Вибір на користь хімії
Чи вважаємо ми перспективною на сьогодні хімічну спеціальність? А якщо ця спеціальність ще й пов’язана з переробкою пластмас? Зрештою, не поспішаймо з упередженими висновками, адже тепер у повсякденному житті, в медицині, промисловості часто використовуємо пластмаси. Тому студенти вивчають їх в університетах, а науковці активно досліджують. На сьогодні суспільство в цьому доволі прогресує, попри те, що ними серйозно зацікавилися лише після Другої світової війни, адже перші пластмаси, що імітували слонову кістку і шовк, використовували досить обмежено.
Втім, обізнаність у хімічній технології переробки пластмас створює професійні й наукові можливості не лише дослідникам чи фахівцям-практикам, а й студентам. Скажімо, мій співрозмовник, четвертокурсник бакалаврату Богдан Бережний вивчає металонаповнені гідрогелі. На сьогодні це доволі поширений і перспективний напрям у медицині, біотехнології, каталізі, електроніці.
Богдан згадує, що коли у його шкільному розкладі з’явилася хімія, то спочатку її взагалі не розумів і за перший семестр отримав сімку. Але коли про це дізналася його бабуся, викладачка хімії медичного університету, то відразу вирішила допомогти. Наступного семестру у Богдана вже було десять балів. За короткий час хлопець почав не лише здобувати успіхи в хімії, а й так зацікавився нею, що вчив теми на випередження. Це стало причиною твердого рішення: після завершення школи вступати на спеціальність, пов’язану з хімією. Обрав хімічні технології та інженерію в Інституті хімії та хімічний технологій.
– Звичайно, я розглядав і медицину, й інші спеціальності й напрями, пов’язані з нею: біотехнологію, фармацію… Але медицина, – це велика відповідальність за здоров’я людей, а також там потрібно довго вчитися. Все-таки вирішив, що це не моє, адже маю батьків-медиків, тому знаю, як то бути лікарем. Інші хімічні напрями не вибирав, бо бачив, що саме хімічна технологія та інженерія – широка спеціальність, що охоплює багато галузей. А на другому курсі, коли обирали спеціалізацію, я вибрав хімічну технологію переробки пластмас, – роздумує студент.
Вивчати металонаповнені гідрогелі – перспективно!
Навчання відразу давалося неважко. А коли на другому курсі зацікавився наукою, то почав вчитися зі ще більшим азартом. Богдан пригадує, як це було. В університеті відбувалася хімічна конференція, на яку приїхав англомовний професор із Португалії Антоніо Ґаспар Лопес де Кунха з лекцією про переробку пластмас. Богдан пішов послухати цю лекцію, поставив кілька запитань. На нього звернув увагу доцент кафедри хімічної технології переробки пластмас Олександр Гриценко. І запропонував допитливому студентові долучитися до наукової роботи. Це стало переломним моментом. Відтак Богдан після занять почав проводити багато часу в лабораторії: занурився у досліди, активно долучається до написання статей, бере участь у всеукраїнських і міжнародних конференціях. На двох міжнародних конференціях виступив з усними доповідями. За два роки зібрав чималий доробок статей та тез. Це відкрило нові можливості – подаватися на різні стипендії. І перемагати!
– Вивчаю металонаповнені гідрогелі, – пояснює студент. – Останніми роками помітно зросли зацікавлення й активність науковців у розробленні таких матеріалів для біомедичних застосувань: системи постачання ліків, медичних пов’язок для загоєння ран, різного роду імплантів, матеріалів для діагностики тощо. У переважній кількості наукових джерел зазвичай гідрогелями прийнято називати зшиті полімерні сітки синтетичних і природних полімерів, що здатні набрякати у воді. Гідрогелі, які містять у своїй структурі частинки металів, представляють новий перспективний клас матеріалів, оскільки вони, залежно від природи металевих частинок, набувають нових унікальних властивостей – каталітичних, магнітних, оптичних, електропровідних, бактерицидних та антифунгальних.
Перемоги у конкурсах, ґрантових програмах
Богдан Бережний має чимало здобутків. Він двічі переміг у конкурсі на стипендію у межах проєкту «До вершин з ROSHEN». За відмінне навчання і студентську наукову роботу на цей семестр здобув стипендію Президента України, а за мобільною програмою Erasmus+ упродовж цьогорічного осіннього семестру навчався у Кінгстонському університеті в Лондоні (Велика Британія).
– Щоб потрапити на навчання за обміном до Лондона, довелося пройти декілька етапів конкурсного відбору, підтвердити високий рівень англійської мови. Щодо самого перебування у Кінгстонському університеті, то маю гарні враження від праці в сучасних лабораторіях.
Після бакалаврату студент планує вступати на наукову магістратуру. У майбутньому бачить себе в науці. Вважає, що завжди потрібно йти за мрією, за тим, до чого тебе тягне, а не ставити на перше місце перспективність.
Окрім захоплення хімією, хлопець займається бодібілдингом, читає наукову і психологічну літературу, виготовляє моделі з пластику, дбає про саморозвиток. Мріє реалізуватися на повну й досягти того моменту, коли вже все так організовано, що нікуди не потрібно поспішати.
Богдан Бережний каже, що якби в нього з’явився додатковий час, то використав би його на опанування чогось нового, скажімо, на вивчення фінансових ринків.