На кафедрі філософії Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки щорічно в лютому відбуваються Твардовські читання. Це заходи, присвячені пам’яті видатного польського філософа, логіка, психолога, педагога, творця Львівсько-варшавської філософської школи Казимира Твардовського. Читання беруть свій початок ще з кінця вісімдесятих років ХХ століття.
Завідувач кафедри, доктор філософських наук, доцент Ігор Карівець розповів, чому постать цього мислителя є такою важливою для сучасників:
― Казимир Твардовський приїхав до Львова з Відня 1896 року. Його вчителем був австрійський філософ і психолог Франц Брентано. Твардовський очолив кафедру філософії Львівського університету імені Короля Яна Казимира, ― теперішній Національний університет імені Івана Франка. Він вважається засновником сучасної польської аналітичної філософії, але мав учнів також і серед українців, і серед євреїв. Основним методом досліджень Казимира Твардовського був ґрунтовний аналіз філософських понять і мислення.
Доробок філософа є значним. Серед українців, проте, небагато науковців зацікавлені його постаттю. Однак, за словами Ігоря Карівця, минулоріч таки вдалося видати збірку праць Твардовського:
― Статтями філософа зайнялися четверо перекладачів: я, Ольга Гончаренко з Хмельницького, Степан Іваник з Варшави (Польща) і Маркіян Боднарчук зі Львова. Ми переклали праці Твардовського та надрукували їх у видавництві «Фоліо» за підтримки Українського філософського фонду. Уже у вересні 2019 року на BookForum ми презентували 600-сторінковий том з основними працями Твардовського.
Отже, ті, хто цікавиться спадщиною філософа, тепер з легкістю можуть з нею ознайомитися.
Також Казимир Твардовський дотримувався думки, що філософ, особливо якщо він займається викладацькою чи науковою діяльністю, повинен максимально чітко формулювати й висловлювати свої думки. Філософія має бути зрозумілою для кожного, адже навіть про складні проблеми можна говорити простими словами. Це одне з основоположних переконань у творчості Твардовського, якого, за словами завідувача кафедри філософії Львівської політехніки, слід дотримуватися й у сучасній гуманітаристиці.