Війна змінила кардинально весь світ і передовсім українців. Ми скеровуємо всі свої ресурси на допомогу армії, яка сьогодні є гарантом нашого майбутнього. Роман Маслюк, студент 4 курсу Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки весь свій час присвячує плетінню маскувальних сіток для наших військових, бо, на його думку, наше майбутнє та наша перемога залежить не тільки від військових.
Світ уважно стежить за ситуацією на фронті, тому всі перебувають у постійній напрузі, що, звичайно, має вплив на фізичне та психічне здоров’я особливо тих, хто залежний від війни. Для Романа волонтерство та спілкування з однодумцями в Студентському волонтерському штабі є не тільки способом допомогти воїнам на передовій, а й моральною відпругою, адже там повсякчас є щире та жваве спілкування.
«Стане легше тільки тоді, коли все це закінчиться, але волонтерство допомагає психологічно розвантажитися, відкинути погані думки. Ти стараєшся віддати себе всього тут, щоб допомогти комусь на передовій. Їм там насправді непросто, я впевнений, що ми не усвідомлюємо всю ситуацію з новин, фото та відео, які є в інтернеті, тому кожен волонтер вважає своїм обов’язком – допомогти», – ділиться Роман. – Сьогодні не існує неважливої та непотрібної роботи. Незначні зусилля, невеликі пожертви, трохи приділеного часу наближають нашу перемогу. Тепер кожен допомагає, як може, і саме це гуртує українців, стирає всі кордони між нами, об’єднує навколо однієї мети – перемогти. Той малюнок, чи сплетена сітка, смаколики з тилу підносять бойовий дух наших захисників. Вояки на передовій розуміють, що вони не одні – за ними стоять мільйони українців, які їх підтримують. Тому, на мою думку, кожен має знайти декілька годин упродовж дня для того, щоб допомоги армії чи вимушеним переселенцям,, принести гуманітарну допомогу чи тканину для маскувальних сіток, поширити важливу інформацію, адже від того, як ми сьогодні будемо діяти, залежить наше майбутнє».
Із кожним днем віра у Збройні сили України та нашу перемогу зростає, та, на думку волонтера, ми вже не повернемося до звичного життя. Після перемоги відбудовуватимемо нашу країну, робитимемо її кращою і по-новому переосмислимо нашу роль у ній.
«Після війни продовжу шукати себе, не виключено, що це буде волонтерська діяльність. Я впевнений, що світ зміниться після перемоги. Дуже хочеться знайти свою нішу в оновленій Україні. Кожен змінить своє світосприйняття: те, чого ми прагнули до війни, не буде тим, про що ми мріятимемо після перемоги», – підсумовує хлопець.
Роман сьогодні повністю присвятив себе волонтерству й увесь час проводить у Штабі. Він, як і кожен волонтер, кожен українець, сповнений вірою в нашу перемогу, чекає на неї, всіма силами допомагаючи.
