23 вересня в Національному університеті «Львівська політехніка» відбувся воркшоп «Перший закон про ШІ: крок до довіри та безпеки». Захід організовано в межах міжнародного освітнього проєкту Erasmus+ Жан Моне «Надійний штучний інтелект: європейський підхід».
Спікеркою події стала Дарина Бойко, аналітикиня Центру Дністрянського, яка спеціалізується на питаннях регулювання штучного інтелекту та етики цифрових технологій.
— Я вже кілька років досліджую тему ШІ і можу сказати, що завжди постає питання: чи варто більше регулювати, чи дозволити технологіям розвиватися вільно. Це доволі дискусійна тема, — зазначила експертка.
Центр Дністрянського, де працює Дарина, відомий своїми дослідженнями у сфері права й технологій, зокрема проєктами щодо використання штучного інтелекту в юриспруденції.
Про що цей закон?
Головна тема воркшопу — AI Act, перший у світі комплексний закон про штучний інтелект, ухвалений Європейським Союзом.
— ЄС вирішив піти шляхом всеохопного регулювання, — пояснила Дарина Бойко. — Це top-down підхід: усі галузі підпорядковуються єдиним правилам, які базуються на рівнях ризику.
Документ ділить системи ШІ на чотири категорії:
Заборонені — їх застосування в ЄС повністю заборонене. Йдеться про соціальний скоринг, дистанційну біометричну ідентифікацію в реальному часі чи алгоритми, які прогнозують імовірність скоєння злочину.
Високого ризику — використовують в освіті, правосудді, на ринку праці. Такі системи дозволені, але лише під суворим контролем. Розробники мають впровадити управління ризиками, ретельно перевіряти дані, готувати технічну документацію та проходити оцінювання відповідності.
Обмеженого ризику — потребують прозорості. Користувач має знати, що взаємодіє не з людиною, а з алгоритмом. Це стосується чат-ботів, генераторів текстів чи зображень, які зобов’язані чітко позначати згенерований контент.
Мінімального ризику — обмеження тут мінімальні. Йдеться, зокрема, про ігри з елементами ШІ чи звичайні спам-фільтри.
— Найважливіше — визначити баланс між безпекою й інноваціями. Суворіші правила краще захищають права людини, але водночас можуть стримувати розвиток стартапів і відкритих моделей, — наголосила експертка.
Контролюватиме виконання закону новостворений Європейський офіс з питань ШІ у співпраці з національними регуляторами держав ЄС. За порушення передбачені багатомільйонні штрафи — подібно до правил GDPR у сфері персональних даних.
Чому це важливо?
Дарина пояснила:
— Є проблема чорної скриньки — користувачі не розуміють, як працює алгоритм, які дані він бере до уваги. Це створює ризики для прозорості й може призвести до зловживань.
Наприклад, уявімо ситуацію, коли ви хочете влаштуватися на роботу, але ваше резюме система ШІ автоматично відсіює, бо ви жінка, а історично на цю посаду брали чоловіків або людей іншої вікової категорії. Без правил і контролю це видається дискримінацією, але алгоритм працюватиме саме так. Завдання закону — не допустити таких несправедливостей.
Крім того, експертка звернула увагу на інші загрози: поширення дипфейків, здатних впливати на вибори та громадську думку, а також на небезпеку масового спостереження. Дарина Бойко наголосила:
— Я за регуляцію, проте за більш гнучку, ніж та, яку зараз пропонує ЄС. Адже чинний закон містить багато недосконалостей — у ньому є надто жорсткі правила й водночас чимало неясностей, які потребують додаткових роз’яснень та інтерпретацій.
Український контекст
Україна ще у 2020 році ухвалила концепцію розвитку ШІ, а у 2024 році — «Білу книгу з регулювання», яка містить рекомендації, але не обов’язкові до виконання. Нині діє bottom-up підхід, що передбачає добровільні інструменти саморегулювання.
— Зараз у нас перший етап — саморегуляція. Він буде тривати приблизно два-три роки. Проте в рамках євроінтеграції Україна поступово перейматиме норми ЄС щодо регулювання ШІ, — зазначила експертка.
Зацікавленість студентів
Аудиторія була заповнена, і студенти активно ставили запитання. Однією з головних тем дискусії стали відмінності між ЄС і США. «У Європі є чіткий закон, а в Америці він не діє. Там компанії працюють без жорстких обмежень. Чи може тоді ЄС конкурувати з американськими компаніями?» — поцікавилась одна студентка.
— Так чи інакше будь-яка компанія, що виходить на європейський ринок, мусить дотримуватися вимог AI Act. Тож уникнути регулювання їм не вдасться, — відповіла Дарина.
Не менш жвавим було обговорення теми авторських прав. «Як компанії, що створюють генеративні моделі, вирішуватимуть проблему використання чужих текстів чи зображень?» — запитали студенти. Експертка пояснила:
— У ЄС це ще відкрите питання, але в США вже були гучні судові справи, наприклад позов New York Times проти ChatGPT. Там суд вирішив, що використання текстів для тренування моделей не є порушенням, проте в Європі немає прецедентів. Саме тому закон передбачає додаткові вимоги до прозорості.
Обговорювали й військову сферу. Один зі студентів зауважив, що Росія точно не дотримуватиметься обмежень, і це може зіграти проти України. На це Дарина сказала:
— AI Act не охоплює оборонної сфери — її спеціально виділили. Кожна країна сама вирішує, як застосовувати технології у сфері безпеки.
Студентів також цікавила проблема дипфейків. «Чи реально змусити всі компанії маркувати згенеровані зображення та відео? — запитала одна з учасниць. — Адже навіть Meta зараз робить це вибірково».
— Це одне з найскладніших питань. ЄС планує створити стандарти й інструкції, але як це буде працювати на практиці — ще відкрите питання, — відповіла спікерка.
Не оминули увагою й державні послуги.
— Я знаю приклади, коли чат-боти на основі ШІ вже впроваджують для консультування громадян. Але обов’язково має бути дисклеймер — ви розмовляєте не з людиною, а з алгоритмом. І головне — людський нагляд, — наголосила експертка.
Обговорення вийшло таким жвавим, що після завершення офіційної частини студенти ще довго ділилися думками та ставили запитання. Загалом захід довів: регулювання штучного інтелекту — це не лише юридична площина, а й ширший контекст питань майбутнього технологій і прав людини.
— Регулювати ШІ потрібно. Але правила мають бути достатньо гнучкими, щоб не гальмувати інновацій і водночас захищати людей, — підсумувала Дарина Бойко.
