Поки дехто вважає, що набрати максимальну кількість балів на НМТ неможливо, студентка кафедри обліку та аналізу Анна-Катерина Надвірна доводить протилежне. Цього року вона не лише вступила до університету, а й стала стипендіаткою Президента України.
— Як розпочиналася ваша підготовка до НМТ ще під час навчання у Львівському фізико-математичному ліцеї?
— Сміливо можу сказати, що моя підготовка з математики почалася ще в десятому класі, коли я вступила до ліцею. Найпростіший приклад — параметри, яких не вивчають у звичайній школі, натомість у Львівському фізико-математичному ліцеї їх опановують уже з першого року навчання — восьмого класу. У мене був неймовірний учитель математики й класний керівник — Святослав Цар, який ще в десятому класі почав готувати нас до НМТ. Далі з’явився чіткий графік занять з української мови офлайн і відеоуроків від Znohub з історії, а згодом і з географії. Головне — правильно розподіляти свій час, не забувати відпочивати й не відмовлятися від своїх хобі. Звісно, цілком можливо добре підготуватися до НМТ за один навчальний рік і здобути високий результат, але це дуже стресово. Тому я рада, що мала ґрунтовну базу ще із середньої школи й почала замислюватися про НМТ уже в десятому класі.
— Який предмет під час підготовки виявився для вас найскладнішим?
— Усі одинадцять років навчання я вчилася на відмінно і добре знала кожен предмет, а найважливіше — ще тоді у мене виробилася навичка продуктивно навчатися. Найскладніше було підготуватися до змін, навчитися правильно використовувати свій час і не боятися щось змінювати. Із серпня я готувалася до англійської, проте у березні зрозуміла, що варто складати географію через високий коефіцієнт із цього предмету на економічні спеціальності. І це рішення — головна причина успіху й першого місця в рейтингу вступників на мою спеціальність. Усім своїм знайомим одинадцятикласникам раджу складати предмет із найвищим коефіцієнтом, навіть якщо на підготовку залишається три місяці, як це було у мене. Мене дуже лякала історія через великий обсяг інформації, портрети, дати, але у процесі вивчення я захопилася нею і змінила свою думку — перестала вважати історію складним предметом.
— Чи очікували ви такого високого результату НМТ, який у підсумку забезпечив вам Президентську стипендію, чи це стало приємною несподіванкою?
— Високий результат НМТ був для мене досяжною метою та важливою ціллю на 2025 рік. Насамперед це результат роботи за останній навчальний рік, проте таких балів не було б, якби не старанне навчання протягом усіх одинадцяти років. Приємною несподіванкою стали непогані варіанти НМТ 17 червня, коли я його писала, а також підтримка моїх друзів, які чекали на мене під — дуже символічно — Львівською політехнікою, де я й складала іспит.
— Що для вас означає Президентська стипендія — фінансову підтримку, моральне визнання чи нові можливості?
— Для мене Президентська стипендія — результат нелегкої праці, щось на кшталт зарплати з премією, яку отримують не всі. Одинадцятий клас був дуже стресовим, тож приємно отримати за це винагороду. Стипендія дає мені можливість зосередитися на навчанні та громадській діяльності й не думати про пошук роботи чи підробітку. Тому так — вона дає мені свободу та можливість відчути студентське життя сповна.
— Чому ви обрали для навчання саме Львівську політехніку та спеціальність «Облік і оподаткування»?
