання та простір для інновацій.
Ми повинні навчати не лише професіоналів, а й відповідальних громадян. Формувати не лише фахівців, а й лідерів, які мислять критично, діють етично і будують спільне майбутнє з повагою до інших. Адже саме ми — технічна еліта нації, яка впливає не лише на Львівську політехніку, Львів чи область, але й на всю Україну.
Наш університет має величну історію — та ми не зупиняємось на досягнутому. Попереду — виклики, які ми сприймаємо з гідністю. Вірю в силу колективної дії, в нашу академічну свободу, у здатність мислити новаторськи. Я вірю у Львівську політехніку. І запрошую всіх нас — і кожного зокрема — творити нову сторінку її історії: з гідністю, з довірою, з повагою до людей і з вірою у спільне майбутнє.















Благословенням та молитвою, яку звершив голова Центру студентського капеланства отець Юрій Остапюк, продовжилося урочисте засідання Вченої ради Університету.
Священник, звертаючись до ректора Юрія Бобала, подякував йому за багаторічну співпрацю між розумом і серцем.
― Юрію Ярославовичу, я Вам щиро дякую. Не тільки наука, не тільки технічне вивчення і фахи, а й серце формує нашу молодь і цілу Політехніку. Дякую Вам за те, що довірили нам дбати про Вашу молодь — ту, яку Ви приймаєте, приймали і будете приймати як Політехніка. У цьому і є цінність цілісної людини.
Окремо капелан привітав новопризначену ректорку Наталію Шаховську:
― Наталіє Богданівно, сьогодні ми зібралися не просто на зміну адміністрації — ми разом творимо нову, стабільну, цілісну й ціннісну історію нашого університету. Ми віримо у Ваше лідерство ― з глибоким серцем і світлою душею. Тепер Ви не лише формуєте розум, інтелект, спеціальність — а формуєте цілісну людину. Так, буде нелегко. Буде багато відповідальності й викликів. Та це шлях, яким Ви як ректорка будете йти — і водночас формуватись у ньому.
Нехай Ваше лідерство буде глибоким, як душа і серце. Бо коли розум і серце співпрацюють, тоді багато доброго твориться — для Політехніки і для всієї України, яка сьогодні зранена, але яка так потребує милосердя і любові.
Нехай Львівська політехніка, яку Ви приймаєте, буде Вами плекана, як мамою — з любов’ю до знань, до людини і до спільноти. Бажаю Вам мужності, кріпості, жіночої сили. Бо саме жінка першою зустріла Воскреслого Христа.
До вітань доєднався також голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький:
― Величезне спасибі Юрію Ярославовичу за ту основу, яку заклав. Я гордий з того, що люди обирають таких достойних послідовників і випускників власного університету. Величезне спасибі Наталії Богданівні за те, що вона очолила Львівську політехніку. І справді, сподіваюся, що ми будемо асоціювати цей університет із найбільш інноваційним, найпрестижнішим, найцитованішим закладом вищої освіти, яким ми всі будемо гордитися, як і гордилися до цього.
Львівський міський голова Андрій Садовий, якого з Політехнікою поєднує не лише те, що це його альма-матер, а й спільне бачення Львова як міста науки, молоді та інновацій, у своєму вітальному зверненні зазначив:
― Перш за все дякую Юрію Ярославовичу за служіння. Це був складний час, та Ви як ректор гідно провадили і були гідним лідером — це є важливо. Шановна пані ректорко, Ви маєте зараз дуже багато радників — 35 000 студентів, викладацький склад, працівники — це ще 5000, тобто 40 000 радників. І кожен буде пробувати дати мудру пораду, та слухайтеся власного серця.
Вірю, що той талант, який маєте, наповнить університет новими можливостями. Тому що сьогодні, в часі війни, від Львівської політехніки, від Львова — дуже великі очікування. Ми маємо більшу безпеку, ніж інші регіони на сході нашої держави. Ми повинні працювати не тільки за себе, ми повинні працювати і за тих, хто не може сьогодні працювати. Ми повинні показувати якісний приклад у праці, навчанні, служінні.
