Захід відбувся завдяки співпраці Українського фотографічного товариства (УФОТО), Центру порятунку української культурної спадщини, Львівського фотомузею та Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка».
Авторка проєкту «Історія Левандівки на старих фотографіях» – Софія Гдакович, яка розробила його за сприяння Володимира Голода та Ігоря Ткачика.
«Цей фотопроєкт – це спроба віднайти і відновити маловідомі та незнані факти з минулого Левандівки», – пише УФОТО на своїй сторінці.
– Наша вулиця, наш будинок, наш мікрорайон – це наша маленька батьківщина. Власне з нашого дому, з нашої вулиці ми починаємо свою особисту історію в житті. Саме цей старт досить сильно впливає на те, як складеться наше життя. Хтось із нас, вилетівши з гніздечка, полетить далеко-далеко в інші світи, в інші країни та на інші континенти, а хтось – все життя проживе на одній вулиці, і для нього вона буде цілим світом. Та чи стане той, хто далеко від рідної домівки, щасливішим за того, хто все життя прожив на одній вулиці? – такими роздумами почав захід засновник проєкту УФОТО і Музею фотографії Роман Метельський.
Далі пан Метельський передав слово найактивнішому ініціаторові цієї виставки і членові УФОТО Ігореві Ткачику.
– Напевно, багато хто з вас здивувався, коли побачив анонс цієї події, і подумав: «Яка там може бути історія?» У Левандівки досить негативний стереотип сприйняття як депресивного, неблагополучного району. Це підсилювала преса та наші «естрадні артисти», які свого часу співали: «Левандовка – жизнь моя воровка», – зауважив Ігор Ткачик.
У своїй презентації пан Ігор розповів про видатних особистостей на фотографіях, які вдалося зібрати для виставки. На експозиції щодо кожної постаті, певної родини та місця в районі Левандівки представлено стенд із прописаною історією різних років XX століття.
Дослідники пройшлися багатьма вулицями цього мікрорайону Львова й відсканували сімейні альбоми різних сімей – так і постала ця виставка.
