19 серпня в Актовій залі головного корпусу Львівської політехніки розпочалася дводенна «Освітня академія українських суботніх і недільних шкіл Європи». Її спільно організували Міністерство освіти і науки України (МОН), департамент освіти Львівської обласної військової адміністрації, Національний університет «Львівська політехніка», Львівський національний університет імені Івана Франка, Світовий Конґрес Українців (СКУ), Світова координаційна виховно-освітня рада СКУ та Європейський Конґрес Українців, які згуртувалися для пошуку шляхів розв’язання найважливіших проблем розвитку українських суботніх і недільних шкіл за кордоном, а також для розроблення пропозицій до стратегії їхнього розвитку.
163 учасники з 28 країн
Офіційне відкриття академії провів Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) Політехніки. Як запевнила його директорка Ірина Ключковська, для роботи на форумі зареєструвалися 163 учасники з 28 країн Європи.
Вони відважно повернулися на два дні в Україну, яку обстрілюють ракетами варвари, бо до самопожертви їм не звикати — працюють без вихідних і здебільш безкорисливо. Згідно з оприлюдненими торік МІОКом результатами опитування вчителів українознавчих суботніх і недільних шкіл за кордоном, лише 44,4 % із них отримують зарплату, 41,9 % працюють на волонтерських засадах, а 13,7 % — за символічну винагороду від громадських організацій.
Під час відкриття академії МІОК представив «Карту сили», створену разом з освітянами з-за кордону. На цій мапі окреслено основні цінності — силу кожного українця за межами Батьківщини, що насправді є дорожньою картою для нашої країни й діаспори.
Відкриваючи академію, ректорка Львівської політехніки Наталія Шаховська наголосила:
— На тимчасово окупованих територіях України наш ворог у першу чергу полює на освітян, щоб знищити їх. Адже вчителі — це насправді ті ж воїни, які теж боронять наших дітей, вкладають у них те, що вони будуть пам’ятати, об’єднує їх в українську націю. Тож у тому числі в стінах Львівської політехніки створено спільний майданчик освітян і влади, щоб спільно обговорити проблеми й у синергії дати поштовх для нашого розвитку.
Натомість заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова презентувала у вітальному слові інструменти державної підтримки українських шкіл за кордоном — від верифікації освітніх осередків до цифрових сервісів. Відтак запевнила:
— Кожна українська дитина, незалежно від країни перебування, має доступ до якісної освіти з українським компонентом. А кожен український вчитель за кордоном залишається частиною єдиного освітнього простору України.
Простір належності до рідної держави
Своєю чергою очільник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький зазначив у вітальному слові:
— Недільні та суботні українські школи за кордоном —це не лише про можливість для української молоді здобувати освіту рідною мовою. Це простір, у якому діти й дорослі знаходять відчуття належності до рідної держави.
При таких школах формуються покоління українців, які, перебуваючи за кордоном, залишаються амбасадорами своєї країни, несуть у світ українську культуру та зберігають зв’язок із рідною нацією. У Львівській політехніці та Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувається перша в історії «Освітня академія педагогів українських суботніх і недільних шкіл Європи».
Низький уклін нашим педагогам за кордоном за те, що підтримують юних українців та українок, навчають їх і показують, що, навіть перебуваючи в інших країнах, можна зберігати свою ідентичність.
Дякую тим людям на Львівщині, які зробили свій внесок, щоб українські діти за кордоном не втрачали свого коріння та мали доступ до якісної освіти, зокрема всім причетним до того, що в Науковому ліцеї № 1 у Львові у формі екстернату навчаються 267 учнів із діаспори; у перший рік повномасштабної війни понад 3000 дітей приєдналися до Української дистанційної школи; понад 100 учителів пройшли програми професійного розвитку, щоб ефективно працювати з українськими дітьми за кордоном; створили платформу «Книгокрай», яка вже об’єднала понад 1800 користувачів і відкрила доступ до 650 українських книжок.
Дякую всім, хто причетний до організації заходу, за вашу наполегливу працю заради наших дітей. Щиро бажаю, щоб цей форум став фундаментом, на якому ми збудуємо єдину мережу якісної української освіти у світі.
Щоб могли і хотіли повернутися
— За різними оцінками, наразі поза Батьківщиною перебувають близько двох мільйонів українських дітей шкільного віку, — наголосив у вітальному слові виконувач обов’язків голови Львівської обласної ради Юрій Холод. — Тож головне завдання держави — надати їм можливість здобувати якісну освіту рідною мовою, утримати у просторі української культури, історії, щоб вони могли і хотіли в будь-який час повернутися, здобувати вдома вищу освіту або ж уже тут будувати своє майбутнє й розвивати свою державу.
Мене щиро тішить, що вже не перший рік у цьому напрямі працюють потужна команда Міністерства освіти і науки України, Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Львівської політехніки, департамент освіти Львівської ОВА — за підтримки Львівської обласної ради.
Результатами цієї взаємодії є формування мережі співпраці між українськими недільними та суботніми школами Європи, постійна комунікація, створення освітньої платформи для шкіл у діаспорі, на якій, зокрема, є доступ до підручників, програм, освітніх курсів та інших матеріалів, необхідних педагогам і учням. У цьому напрямі багато напрацювань якраз у МІОКу та департаменту освіти Львівської ОВА.
Учасниками нинішнього форуму є понад 160 освітян із 28 країн світу. З України до Львова на ці кілька днів прибула команда педагогів із Донеччини, які, через війну, мають великий досвід надання дистанційної освіти. І ця співпраця та обмін досвідом у межах однієї країни також надзвичайно важливі.
