Сорок чотири студенти Інституту архітектури та дизайну Львівської політехніки, які навчаються за спеціальністю «Архітектура та містобудування» разом професоркою кафедра дизайну та основ архітектури Орестою Ремешило-Рибчинською здійснили навчальну екскурсію до Підгорецького монастиря, археологічного комплексу Пліснесько (давньослов’янського та давньоруського городища поблизу села Підгірці), паркового комплексу Підгорецького замку, храму Воздвиження Чесного Хреста та Святого Йосифа (що розташований навпроти замку), а також оглянули залишки Михайлівської церкви, знищеної пожежею у 2006 році.
Метою поїздки було ознайомлення з об’єктами історико-архітектурної спадщини, виконання натурних зарисовок та прослуховування лекції з історії зазначених пам’яток.
― Ми розробили зарисовки всіх будівель. Взагалі, спершу мали на меті трохи чистити фундамент церкви і цвинтаря, оскільки з часом там все позаростало. На жаль, через негоду цього не вдалося зробити, ― ділиться студентка Ярина Демчук.
Студенти зазначили, що в цій поїздці їх особливо зацікавила не лише атмосфера, а й конструктивні та стилістичні особливості.
― Я вперше дізналася, що архітектура замку була тісно пов’язана з ландшафтом. Він не випадково стоїть на висоті — його спеціально спроєктували так, щоб відкривались видові перспективи, а парадна лоджія створювала ефект «вікна в долину». Також виявляється, колись у замку були зали з унікальними назвами — Золота, Зелена, Китайська, Лицарська — кожна з власним декором, тематикою і навіть колористикою. На жаль, майже все втрачено, та навіть зі слів Орести Ігорівни стало зрозуміло, яким продуманим і атмосферним був внутрішній простір. Особливу увагу заслуговує збережена система опалення, вентиляції, а також розгалужені підземні ходи, ― поділилася думками Анастасія Гупало.
Крім застосування практичних навичок у реальних умовах, учасники семінару здобули цінний досвід, а також зробили вагомий внесок для формування проєкту реставрації архітектурного комплексу в Підгірцях
― Ця поїздка була справді особливою. Я навчаюсь на архітектора, тому мені цікаво не просто дивитися на старі будівлі, а розуміти, як вони були збудовані, чому саме так, і що вони «говорять» про свій час. Ми побували в Пліснеському монастирі, біля костелу святого Йосифа і в Підгорецькому замку. Костел святого Йосифа дуже мене вразив. Він дуже елегантний — високі колони, гарна симетрія, гармонійні пропорції. Особливо красивий, якщо дивитися на нього зі замкової алеї: поміж дерев відкривається така видовжена перспектива, ніби костел — це завершення великої сцени. Відчувається, що це не випадкове розташування, а частина єдиного архітектурного задуму. А сам Підгорецький замок не просто стоїть на висоті — з нього відкривається чудовий краєвид. Дивлячись, розумієш, як майстерно поєднали архітектуру з природою. Замок дуже чітко спланований: симетрія, видові осі, красиві зали, великі вікна. І хоча багато інтер'єрів втрачено, все одно відчувається атмосфера минулої розкоші. А ще нас вразили технічні рішення — підземні ходи, система вентиляції, опалення. Це все показує, наскільки продумано було зроблено, ― розповів студент Тарас Чех.
Молодь, яка брала участь у цій поїздці каже, що маючи бажання, можна знайти час на все, навіть на такі активності, як ця.
― Якщо захотіти, правильно розставити пріоритети, це залежить від самої людини, чи вміє вона розпланувати свій час, чи не вміє, на абсолютно все можна знайти час, на поїздку, до прикладу, ми знайшли час, хоча його було не надто багато, ― діляться студенти.
Учасники семінару лише завершують навчання на першому курсі і кажуть, що тільки час допоміг їм увійти в навчальний процес
― Перший семестр був досить важким, бо мусили адаптуватися. Деякі роботи доводилося доробляти навіть вночі, загалом, все було незвичним, і тому займало багато часу. Та переконалися, що тут усьому навчать, тож зараз вже набагато легше, бо розуміємо, що потрібно робити, та і сон тепер нормальний, ― кажуть студенти Сергій Бєліков і Анастасія Гупало.
