Стандарти класичного аерознімання: створений в Інституті геодезії безпілотник Arrow вже приносить прибутки

Катерина Гречин, тижневик «Аудиторія»
безпілотник Arrow приносить прибутки

Науковці Інституту геодезії під керівництвом завідувача кафедри фотограмметрії та геоінформатики професора Володимира Глотова зреалізували університетський проект – створення та дослідження безпілотного Arrow, який впродовж минулого року вже почав приносити прибутки.

Над цим винаходом, за словами керівника університетського проекту Володимира Глотова, науковці інституту працюють спільно з київською компанією «Абріс», яка спеціалізується на проектуванні та виготовленні безпілотних літальних апаратів: кияни розробляють конструкцію міні-літака, а геодезисти удосконалюють фотограмметричну частину та опрацювання цифрових зображень.

Володимир Миколайович із гордістю демонструє своє дітище – безпілотний літальний апарат. Сконструйований естетично, безпілотник також може похизуватися технічними характеристиками: легкий (важить усього вісім кілограмів і його можна запустити у повітря як з руки, так і з катапульти), швидкість польоту становить від 40 до 140 кілометрів за годину, максимальна висота, яку може підкорити, – 3000 метрів. Оснащений потужним акумулятором, пристрій може працювати у повітрі півтори години і передавати інформацію в радіусі двадцяти кілометрів. Безпілотний літальний апарат удосконалили до виробничої моделі, паралельно виконуючи різні госпдоговірні теми на замовлення: аерознімання, ортофотоплани та топографічні плани.

– Володимире Миколайовичу, чим відрізняється сконструйований літальний апарат від аналогів?

– Одна із особливостей комплексу FLIRT (на відміну від багатьох інших безпілотних аерознімальних систем) – можливість отримати знімки з мінімальними кутами нахилу, які відповідають стандартам класичного аерознімання. Окрім цього, він не лише вдвічі дешевший за подібні апарати відомих зарубіжних фірм, а й перевищує їх за технічними характеристиками. Якщо порівняти американський безпілотник фірми Trimble і наш, то вони різняться не лише класом, технічними характеристиками, а й зовнішнім виглядом (на світлині). У нашій моделі встановлено гіростабілізатори – це дозволяє проводити класичне аерознімання з кутами нахилу знімання, що не перевищують 3–5 градусів; є парашутна система, яка дозволяє у разі непередбачених обставин здійснити м’яку посадку, оскільки для нас важливо зберегти літак з дорогою цифровою камерою неушкодженим.

Володимир Миколайович підкреслює, що аерознімання – це процес, який прирівнюється до вищого пілотажу, адже в повітрі зробити потрібні операції не так просто, особливо, коли літак без пілота. Тож щоб отримати бажаний результат, довелося сконструювати кілька літаків. Зараз закінчують виробничі випробування другого апарата, значно потужнішого і більшого за розмірами, оснащеного камерою з набагато вищою роздільною здатністю. Крім того, цей безпілотник може, підіймаючись ще вище та охоплюючи більшу територію, зменшити відповідні похибки, підвищити оперативність роботи, тому і якість матеріалів значно краща.

– Над розробкою цього апарата працювали як у компанії, так і в нашій майстерні, тож користуємося результатами роботи спільно – продовжує Володимир Глотов. – Головне, що нам вдалося досягнути параметрів, необхідних для виконання класичного аерознімання. І надалі продовжуємо удосконалювати наш БПЛА, досліджуємо, аналізуємо після кожного польоту, радимося з колегами.

– Хто в інституті найбільш активно працює над удосконаленням безпілотника?

– Насамперед, наша кафедра фотограмметрії та геоінформатики і кафедра інженерної геодезії (долучаємо і творчу молодь, яка запускає ці літаки). Рухатися вперед нам допомагає директор інституту професор Корнилій Третяк. Виконують подібні теми й у НДЛ-18. Моя аспірантка Алла Гуніна працює над дисертацією на цю тему. Готується до захисту аспірант кафедри інженерної геодезії Євген Шило (наш основний пілот). По-доброму заздрю його керівнику – завідувачу кафедри професорові Анатолію Церклевичу. Докладаємо всіх зусиль, щоб залишити в інституті цього дуже перспективного молодого науковця. Спеціалізується по гелікоптерах аспірант Аль-Алусі Фарат Кіфах Фахрі. Активно працює у цьому напрямку доцент Юрій Голубінка. Радію, що маю своїх учнів і моїми слідами вже хтось іде.