28 листопада 2025 року відбулася публічна лекція Агнєшки Ящак – доктора технічних наук, професора, керівниці кафедри ландшафтної архітектури Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині (Республіка Польща), професорки Університету Вітаутаса Магнуса в Каунасі (Литва), керівниці міжнародних проєктів у галузі архітектури та урбаністики, стипендіатки NAWA, SAIA, ERASMUS, CEEPUS, DAAD, співвласниці компанії BeeGreen – на тему Toward a Sustainable Future: Innovations in Global Green Design.
Лекція відбулась у змішаному форматі англійською мовою.
Лекція відбулася у межах реалізації проєкту «Глобальне відповідальне лідерство ЄС: зміна клімату, захист навколишнього середовища та гуманітарна допомога» (EU_LEAD) за підтримки програми Erasmus+ напряму Жан Моне, а також за сприяння Центру тьюторства та менторства, створеного у межах реалізації проєкту «Сприяння професійній освіті та активній участі студентів через становлення комплексної системи менторства та тьюторства у ЗВО» (PROMENT) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму КА2, кафедр дизайну та основ архітектури Інституту архітектури та дизайну, політології та міжнародних відносин Інституту гуманітарних та соціальних наук.
Олег Цебенко – учасник команди EU_LEAD, заступник директора ІГСН, представив студентській молоді спікерку та подякував професорці за можливість долучитись.
На початку лекції професорка Агнєжка Ящак зосередила увагу на трьох важливих аспектах проблематики інновацій у глобальному екологічному дизайні, а саме: глобалізації та спричинених нею похідних трендах (уніфікація, одноманітність, індустріалізація, масова інформація і культура, гомогенізація, ера «IKEA та McDonald’s»), головних проблемах (зміни клімату, втрата біорізноманіття, зелених зон, трансформація ландшафту та ідентичності), а також на ідеях і тенденціях (зелений/сталий/екологічний урбанізм; розумний урбанізм, розумні міста, природні рішення (NBS); міста-сади, міста-супутники, рух «Чіттаслоу» (Cittaslow); дизайн за участі громадськості).
Особливу увагу професорка сфокусувала під час лекції на потрактуванні терміну «Зелений урбанізм», що визначається як практика створення просторів для громад на благо людей та довкілля. Це ідея формування більш стійких місць, громад і стилів життя, а також зменшення використання та споживання природних ресурсів. Також згадала лекторка й основного теоретика цієї концепції Тімоті Бітлі – всесвітньо відомого ученого в галузі зеленого урбанізму, інтереси якого пов’язані з екологічним плануванням та екологічною політикою, плануванням прибережних зон, захистом природних ландшафтів, захистом етичних цінностей у навколишньому середовищі, збереженням біорізноманіття з 1980-х років. Зелені та сталі міста відкривають основні можливості для впровадження нових технологій у сфері громадського транспорту, екологічного будівництва, екологічного дизайну, а також для зміни способу життя мешканців завдяки переходу на пішохідний та велосипедний транспорт і скороченню використання невідновлюваних джерел енергії. Такий підхід до планування призводить до поліпшення стану навколишнього середовища в контексті проблем зміни клімату та втрати біорізноманіття. Теоретичне припущення базується на переконанні, що природа краще справляється з негативними наслідками урбанізації, аніж архітектура, зазначила Агнєжка Ящак.
Концепція «зеленого урбанізму» базується на взаємозалежності екологічних, соціальних та технологічних систем, а професорка вдало презентувала динамічну взаємодію між трьома фундаментальними стовпами сталого міського розвитку, як-от: (1) енергією та матеріалами, (2) водою та біорізноманіттям, (3) містобудуванням та транспортом. Перший стовп, енергія та матеріали, зосереджується на зменшенні екологічного сліду будівництва та міського метаболізму за допомогою систем відновлюваної енергії, циркулярних потоків матеріалів та мислення, орієнтованого на життєвий цикл. Другий стовп, вода та біорізноманіття, наголошує на збереженні та відновленні природних екосистем у міських структурах, вирішуючи питання управління дощовими стоками, екологічних коридорів та дизайну, сприятливого для біорізноманіття. Третій стовп, містобудування та транспорт, забезпечує просторову та функціональну основу, яка поєднує інші системи, сприяючи розвитку компактних міст, активної мобільності та інфраструктури з низьким рівнем викидів вуглецю.
Упродовж лекції професорка Агнєжка Ящак демонструвала студентській молоді цікаві приклади успішно реалізованих інноваційних проєктів у екодизайні у різних куточках світу, пояснила їх оригінальність та цінність, а також сучасні функції таких міст – для туризму, відпочинку та релаксації, гастрономії та комерції, а також для культури та мистецтва.
