Доцент катедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» Софія Булик-Верхола упродовж вересня провела шість екскурсій для студентів груп ЕБ-11, ЕБ-12, ЕВ-11, МЕ-109, ІВ-12, КБ-103, КІ-104, АР-209, РМ-11, БД-106 на Личаківському цвинтарі – пантеоні української культури, мистецтва та історії.
Особливу увагу було приділено постатям, що пов’язані з історією Львівської політехніки, зокрема студенти довідались про славетних ректорів рідного закладу Юліана Захарієвича та Юрія Рудавського.
Глибоку шану і вдячність засвідчила молодь на могилі професора катедри української мови Ірини Дмитрівни Фаріон, яку було вбито за активну громадсько-політичну діяльність – боротьбу за українську Україну, за утвердження української мови в нашому суспільстві. Студенти вже під час занять пізнали Ірину Фаріон як авторитетного мовознавця (автора 15 монографій та близько 400 наукових статей), націєцентричного суспільно-політичного діяча, неперевершеного оратора, ідейного натхненника і прекрасного організатора численних заходів. Усвідомили, що її проєкти «Від книги до мети» та конкурси політичних плакатів «Мова – твого життя основа», медійні студії «Велич особистости» та «Ген українців», лекції з української мови на ютуб-каналі – це надзвичайно багате джерело освітньої та культурно-просвітницької інформації для сучасників та майбутніх поколінь українців.
Студенти побували коло могил видатних письменників і літературознавців: Івана Франка, Маркіяна Шашкевича, Володимира Барвінського, Омеляна Огоновського, Михайла Рудницького, Григорія Тютюнника, Ірини Вільде, Романа Іваничука, Романа Федоріва, Ігоря Римарука, Романа Лубківського, Ростислава Братуня.
Унікальний львівський некрополь зберігає пам’ять про видатних діячів музичної царини: славетних співаків Соломію Крушельницьку, Марію Байко, Ігоря Кушплера, незабутніх композиторів Станіслава Людкевича, Миколу Колессу, Анатолія Кос-Анатольського, Анатоля Вахнянина, Мирослава Скорика, Володимира Івасюка, Ігоря Білозора, Богдана Янівського, диригентів Ігоря Лацанича і Миколи Кацала.
Запам’ятали студети і місця спочинку відомих художників і мистецтвознавців: Івана Труша, Іларіона Свенцицького, Антона Манастирського, Романа і Маргіт Сельських, Леопольда Левицького, Григорія Смольського, Миколи Бідняка, Євгена Лисика, Ярослави Музики, Володимира Овсійчука, а також скульпторів Емануїла Миська, Василя Одрехівського, Миколи Посікіри, Теодозії Бриж, чиї композиції мали змогу побачити на кладовищі. Личаківський цвинтар є музеєм просто неба, де скульптури та архітектурні композиції виконують меморіальну функцію, а також стають творами мистецтва. Кожен пам’ятник, кожен надгробок має свою історію, розповідає про велич і талант тих, хто тут спочиває.
Студенти ознайомилися з постатями наших видатних науковців: історика Івана Крип’якевича, математиків Стефана Банаха і Ярослава Підстригача, фізиків Ігоря Юхновського, Юрія Рудавського та Івана Вакарчука, біолога Степана Гжицького, вченого у галузі механіки матеріалів Олега Романіва.
Личаківський цвинтар є віддзеркаленням багатої та складної історії України, її боротьби за незалежність і збереження національної ідентичності. Тут, серед величних пам’ятників, можна відчути дух епох, що змінили хід історії, і зрозуміти, як важливо зберігати цю спадщину для наступних поколінь.
Особливого значення у час війни набувають військові меморіали Личаківського цвинтаря.
Меморіал воїнів Української Галицької Армії звеличено колоною із бронзовою скульптурою Архистратига Михайла з дубовою гілкою в лівій руці і мечем у правій, які символізують славу і мужність. У криптах цього меморіалу поховано засновника української молодіжної скаутської організації «Пласт» Олександра Тисовського, першого команданта Українських Січових Стрільців Михайла Галущинського, державного секретаря військових справ ЗУНР, полковника УГА Дмитра Вітовського, президента Західно-Української Народної Республіки Євгена Петрушевича.
Студенти віддали шану видатним борцям за Україну на Полі Почесних поховань, де спочивають члени ОУН (Михайло Сорока, Катерина Зарицька, Лев-Роман Ребет, Петро Дужий, Дарія Гусяк), Герої Небесної Сотні (Юрій Вербицький, Андрій Дигдалович, Богдан Ільків), дисиденти і політв’язні радянських таборів (Михайло Горинь, Теодозій Старак, Ірина Калинець, Стефанія Шабатура).
Чимало трагічних історій зберігає Меморіал Героїв, які загинули в російсько-українській війні періоду АТО та ООС. Особливо студентів вразила розповідь про всесвітньовідомого оперного співака Василя Сліпака, який покинув Паризький оперний театр, щоб боронити рідну Україну.
Кожен екскурсійний похід (а їх було шість) ранив наші душі пострілами на честь поховання воїнів, які боронили Україну від московської навали. Прапори, що майорять на їхніх могилах, нагадують нам про ціну української незалежности.
На Марсовому полі студенти щиро помолилися, щоб небесні полки наших воїнів помножили сили українських захисників на шляху до Перемоги!