— Мої батьки опановували економічні спеціальності: тато — економіку, а мама — облік. Тому вже років зо три я була залучена до ведення бухгалтерського обліку, хоч і на початковому рівні. Мені подобається математика, робота з числами, аналіз даних. Великий вплив також мали Дні відкритих дверей у Політехніці, де я змогла безпосередньо поспілкуватися з викладачами та керівником моєї майбутньої кафедри. До представників кожної спеціальності я підходила з конкретними запитаннями: «Над чим саме працюють фахівці цієї галузі?», «Що охоплює ця спеціальність?», «Чим ви кращі за інших?». Це відкрило мені очі на мої викривлені уявлення про деякі спеціальності й полегшило вибір. Один із представників кафедри обліку та аналізу, а саме Володимир Чубай, після Дня відкритих дверей повідомив мене про тренінг щодо професій аудитора та бухгалтера, який проводила PwC. Дуже корисно було поспілкуватися з аудиторами, HR-працівниками й тимлідерами, для нас провели екскурсію офісом. Мене зацікавили професійні можливості, що надають партнери кафедри й викладачі, яких я зустріла на Дні відкритих дверей, а також сама сфера обліку, тому мій вибір напередодні вступу був очевидним.
— Як би ви описали студентське життя у Політехніці? Що подобається найбільше?
— Студентське життя багате на вільний час, якого так бракувало під час інтенсивного навчання в ліцеї та підготовки до НМТ. Мені дуже подобається активність профбюро мого Інституту економіки і менеджменту — постійні заходи й активності для студентів. Чимало моїх знайомих вступили до Політехніки, і приємно з ними перетинатися час від часу. Особливо ціную свою групу — я горда бути її старостою. Ми маленька злагоджена спільнота, де кожна особистість унікальна, але разом ми дуже близькі. Викладачі моєї кафедри висококваліфіковані, пари цікаві, і я дуже задоволена вибором своєї спеціальності. Особлива подяка Ользі Височан — кураторці нашої групи, без якої важко уявити наше студентське життя.
— Як ви долучилися до проєкту «Особистий шлях» і яку роль він відіграв у вашому особистісному становленні?
— Про «Особистий шлях» я дізналася від Володимира Чубая ще після Дня відкритих дверей, коли мені запропонували відвідати тренінг у межах цього проєкту. Уже після вступу я мала можливість бути членом журі на конкурсі «Книголюби». Це був мій перший досвід у ролі журі, а сам конкурс дуже відгукнувся в моєму серці, бо я обожнюю читати книжки, і було цікаво послухати рецензії школярів на їхні улюблені твори. З іншими дівчатами, які були в журі, ми дуже потоваришували, тож проєкт дав мені нових друзів, а всім нам можливість відвідати Львівську філармонію — це був незабутній вечір. «Особистий шлях» став рушієм мого вступу до Політехніки, а зараз є важливим доповненням мого професійного розвитку завдяки тренінгам від міжнародної аудиторської фірми PwC.
— Чим ви цікавитеся крім навчання?
— Крім мого звичного хобі — читання — я дуже люблю подорожувати, відкривати для себе інші міста України та інші країни. Зараз я беру активну участь у житті громадської організації AIESEC, яка організовує міжнародні волонтерські та професійні стажування. Завдяки цьому відкрилося багато додаткових можливостей для мого професійного розвитку. Це своєрідне занурення в корпоративний світ студентської організації. Тут зібралась активна молодь, яка не боїться пробувати, брати на себе відповідальність і бути рушієм змін для спільноти, Львова й України. Тому зараз багато часу присвячую діяльності в AIESEC серед своїх однодумців і нових друзів. Як частина «Особистого шляху» я часто відвідую тренінги та беру участь як журі, завдяки чому маю можливість підтримувати активних школярів.
— Які ваші професійні плани після завершення навчання у Політехніці?
— Упродовж одинадцятого класу та першого курсу я засвоїла цінне правило — не боятися пробувати нове й казати «так» новим можливостям. Дуже важко зазирати наперед і говорити про майбутнє через 3–5 років навчання, але я точно знаю, що використовуватиму кожну можливість, що з’явиться на моєму шляху. Буду й надалі активною в житті групи, кафедри, університету, міста та країни, адже мені справді подобається діяти й підтримувати ініціативну молодь. Також я точно знаю, що працюватиму за професією: мені подобається моя спеціальність, і я бачу тут своє майбутнє.