Надзвичайно цікавою та цінною була інформація про оригінальність концепцій «Міста сади», «Зелені міста», «Повільні Міста (CITTASLOW). Сер Ебенезер Говард, англійський містобудівничий і засновник руху «міста-саду», відомий своєю публікацією «Завтра: мирний шлях до справжньої реформи» (1898), в якій описав утопічне місто, в якому люди живуть у гармонії з природою. Ця публікація стала поштовхом до заснування руху «міста-саду» та будівництва першого міста-саду. Основною метою цієї концепції є парк у центрі міста, малоповерхова забудова та велика площа зелених насаджень. Професорка навела приклади міст Польщі, які побудовані згідно з концепцією «Міста саду», як-от: Констанцин-Єзьорна, Подкова Лєсьна, Коморув, Мілянувек.
Основними складовими концепції «Зеленого міста» є покращення якості життя, проекологічні заходи, зелені «буфери», збільшення площі міського озеленення. Прикладами «Зелених міст» Польщі є Сопот, Гдиня, Хожув.
Також оригінальною є й концепція «CITTASLOW», основна мета якої полягає у покращенні якості життя, проекологічних заходах, сталому міському плануванні, повільному та здоровому способі життя, зеленій формі в міській структурі. Цілі концепції «CITTASLOW» передбачають : впровадження зелених форм у структуру міста; програми для покращення здоров’я літніх людей та людей з інвалідністю; використання цінностей природного ландшафту з терапевтичною функцією; «Придатність для життя», соціальну інтеграцію та покращення якості громадських просторів; покращення якості транспорту. У таку концепцію «CITTASLOW» вписуються, на думку Агнєжки Ящак, такі польські міста як Біскупєц, Бартошице, Моронг, Гурово Ілавецьке.
Лекторка сфокусувалась і на такому концепті як соціальне планування/партисипативний дизайн, коли ставлять громади в центр міського розвитку, гарантуючи, що громадські простори та зелені зони відображають потреби та цінності мешканців. У контексті міського озеленення ці підходи залучають місцевих зацікавлених сторін до прийняття рішень щодо розташування, типу та управління парками, садами та зеленими коридорами. На це також впливають великі інфраструктурні об’єкти, від новостворених парків до всіх видів інфраструктури громадського користування, які за останні роки або десятиліття зазнали важливої соціальної еволюції, в тому числі в напрямку дизайну. Залучаючи громадян, наголосила Агнєжка Ящак, планувальники можуть створювати простори, які є більш інклюзивними, безпечними та соціально активними, а також заохочують до відповідального ставлення до навколишнього середовища та його охорони. Партисипативний дизайн сприяє спільному творенню, інтегруючи культурні, рекреаційні та екологічні функції в зелену інфраструктуру, зазначила професорка. Більш того, він підтримує рівний доступ до зелених просторів, допомагаючи зменшити соціальну нерівність у міських районах. На думку Агнєжки Ящак, поєднання соціального планування із зеленим урбанізмом призводить до створення стійких, придатних для життя та орієнтованих на громаду міст. Професорка Ящак не лише теоретик, але й активний партисипатор проєктів напряму «Дизайн для суспільства і разом із суспільством» у Вармінсько-Мазурському воєводстві.
Професорка Агнєжка Ящак розробила авторський «рецепт /формулу успіху» для озеленення світу, а головні її компоненти презентувала студентській молоді.
- Створювати системні рішення, засновані на сталих моделях для облаштування поселень, приміських територій та сіл.
- Впроваджувати зелені форми, проєктувати традиційні парки та зелені зони з високою рослинністю у громадських місцях.
- У центрах міст, де архітектура є щільною, впроваджувати Природні рішення (Nature-Based Solutions, NBS), але лише ті, що є економічно вигідними та ефективними.
- Гармонізувати з природою та імітувати її, а не інтродукувати іноземні види з садових центрів.
- Зберігати природні ресурси, особливо воду, та захищати ґрунт.
- Охоплювати так звану «четверту природу», яка спонтанно створює рослинні композиції на поверхнях, будівлях чи інших несподіваних місцях, включаючи самовільне проростання дерев та бур’янів.
- Проєктувати, зосереджуючись на залученні громади, та навчати, навчати і ще раз навчати.
Учасниками лекції Агнєжки Ящак стали 84 студенти (68 очно+16 онлайн), з-поміж яких – студенти-міжнародники та студенти-дизайнери, викладачі, учасники проєкту EU_LEAD.
Зустріч відбулася у студентському просторі «L.I.S.» (Learning Inspiring Space) – сучасній локації для навчання, спілкування та розвитку молоді й академічної спільноти, яку відкрили завдяки підтримці Джейкоба Дальхоффа, генерального директора MatchOffice Україна, та компанії Service Ukraine LLC.
Команда проєкту щиро дякує Агнєжці Ящак за цікаву та інформативну лекцію, а студентам – за долученість!
З докладнішою інформацією про EU_LEAD можна ознайомитися на сайті проєкту в межах Порталу Львівської політехніки.