Щиро дякую всім, хто на Львівщині та в цілому світі щодня працює над тим, щоб українські діти за кордоном мали доступ до якісної освіти, а вчителі — все більші можливості її надавати. Адже найважливіше, щоб наша молодь зберегла міцний духовний зв’язок з Батьківщиною, щоб розуміла свій спадок і поверталася відбудовувати велику незалежну державу.
Директор департаменту освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації Олег Паска запевнив, що вона підтримує школи літературою, програмами підвищення кваліфікації та фінансуванням екстернату, а також створила платформу «Український освітній всесвіт», що об’єднує всі українські школи світу.
11 круглих столів
Учасники академії також почули фахові міркування діячок, відданих справі української освіти та розвитку українознавчих суботніх і недільних шкіл за кордоном, — голови СКВОР Люби Любчик і Почесної консулки Канади в Україні та голови СКВОР у 2008–2018 роках Оксани Винницької-Юсипович. Під час відкриття академії було презентоване нове навчальне видання МІОКу для українознавчих суботніх і недільних шкіл за кордоном — «Крок до України: велич малих міст».
Освітяни також провели робочу сесію у Львівському професійному коледжі готельно-туристичного та ресторанного сервісу, де сформували 11 робочих груп (по суті, круглих столів) освітньої академії — відповідно до ключових питань, які постають перед українськими школами за кордоном:
1. «Формування читацьких навичок. Доступ до якісної сучасної української літератури (проєкт «Книгокрай», якісні підручники)»;
2. «Професійний розвиток вчителів суботніх та недільних шкіл українських діаспор»;
3. «Дистанційна освіта для якісного навчання українських школярів за кордоном. Кібербезпека»;
4. «Формування національних та духовних цінностей в українській школі. Збереження національної ідентичності українців у світі»;
5. «Підготовка до ЗНО (НМТ). Можливості вступу в українські ЗВО»;
6. «Інноваційні підходи в управлінні українськими школами»;
7. «Форми навчання в українській освіті. Можливості для дітей української діаспори»;
8. «Бути українським учителем за кордоном: виклик, місія чи суперсила?»;
9. «Як говорити про складні сторінки історії: історична освіта як міст до взаєморозуміння. Досвід викладання історії України у багатонаціональному середовищі»;
10. «Модернізація та адаптація навчальних програм до реалій життя в українській діаспорі»;
11. «Модель трьох опор: мова, культура та психічна безпека як стратегія підтримки української дитини за кордоном».
Напрацьовані в робочих групах пропозиції були презентовані представникам Міністерства освіти і науки України на дискусійній панелі «Вільні думкою, єдині серцем, сильні знаннями: можливості і шляхи підтримки української освіти за кордоном», яка відбулася в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка.
Зокрема, робоча група «Інноваційні підходи в управлінні українськими школами» напрацювала пропозиції створити новий відділ у МОН — для роботи зі школами діаспори; розробити механізм визнання й підтвердження кваліфікації вчителів діаспори; створити державну програму підтримки українських вчителів за кордоном; сформувати базу українських шкіл діаспори та провести їх верифікацію; запровадити законодавчу норму «українська школа за кордоном». Учасники академії також активно обговорили проєкт постанови щодо визнання педагогічного стажу для вчителів за кордоном, які працюють у наших недільних і суботніх школах. А круглий стіл із найдосвідченішими директорами наших закладів був присвячений методам, стилям і засобам управління закладом освіти, тобто всій проблематиці ефективного освітнього менеджменту.
Ще одне питання, яке порушили учасники академії, — типова освітня програма для шкіл за кордоном, якої наразі немає. Директори й педагоги зазвичай орієнтуються на затверджені для українських шкіл освітні програми. Це непросто, бо доводиться за два дні — суботу й неділю — викладати тижневий обсяг предметів.
Феномен діаспори
Згодом учителі з українського закордоння повернулися до Політехніки, щоб оглянути виставкову презентацію напрацювань закладів освіти Львівської області та взяти участь у серпневій Академії освітян Львівщини «Розвиток освіти — шлях до Перемоги».
Голова Світової координаційної виховно-освітньої ради Світового Конґресу Українців Любов Любчик підсумувала освітню академію так:
— Ми сьогодні маємо комплекс проблем, спричинений повномасштабним вторгненням. Адже в наші суботні-недільні діаспорні українські школи приїхало дуже багато дітей з України, які хочуть мати зв’язок з українською системою освіти. Відтак нині ми намагаємось об’єднати наші зусилля, можливості й ресурси для того, щоб не загубити жодної української дитини з українського простору і зберегти її в українській громаді за кордоном та в українській системі освіти.
Ми погоджуємося з цифрою Міністерства освіти і науки, що приблизно два мільйони українських дітей сьогодні за кордоном. Багато з тих дітей є учнями наших діаспорних шкіл. Але чимало з них не ходять до наших шкіл, натомість зберігають зв’язок з українською системою освіти через дистанційну освіту.
Також, на жаль, є прошарок українських батьків, які хочуть настільки швидко асимілюватися, вкоренитися, розчинитися в етносі іншої країни, що вони віддають перевагу іноземній освіті. Суботні-недільні школи — це наша гордість, це феномен української діаспори, яка на сьогодні вже має 135 років. Ці школи завжди існували без жодної державної підтримки. Але тепер наше завдання — ще більше їх зміцнити й масштабувати український простір там, де його нема, щоб українських шкіл у світі ставало якомога більше.
Ігор ГОЛОД
