У березні команда Науково-дослідного центру соціальної й демографічної політики та управління «Демос» продовжила цикл зустрічей зі студентами, науковцями, а також представниками як економічних, так і мистецьких кіл на тему «Соціальна економіка і етнічні бренди: з народних джерел».
У плані підготовки заходів було кілька ідей. Це конкретизація переліку питань та змісту профорієнтаційної роботи серед студентів, які у майбутньому могли б долучитися до аналізу проблем в рамках цієї тематики. Це визначення локацій, де б «спрацьовувало» правило не протесту сучасної молоді за даремно витрачений час (часто саме так є в компенсаторних механізмах), а навпаки – «пробудження» інтересу до креативу, творчості, до праці (мета – активізувати її сили як бенефіцара змін). Це конкретизація часу проведення вебінарів, які б органічно вписались у розклад занять.
Спочатку було організовано та проведено екскурсію в Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника на виставку старовинної вишивки «Пам’ять роду» з села Лучиці на Львівщині (організатор Галина Забавська, 7 березня 2024 року). Друга імпреза була пов’язана з відвідуванням лекції завідувачки художньо-меморіальним музеєм Олени Кульчицької у Львові Любові Кость. Тема лекції – «Народний одяг західних областей України в акварелях Олени Кульчицької» (14 березня 2024 року, Львівський палац мистецтв).
Студенти й усі учасники заходів висловили щире захоплення і задоволення від почутого та побаченого.
Узагальнюючи відгуки, можна констатувати, що економічний вплив української вишивки на сучасне життя простежується у різних проєкціях – від бізнес-поведінки виробника, пов’язаного зі створенням вишиванок машинним способом, до створення шедеврів (авторських робіт), які ми бачимо у fashion-індустрії, в дизайні. Економіка і вишиванки – це сфера послуг, як туризм, реклама (як чинник атрактивності держави та її регіонів для туристів, розвитку сувенірної галузі). Це маркетинг ринків, для прикладу, попиту і пропозиції продукції текстилю. Це соціально-економічні аспекти нашого побуту, якості трудового життя (вишивання як зайнятість, як вплив на місцевий розвиток через робоче місце). Це також і сфера терапії (вишивання є способом психологічної реабілітації після мінно-вибухових травм, а отже, є специфічним і помічним видом діяльності для людей з інклюзією)…
Звісно, не можна оминути сучасні тенденції та виклики (а це – глобалізація та комерціалізація: вплив глобальних трендів на українську вишивку та її економічний потенціал; експорт вишивки і залучення валютних коштів до країни; збереження традицій: виклики збереження української вишивки в умовах сучасного світу та шляхи їх подолання)..
Про ці речі треба не лише пам’ятати, але й опікуватися повсякчас. Сподіваємо, що невдовзі побачимо наукові роботі студентів на цю тему…
Докладніше – у доданому файлі.
