Рік тому, 1 жовтня 2024 року, на 70-му році життя після важкого поранення, отриманого під час ракетної атаки російської федерації по нашому місту 4 вересня 2024 року, відійшов у вічність доцент кафедри автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій Інституту енергетики та систем керування Львівської політехніки, знаний фахівець з автоматизації та технологічних вимірювань Богдан Андрійович Кріль.
Богдан Кріль народився 10 вересня 1955 року та провів дитинство і шкільні роки в селі Мацошин Жовківського району Львівської області. У 1972 році вступив на навчання до Львівського політехнічного інституту на кафедру «Автоматизація теплових і хімічних процесів» (АТХП) новоствореного теплотехнічного факультету. Зі слів викладачів та колег, Богдан Кріль у навчанні вирізнявся загальною ерудованістю та швидким сприйняттям нового матеріалу. Крім ґрунтовних теоретичних знань, насамперед з фізики, електроніки й радіотехніки, на лабораторних заняттях і далі в студентській науково-дослідній роботі, до якої його радо залучали викладачі кафедри, проявляв свої здібності в конструюванні та створенні різноманітних цікавих пристроїв.
Після завершення навчання у Львівській політехніці Богдан Кріль за скеруванням працював на рівненському виробничому об’єднанні «Азот» (нині ПрАТ «Рівнеазот»), потім деякий час – у Львівському науково-дослідному та проєктному інституті «ВНДПІСірка» (нині Інститут гірничо-хімічної промисловості), після чого повернувся у Львівську політехніку, в науково-дослідну лабораторію НДЛ-25. Керівником тем НДР на той час був доцент кафедри АТХП Євген Пістун, який запропонував молодому працівнику вступити до аспірантури. Богдан Кріль погодився, і так його трудовий шлях продовжився на рідній кафедрі.
В цей час НДЛ-25 серед інших виконувала НДР за військовою тематикою з мільйонним фінансуванням, зокрема в галузі волоконної світлооптики, які завершувалися розробленням діючих приладів та систем. Одним з основних виконавців, які втілювали в життя запропоновані в НДР наукові ідеї в діючі макети, був Богдан Кріль.
Богдан Андрійович брав активну участь у наукових роботах за різними тематиками, які розробляли на кафедрі автоматизації. Зокрема, він реалізував низку пристроїв на основі газогідродинамічного дросельного методу вимірювання. Під керівництвом професора Є. Пістуна він розробив та впровадив газодинамічні пристрої для аналізу складу газових сумішей, у яких було поєднано газогідродинамічний дросельний і тепловий методи вимірювання. Теплові газодинамічні аналізатори складу бінарних газових сумішей ТГДА-1, ТГДА-2, ТГДА-3, розроблені Богданом Крілем, застосовано для метрологічних цілей і високоточного аналізу азото-аргонової суміші в технологічному процесі наповнення ламп розжарення на ВАТ «Іскра». Аналізатор АПГС-1, розроблений на цьому ж принципі, застосовано для аналізу високоагресивних парогазових сумішей в технологіях виготовлення волоконних світловодів.
Богдан Кріль був одним з організаторів наукової групи на кафедрі, яка займала проблемами розроблення систем автоматизації технологічних процесів та виробництв. За його участі розроблено сучасні системи автоматизації на багатьох підприємствах по всій Україні. Серед них – система регулювання тисків на вході та на виході нафтоперекачувальної станції під час аварійних від’єднань сусідніх станцій, яка забезпечує неперервний режим перекачування нафти. В основу роботи системи покладено гнучкий алгоритм керування зі змінною структурою та змінними параметрами, який реалізовано на мікропроцесорному контролері. Дві такі системи впроваджено на нафтоперекачувальній станції «Жулин», одна – на нафтоперекачувальній станції «Чижівка» ВАТ Укртранснафта, філії магістральних нафтопроводів «Дружба».
У доробку Богдана Кріля та наукової групи кафедри АВКТ з автоматизації технологічних процесів – велика кількість процесів харчової та переробної промисловості. Це, зокрема, системи автоматизації технологічних процесів на кавовій фабриці «Галка» (м. Львів):
- система керування процесом екстрагування в технології виробництва розчинної кави, яка призначена для автоматичного набору і подавання порції кавопродуктів у вибраний оператором екстрактор, дотримання температурних режимів процесу екстракції, а також інтегрування цього процесу в систему керування виробництвом розчинної кави;
- система обліку та керування потоками сировини й обсмажених кавопродуктів, яка забезпечує неперервне зважування сировини у 20-тонних ємностях для зберігання, керування транспортуванням, первинним очищенням сировини та її подаванням в обсмажувальні машини; всі оперативні параметри й матеріальні потоки відображаються на робочому місці технолога цеху;
- система керування обсмажувальною машиною для кавопродуктів, виконана із застосуванням мікропроцесорного контролера S7-200 Siemens, яка забезпечує повний автоматичний режим роботи обсмажувальної машини і високоточне підтримання режимів обсмажування кавопродуктів; система впроваджена в цеху № 2 СП «Галка»;
- система приготування багатокомпонентної суміші розчинних кавопродуктів, яка забезпечує приготування суміші з шести порошкоподібних продуктів для виробництва розчинних напоїв «Капучіно» і «Лате»; система впроваджена в цеху № 1 СП «Галка».
