У Національному університеті «Львівська політехніка» відбувся міжнародний науковий захід «Синергія країн Східного партнерства: від кризи до можливостей», який став майданчиком для міждержавного та міждисциплінарного діалогу щодо перспектив Східного партнерства як платформи для політичної, економічної та соціальної трансформації, особливостей взаємовідносин між ЄС і країнами СП у контексті європейської інтеграції, передусім у сферах демократизації та верховенства права, регіонального співробітництва, безпеки, цифровізації, клімату, енергетики, науки й технологій тощо.
Захід зібрав представників академічних установ, громадянського суспільства та управлінських структур з різних країн-учасниць ініціативи. Метою стало не лише обговорення реформ і політик, але й формування рекомендацій для поглиблення довіри та стабільності в регіоні. У події взяли участь понад 60 учасників.
Захід урочисто відкрили Олег Матвійків, перший проректор Львівської політехніки, та Ярина Турчин, координаторка проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS). У своїх промовах вони підкреслили важливість поєднання технічної освіти з розумінням європейських політик, наголосивши на унікальній ролі нашого університету в просуванні європейських цінностей серед студентів технічних спеціальностей. Східне партнерство, за їхніми словами, має не лише технічний, але й глибоко ціннісний вимір, що потребує переосмислення в умовах війни та геополітичної турбулентності.
Модераторкою заходу була Олена Лукачук, доцентка кафедри політології та міжнародних відносин, учасниця проєкту EUSTS, яка забезпечила високий рівень дискусії, утримуючи баланс між академічністю та практичністю обговорень.
На заході були присутні експерти з Молдови, Грузії, Вірменії, Польщі, Хорватії, Азербайджану та України. Думки щодо майбутнього ініціативи «Східне партнерство» розділилися. Частина учасників підтримувала збереження та гнучку модернізацію формату, інші – ставили під сумнів його ефективність в умовах асиметричних політик країн-учасниць.
З одного боку, наголошували на його потенціалі як механізму інтеграції (зокрема у випадках України та Грузії), з іншого – звучала критика у зв’язку з низькою залученістю чи пасивністю деяких країн, як-от Білорусь чи Азербайджан.
- Леонід Боагі, президент Платформи молодих мерів та місцевих радників, віце-президент Конгресу місцевих органів влади Молдови, президент Ради директорів Альянсу земляцьких об’єднань Молдови, поділився досвідом залучення місцевих адміністрацій до імплементації європейських програм та ініціатив, наголосивши на значенні децентралізації як запоруки демократичних змін.
- Костянтин Гагнідзе, керівник проєктів у латвійських, українських та грузинських організаціях, президент JEF Georgia (Молоді європейські федералісти Грузії), презентував досягнення Грузії в рамках Східного партнерства, а також виклики, пов’язані з політичною стабільністю та безпекою у регіоні.
- Анна Хворостянкіна, завідувачка кафедри права, політології та міжнародних відносин Євразійського міжнародного університету у Вірменії, керівниця кафедри Жана Моне з правових досліджень ЄС та європеїзації права, проаналізувала складну траєкторію від політичного розвороту до наближення Вірменії до ЄС, з огляду на геополітичні тиски й нестабільність у регіоні.
- Євген Магда, директор Інституту світової політики, доцент кафедри видавничої справи та редагування Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», виступив з глибоким аналітичним рефлексом щодо трансформації ідеї Східного партнерства, поставивши питання про доцільність його подальшого існування у нинішньому форматі.
- Александр Казак, асистент кафедри публічної політики та адміністрації Інститут політології Гданського університету, переосмислив політику ЄС щодо Білорусі, наголошуючи на конфлікті між принципами безпеки та цінностями, що формують європейську зовнішню політику.
- Любо Руніч, професор Коледжу Університету прикладних наук міста Шибеник, та Маріо Домінік Бурич, магістр права, Університет прикладних наук м. Шибеник, презентували стратегічне бачення ЄС щодо інтеграції штучного інтелекту з дотриманням етичних стандартів, особливо в умовах міждержавного співробітництва.
- Олена Лазоренко, старша наукова співробітниця НАК України, дослідник KIU, президентка громадської організації «Ліга професійних жінок», розповіла, як наукова дипломатія стала важливим інструментом комунікації України з ЄС та партнерами, зокрема в умовах війни. Акцент було зроблено на ролі жінок-науковиць, громадських ініціатив та міжінституційних проєктів, які допомагають вибудовувати мости довіри.
- Петро Сухорольский, доцент кафедри політології та міжнародних відносин Національного університету «Львівська політехніка», у своєму виступі розглянув питання інформаційної та іміджевої безпеки України. Він підкреслив, що репутаційний фактор стає не менш важливим за військову міць, особливо у справі мобілізації міжнародної підтримки й консолідації суспільства.
- Джамал Валієв, студент бакалаврської програми за спеціальністю «Міжнародні відносини» Академії державного управління при Президентові Республіки Азербайджан, презентував прагматичний підхід Азербайджану до участі в Східному партнерстві, з акцентом на енергетичному співробітництві та вибірковій інтеграції.
Ключовим моментом заходу став круглий стіл «Час для рішень: як трансформувати виклики в довгострокове співробітництво?». Обговорення стосувалося моделей оновлення або трансформації Східного партнерства. Учасники пропонували:
- переходити до індивідуалізованого підходу до кожної країни-партнера;
- формувати тематичні альянси всередині ініціативи (наука, цифровізація, безпека);
- переосмислити стратегію ЄС у регіоні з урахуванням нової реальності повномасштабної війни та гібридних загроз.
Це був не просто підсумок, а відкрита платформа для стратегічного мислення. Тут народжувались ідеї, які здатні не лише адаптувати, а й оновити механізми співпраці.
Міжнародний науковий захід у Львові не був рядовим академічним форумом. Це була жива дискусія про майбутнє, де голос кожного спікера додавав новий вимір до розуміння регіональної політики. У світі, де виклики постають швидко й неочікувано, подібні заходи стають не лише інтелектуальними, а й практичними інструментами для вироблення нових стратегій.
Міжнародний захід відбувся у рамках реалізації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне.
З докладнішою інформацією про EUSTS можна ознайомитися на сайті проєкту в межах Порталу Львівської політехніки.
