Останній місяць 2025 року у Львівській політехніці ознаменувався урочистим засіданням Вченої ради з нагоди присвоєння звання Doctor Honoris Causa ректорові Вроцлавської політехніки Аркадіушу Вуйсу та звання Почесний професор Володимиру Павлишу.
В церемонії взяв учать заступник міністра освіти та науки України Микола Трофименко, який у ці дні перебував із робочим візитом у нашому університеті.
Для нашого університету присвоєння звань Doctor Honoris Causa та Почесний доктор Львівської політехніки є унікальним інструментом визнання постатей, чия діяльність має справжній, глибинний вплив на розвиток науки, освіти і суспільства. Його присуджують тим, хто уособлює найвищі академічні стандарти, хто розширює кордони наукових здобутків, хто несе ідею університету як місця свободи думки, відповідальності та служіння людству. Це звання є символом приналежності до спільноти, яка продовжує традиції видатних інженерів, математиків, фізиків, архітекторів і гуманітаріїв, які формували європейську науку протягом поколінь.
Представив здобутки професора проректор Львівської політехніки з напряму діяльності соціальні питання та управління інфраструктурою Ігор Гельжинський. Проректор виокремив здобутки професора, акцентувавши, що науковий шлях Аркадіуша Вуйса, нерозривно пов’язаний із Вроцлавською політехнікою. А також на високих професійних досягненнях у провідних світових центрах: Національній раді з досліджень Канади, Університеті Теннессі, Кембриджському університеті.
― Професор Аркадіуш Вуйс відомий як дослідник, видатний організатор науки. У 2015–2020 роках обіймав посаду декана факультету фундаментальних проблем техніки Вроцлавської політехніки, керував кафедрою теоретичної фізики, очолював Раду дисципліни та Комісію з наукових ступенів. Вплив діяльності пана Аркадіуша виходить далеко за межі університету: він є активним членом Комітету з фізики Польської академії наук, двох наукових рад інститутів Польської академії наук, Вроцлавського наукового товариства, Міжнародного союзу чистої та прикладної фізики. З 2017 року він є членом Європейської академії, а з 2019 року ― членом Польської академії наук.
Говорячи про важливість нагородження професора Аркадіуша Вуйса відзнакою Doctor Honoris Causa Львівської політехніки, Ігор Ігорович також наголосив, що це ще один символічний крок об’єднання, глибокого діалогу і партнерства. Львівська політехніка, одна з найстаріших технічних шкіл, а Вроцлавська політехніка є спадкоємницею львівських академічних традицій.
― Визнання професора Вуйса ― це також про спільні наукові проєкти, студентські обміни, дослідницькі ініціативи, спільні гранти, академічні школи та конференції. Через почесне звання Doctor Honoris Causa Львівської політехніки ми підтверджуємо, що бачимо в професорові друга, порадника, інтелектуального партнера, здатного працювати поруч у моменти великих викликів і великих можливостей. А велика наука народжується там, де є довіра, повага і спільна візія.
У своїй інавгураційній промові Doctor Honoris Causa Львівської політехніки Аркадіуш Вуйс підкреслив:
― Ця нагорода має для мене також глибоке історичне значення, адже в Європі небагато є пар університетів, долі яких так тісно переплетені, як долі Львівського політехнічного університету та Вроцлавського політехнічного університету. Після Другої світової війни професори, доктори, інженери та випускники Львівського політехнічного університету приїхали до Вроцлава і саме вони стали співтворцями нового Вроцлавського політехнічного університету.
Вроцлав завдячує Львову не тільки науковим кадрам, а й культурі академічної праці ― досконалості та надійності досліджень, високому професійному етосу та надзвичайній атмосфері цікавості та вільної, творчої думки, що характеризує великі університети в історії світу. Спадщина львівської математичної та інженерної школи досі живе в стінах нашого університету.
Професор Аркадіуш Вуйс поділився своїм баченням майбутнього вільної України. Він переконаний, що шлях до відновлення та подальшого розвитку значною мірою залежатиме від стану та залученості технічних університетів, адже сильна держава потребує освіти та науки.
― Україна завжди потребуватиме розумного розвитку, технологічного суверенітету, а також високоосвічених вчених та інженерів, які навчають наступників і створюють нові рішення для економіки та держави. Я впевнений, що Львівська політехніка буде провідною установою в цьому процесі.
Професор Вуйс також наголосив, що співпраця між нашими закладами вищої освіти має величезний потенціал для подальшого розвитку.
― Львівська політехніка має особливе значення для Вроцлавського політехнічного університету ― як історично близький, чудовий і стратегічно важливий для нашого спільного регіону університет. Я подбаю про те, щоб ця співпраця ставала дедалі міцнішою, амбіційнішою і помітнішою.