Енциклопедичні знання Богдана Кріля, його талант конструктора й науковця повною мірою втілилися під час виконання автоматизації процесів на Жидачівському целюлозно-паперовому комбінаті (м. Жидачів). У складі систем керування тут було застосовано нове обладнання (вимірювальні перетворювачі параметрів макулатурної маси, дозатори), яке було розроблене та виготовлене під керівництвом Богдана Андрійовича. На цьому підприємстві впроваджено такі системи автоматизації:
систему автоматизації технологічної лінії неперервного приготування крохмального клею для проклеювання поверхневих шарів та паперової маси в технології виробництва картону з низькоякісної сировини; лінія забезпечує високоякісне приготування клею з природних і модифікованих сортів крохмалю за рахунок високоточного дотримання співвідношення матеріальних потоків сировини й температурних режимів розварювання; впроваджено дві такі лінії;
- систему автоматизації процесу приготування та дозування розчинів для відбілювання деревинної маси;
- систему керування гідророзбивачем макулатури;
- систему керування роботами пересування ножів для поперечного розрізання гофрокартону;
а також розроблено вимірювач концентрації паперової маси.
Богдан Кріль був надзвичайно талановитою, ерудованою людиною, з глибокими знаннями практично у всіх галузях техніки, і мав, як кажуть, «золоті руки». Він щедро ділився ідеями та порадами з колегами по кафедрі, аспірантами. Багато його ідей впроваджено у вимірювальних пристроях та системах керування, які є предметом досліджень дисертаційних робіт Олександра Романюка (Вдосконалення механічних методів вимірювання концентрації паперової пульпи), Романа Кокошка (Система керування компресорною установкою з каскадним включенням компресорів), Сергія Кріля (Автоматизація процесу керування гідродинамічним режимом магістрального нафтопроводу).
У педагогічній роботі Богдан Андрійович був висококваліфікованим лектором з практичними знаннями й уміннями, одночасно доброзичливим та вимогливим до студентів. Він разом зі старшим викладачем кафедри АВКТ Олександром Крілем організував справжню «виробничу практику» в аспірантській кімнаті (на галереї машинного залу Х навчального корпусу) для допитливих студентів, які, крім теоретичних знань, хотіли поглибити свої практичні навики як спеціалісти з автоматизації. Студенти вивчали засоби автоматизації, програмували їх, конструювали нові прилади, мали можливість працювати з найсучаснішими вимірювальними приладами, мікропроцесорними контролерами, перетворювачами. Завдяки навикам, які студенти отримували під керівництвом Богдана Кріля та його вмілій профорієнтації, всі випускники кафедри, що пройшли його «школу», працевлаштовувалися в престижних фірмах і підприємствах в Україні та за кордоном.
У своїй багатогранній діяльності Богдан Кріль під час спілкування з людьми незмінно проявляв свою доброзичливість, інтелігентність, тактовність, повагу до них і прагнув відчувати те саме до себе. Йому були притаманні високі національно-патріотичні та релігійні почуття. Свої професійні знання й уміння Богдан Андрійович застосовував для того, щоб допомогти церквам та монастирям у їхніх господарських справах – налагодженні системи опалення, систем озвучення храмів Української греко-католицької церкви Святого Климента, Святого Йосифа з монастирем.
Тяжке поранення уламком московитської ракети, яке він отримав 4 вересня 2024 року у власному помешканні, обірвало активне, насичене життя Богдана Андрійовича. Лікарі провели декілька хірургічних операцій, вилучили з його грудей уламок ракети величиною з пів долоні та майже місяць боролися за життя Богдана Андрійовича. Не приходячи до свідомості, 1 жовтня 2024 року він помер.
Похований Богдан Кріль на цвинтарі біля церкви, який розташований на мальовничому пагорбі села Мацошин, де спочивають його батьки та інші родичі.
Світла пам’ять про Богдана Андрійовича Кріля – талановитого науковця та інженера, відповідального викладача, доброго колегу – назавжди залишиться в наших серцях!
Колектив кафедри автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій
Національного університету «Львівська політехніка»
