Як поєднати сучасну технічну освіту з історичною пам’яттю? Як краще зрозуміти цінність електроенергії, коли бачиш її шлях від перших ліній електропересилання до сучасних технологій? Відповіді на ці запитання студенти-енергетики Львівської політехніки шукали в Музеї електрифікації Львівщини під час пізнавальної екскурсії, яку ініціювала доцент катедри української мови Лілія Харчук.
Такі позаавдиторні заходи не лише розширюють світогляд студентів, а й формують ціннісне ставлення до професії. Музей електрифікації – це більше, ніж зібрання експонатів. Це пам’ять поколінь, яка живить мотивацію майбутніх інженерів, викликає повагу до людської праці, відкриває перспективи для саморозвитку. Музей є унікальним простором, де зібрано експонати, що відтворюють понад столітню історію розвитку електроенергетики в регіоні. Від перших трансформаторів і рубильників до лічильників, щитків і побутової техніки – все це допомагає студентам побачити, як розвивалася енергетична інфраструктура, на якій ґрунтується сучасне життя. Це не просто музей – це своєрідний портал у минуле, де жарівки, дроти, прилади й інженерні креслення розповідають про те, як Львівщина запалювала світло на мапі України. Серед експонатів – унікальні вимірювальні прилади, фрагменти електрощитів, документальні світлини з будівництва перших енергетичних об’єктів Львівщини. А ще – живі розповіді людей, які зберігають історію енергетики не в архівах, а в серці.
Під час екскурсії студенти не лише оглянули експозиції, а й прослухали цікаву лекцію, присвячену першим електростанціям Львова, інженерам-новаторам та знаковим етапам електрифікації области. Працівники музею поділилися фактами, яких не знайдеш у підручниках, і дали змогу «доторкнутись» до енергетичного минулого. «Це зовсім інше, ніж читати про історію галузі. Тут можна побачити еволюцію технологій, зрозуміти, як усе працювало – і відчути себе частиною цієї великої традиції», зазначив студент групи АЕ-21 Олександр Марчук. «Цей музей – нагадування, що електроенергетика не почалася вчора. Її творили покоління інженерів. І ми – їхнє продовження» (Марчишак Анна-Марія, гр. АЕ-21). «Усе виглядає, як машина часу. Ти буквально бачиш, із чого починалась твоя професія» (Роман Якимчук, гр. АЕ-21).
Екскурсія мала не тільки освітній, а й виховний характер. Адже пізнання історії своєї галузи – це шанс відчути себе частиною великої професійної традиції, яка триває вже понад століття. Після цієї екскурсії студенти ще довго ділилися враженнями. А найголовніше – зрозуміли: бути енергетиком – це не лише про техніку. Це про місію. А професійне становлення фахівця неможливе без історичного усвідомлення власної спеціальности, адже розуміння минулого дає змогу краще оцінити сьогодення та прогнозувати майбутнє.
