У Хмельницькому політехнічному коледжі Національного університету «Львівська політехніка» відбувся цикл виховних заходів «Забули б люди назавжди війни всі, але героїв не забути нам», приурочених до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав (15 лютого) та Дня Героїв Небесної сотні (20 лютого).
Голова обласної організації ветеранів Афганістану, випускник Хмельницького політехнічного коледжу Микола Приступа зазначив, що сто дев’ять юних подолян заплатили життям у цій чужій країні. Загалом на цій війні побувало 160 тисяч українців, 12 тисяч з них отримали поранення, контузії, були скалічені, а 3 тисячі 360 – не повернулися до своїх рідних домівок. Сьогодні військовий досвід воїнів-інтернаціоналістів затребуваний для оборони нашої держави. Багато з них беруть участь як в антитерористичній операції, так і у волонтерському русі. Всі знають, що й на Майдані була Афганська сотня.
На відміну від афганської війни, сьогодні – це свідомий вибір дорослих людей, які захист свого народу ставлять на перший план. Лише зустрівшись з війною у власному домі, ми справді зрозуміли, що таке «захист Вітчизни». Цих людей вирізняє високий рівень патріотизму, готовність до самопожертви, непохитна віра у світле майбутнє нашої держави. Саме з такими людьми в рамках виховного циклу відбулись зустрічі студентів Хмельницького політехнічного коледжу.
На запрошення адміністрації до навчального закладу завітали представники роти патрульної служби поліції особливого призначення «Богдан» Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старший психолог, капітан поліції Олексій Мельничук та старший інспектор, лейтенант поліції Сергій Попелюшко.
У коледжі побували також військовослужбовці 8-го окремого полку спеціального призначення підполковник Олександр Побірський та молодший сержант Марина Побірська.
Особливим гостем став випускник Хмельницького політехнічного коледжу (відділення «Автомобільний транспорт»), учасник АТО Андрій Сворінь.
Цікаві хвилюючі розповіді про військові будні, вірність присязі, доблесть побратимів не залишили жодного байдужого в залі. А розуміння того, що сьогодні саме ці люди – запорука миру і спокою на рідній землі, спонукала присутніх говорити їм щирі слова подяки та вітати довгими оплесками.