Та додав:
― Мені близька ідея наукової чесності, інтелектуальної сміливості та відповідальності за знання, які змінюють світ ― наш і той, який ми залишимо наступним поколінням. Університет ― це простір свободи досліджень, але також місце, де молоді люди вчаться, що їхня майбутня робота матиме реальні наслідки для суспільства, економіки та безпеки.
Професор Аркадіуш Вуйс, дякуючи за високе визнання, додав:
― Я розглядаю його як зобов'язання щодо подальшого розвитку співпраці між нашими університетами ― сьогодні, під час війни, та в майбутньому, коли в умовах миру Україна постане перед великим завданням відновлення своєї економіки та інфраструктури.
Привітав професора Аркадіуша Вуйса його попередник, багатолітній ректор Вроцлавської політехніки, Doctor Honoris Causa Львівської політехніки Тадеуш Венцковський. Професор акцентував на важливості продовження багатолітнього партнерства з Львівською політехнікою та спільної візії задля розвитку освіти та науки на європейському рівні.
Після музичного подарунка від квартету Народного оркестру «Поліфонія» Народного дому «Просвіта», захід продовжили присвоєнням звання Почесний професор Львівської політехніки Володимиру Павлишу.
До нагородження званням Почесний професор Львівської політехніки Володимира Павлиша представив директор Інституту інформаційно-комунікаційних технологій та електронної інженерії нашого університету Леонід Озірковський, підкресливши у своїй похвальній промові:
― Володимир Павлиш — ім’я, яке назавжди вписане в історію нашого Університету. Під його керівництвом започатковано унікальні дослідження з розроблення теорії та методів аналізу й синтезу модульованих нанорозмірних структур, що відкрили нові горизонти для інфокомунікаційних технологій. Він є автором понад 250 наукових і навчально-методичних праць, серед яких монографії, підручники, навчальні посібники, патенти та винаходи.
Леонід Діонісійович виокремив роботу Володимира Андрійовича на державному рівні:
― Професор Павлиш — один із творців сучасної системи вищої освіти України. За його участю були розроблені ключові нормативні документи: Закон «Про вищу освіту», положення про організацію навчального процесу, концепції ліцензування та акредитації закладів освіти. Він активно долучався до впровадження Болонського процесу, створення кредитно-модульної системи, системи оцінювання та визначення рейтингу студентів. Його внесок у реформування освітньої галузі має загальнонаціональне значення. Особливе місце в його діяльності посідає розроблення положень та нормативних документів, які регламентують діяльність Львівської політехніки. Саме завдяки його ініціативам і наполегливій праці створено внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти, яка стала взірцем для інших університетів України. Під його безпосереднім керівництвом розроблено й впроваджено систему внутрішніх стандартів, що гарантують високий рівень освітнього процесу та наукових досліджень у нашому Університеті.
У своїй інавгураційній промові Володимир Павлиш зазначив:
― Для мене велика честь стояти сьогодні тут, у стінах нашої альма-матер, і приймати високе звання Почесного професора. Я сприймаю це звання не як відзнаку за минулі заслуги, а як аванс довіри й зобов’язання служити — науці, освіті, Львівській політехніці та нашій Україні.
У XXI столітті калібр інтелекту важливіший за калібр гармат. Сучасне протистояння — це дуель інженерних шкіл. Це війна, де математична модель рятує піхоту, а інновація стає летальною зброєю. І саме в наших аудиторіях ми сьогодні заряджаємо цю зброю знаннями. Перемагає той, чия думка швидша, а технологія — ефективніша. Ми воюємо розумом проти грубої сили. Ми маємо виховувати молодь, яка розуміє: технічна некомпетентність — це загроза національній безпеці.
Університет — це не лише архітектор майбутнього, головна майстерня з формування людського капіталу, здатного вирішувати виклики завтрашнього дня. Це фортеця духу: свободи думки, критичного мислення, національної ідентичності та моральної стійкості. Це місце, де дух нації, культури й інтелекту зберігається, гартується і розвивається, особливо в часи випробувань. Наше завдання — сформувати еліту, яка не втече від труднощів, а візьме на себе відповідальність за відбудову.
Володимир Андрійович наголосив, що присвоєння звання Почесного професора — це не просто висока відзнака, а підтвердження того, що життєвий шлях був обраний правильно. Пів століття в цих стінах — це епоха, присвячена науці та вихованню нових поколінь.
― Університет став для мене більше, ніж місцем роботи — він став архітектором моєї особистості, моїм другим домом і джерелом життєвої енергії.
Я дякую Вченій раді за високу честь. Обіцяю докласти всіх зусиль, щоб виправдати це звання.
Володимира Андрійовича привітав директор Інститут комп'ютерних наук та інформаційних технологій, перший проректор 2019-2025 років Олег Матвійків. Олег Михайлович наголосив на глибокій людяності, принциповості та високому професіоналізмі Володимира Павлиша. А також подякував за добрий приклад керівництва.