Львівська обласна рада є важливим чинником у формуванні інтелектуального й культурного простору регіону, а також у розширенні участі Львівської політехніки в громадських ініціативах. Зі словами вітання виступила депутатка Львівської обласної ради Парасковія Дворянин:
― Сьогодні я бажаю Вам від імені обласної ради, голови обласної ради Юрія Холода — доброї команди, яка працювала би з Вами в унісон. Бажаю знаходити час на думку і на відпочинок; людей, які справді стануть Вашим запліччям. Тішуся, що Ви відчинили двері нової ери Львівської політехніки, що станете мотиватором для багатьох студенток.
З особливою вдячністю до вітального слова запросили голову Наглядової ради Університету, доктора Honoris Causa Львівської політехніки, співзасновника та члена ради директорів компанії SoftServe Тараса Кицмея:
― Ми з Наталією Богданівною є представниками однієї індустрії і куємо успіхи цієї індустрії не просто останні роки, а останнє десятиріччя. І кафедра штучного інтелекту в нашій індустрії — це бренд того, як повинна працювати система освіти.
Сьогодні також вітаю весь колектив Львівської політехніки з призначенням нової ректорки. І хочу відзначити зрілість, яку продемонстрували політехніки під час проведення виборів. Це був урок, який показав всій Україні — як має працювати демократія, де поєднуються чесність і експертність.
Дякую Юрію Ярославовичу за довгі роки співпраці, за мудре керівництво, за те, що вміє поєднувати непоєднуване. І саме так добиваються успіху і люди, і організації. Класним прикладом є те, як були проведені вибори. Маємо, можливо, наймолодшу ректорку, і йдемо вперед, зберігаючи всі традиції Львівської політехніки. Добрим прикладом інновацій є також те, як Юрій Ярославович запустив роботу нової Наглядової ради, і я маю честь очолювати її.
Багато викликів сьогодні стоїть перед Україною — геополітичні, демографічні. Ми бачимо це. Та й перед світом — море нових технологій, штучний інтелект. І Львівська політехніка також повинна змінюватися. Сьогодні важливо запускати на орбіту нових лідерів, які очолять Політехніку через 10–15 років. Вона має стати магнітом для талантів — тих, які працюють, і тих, які ще прийдуть. Політехніка повинна інтегруватися в глобальний світ, в економіку Європейського Союзу, у світову економіку. Наш університет має бути шляхом у майбутнє, шляхом до успіху для тих, хто тут вчиться. Потрібно, щоб успішна кар’єра і Львівська політехніка стали синонімами!
У Львівській політехніці була традиція, започаткована понад 150 років тому: поєднувати інавгурацію нового ректора з урочистим початком навчального року. Її важливим елементом був виступ представника студентства нашого університету. Від імені молоді до Юрія Ярославовича й Наталії Богданівни звернулася студентка Інституту економіки і менеджменту Анета Стефанко:
― Маю велику честь говорити від імені студентства. Перш за все дозвольте щиро подякувати попередньому ректору, професорові Юрію Бобалу. Ваша праця залишила глибокий слід у серцях студентів. Ми вдячні за роки розвитку, стабільності й підтримки, за те, що в нашому університеті ми завжди відчували: знання і люди — на першому місці.
А сьогодні ми з великою вірою і теплом вітаємо нашу нову ректорку — Наталію Богданівну. Ви — символ нової енергії, сучасного підходу і відкритості до молоді. Ми вже відчуваємо: нас чують. А це — найбільша цінність для студентства. Нехай у Вашій праці завжди будуть підтримка, взаєморозуміння й повага. Ми, молодь Львівської політехніки, — поруч. І разом із Вами готові творити історію нашого університету далі.








