Студенти перших курсів не часто мають можливість працювати над реальними проектами. Та для студентів програми «Інтернет речей» Національного університету «Львівська політехніка» – це звична справа. Зокрема, впродовж першого семестру навчання вони працювали з менторами та розробляли власний продукт, як це відбувається у справжніх ІТ-компаніях.
Головна ознака програми «Інтернет речей», що 2016 року була відкрита спільними зусиллями Львівського ІТ Кластеру та Львівської політехніки, – залучення до навчання спеціалістів з ІТ-компаній. Періодично вони читають лекції, а також беруть участь у практичному навчанні. Зокрема, Training Management Group Manager SoftServe Наталя Куба викладала курс «Командна робота», а Solution Architect SoftServe Зеновій Верес – «Вступ у спеціальність». Окрім того, впродовж першого семестру студенти були залучені до практичної роботи. ІТ-спеціалісти були менторами та допомагали студентам розробити власні продукти.
Для ефективної роботи студенти поділились на чотирнадцять команд, з якими працювали 11 менторів: Орест Вовчак, Марко Куспісь, Володимир Михайлик (Matic Insurance Services Inc), Тетяна Голубєва (DataArt), Антон Мінашкін (Epam), Юліан Устянович (Zalando, Берлін), Тарас Романик (Conscensia), Ростислав Заболотний (SoftServe), Тарас Макота (Luxoft), Віктор Артем’єв (Devabit) та Юрій Гнатюк (KindGeek).
Розробка продуктів хоч і відбувалась у лабораторних умовах, була максимально наближеною до реальності. Студенти самі придумували, над чим працювати, та кожен мав свою роль у команді. Були і QA, і скраммайстери, і дизайнери, і розробники. Ментори ж організовували роботу та давали технічні поради.
Метою проекту було зімітувати роботу у справжній компанії. У підсумку вийшло 14 проектів рівня MVP – продукт з мінімальним функціоналом, який, тим не менш, готовий до використання. Серед проектів були:
- застосунок, у якому студенти та викладачі можуть бачити відвідуваність занять, оцінки та вираховувати середній бал;
- застосунок, який нагадує щось зробити;
- сервіс онлайн-реєстрації до лікаря;
- застосунок, який визначає меню, у залежності від бюджету, та оцінює час стояння у черзі в їдальні Львівської політехніки;
- застосунок для резервування столика у ресторані та замовлення страв наперед;
- туристичний гайд;
- карта, яка відображає, де перебувають друзі;
- застосунок, що складає індивідуальний раціон здорового харчування;
- органайзер, що визначає, коли потрібно прокинутись, аби встигнути зробити всі заплановані справи;
- застосунок для студентів із розкладом пар, онлайн-бібліотекою та сповіщеннями про дедлайни;
- інший студентський сервіс із розкладом, сповіщеннями та нотатками.
Більшість менторів зазначають, що зробити повноцінний сервіс за такий короткий час – нереально. Та й взнаки дається те, що над ним працювали студенти. Та, тим не менш, за оцінкою менторів, студенти багато чому навчилися. Якість проектів оцінювало спеціальне експертне журі. Загалом воно високо оцінило роботу студентів.
Судячи із відгуків студентів, вони також вдоволені результатом роботи і раді, що вже на першому курсі мали можливість отримати практичний досвід:
– Це було надзвичайно круто, оскільки ми отримали досвід роботи в команді. Та мені найбільше подобається відчуття того, що ми маємо досвід створювання мобільних програм і тепер, за бажанням, можемо самі зібратись в команду і створити програму своєї мрії. І ще надзвичайно круто було мати публічні виступи, – каже студент Юрій Пастернак.
Та вчилися не лише студенти, а й ІТ-спеціалісти. За словами Віктора Артемєва, він давно чекав моменту когось повчити:
– Я навчився побудові навчального процесу, тобто отримав викладацький досвід. Я давно хотів спробувати, як я вмію доносити думку, як мене сприймають люди. Це дуже добрий бонус, і мені сподобалось це. Не заперечую, що можу продовжити подібну роботу.
Проект програми «Інтернет речей» – це вдалий досвід залучення працівників ІТ-компаній до розвитку освіти. Зокрема, одною з причин участі у проекті вони називали можливість долучитися до створення нової української освіти. Загалом Львівський ІТ Кластер помічає все більшу зацікавленість ІТ-компаній у цьому, тож незабаром можна очікувати все більше подібних проектів.
Фото зі сторінки Програми «Інтернет речей» у соцмережі Фейсбук
