22 травня 2025 року студенти Львівської політехніки долучилися до пам’ятних заходів з нагоди 164-ї річниці перепоховання Тараса Григоровича Шевченка – символічної дати, яка щороку об’єднує українців у спільному спогаді про великого поета, пророка та духовного провідника нації.
У заході взяли участь студенти груп ФППФ (викладач Куньч З. Й.), АР-109 (Литвин О. Г.), ФЛ-13 (Булик-Верхола С. З.), БТ-11 (Ментинська І. Б.), ЕЛ-11 (Пура Я. С.) та РІ-12 (Ковалів С. В.), які разом з викладачами та усіма присутніми розпочали подію виконанням Державного Гімну України та хвилиною мовчання – на знак пошани до полеглих героїв, які віддали життя за свободу і незалежність.
Урочисте покладання квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку стало центральним етапом вшанування, яке супроводжувалося натхненним виступом Ярослава Пітка, голови Львівського обласного товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка. У своїй промові він наголосив: «Шевченко разом з нами, Шевченко завжди сучасний тим поколінням, які його сприймають. Він допомагав боротися Січовим Стрільцям, воїнам УПА. Сьогодні Україна відстоює свою незалежність і свободу, як нація Шевченкову духу… Вороги ніяк не можуть зрозуміти, що таку націю неможливо пригнітити, бо це – Шевченкова нація».
Після офіційної частини відбулася літературно-музична подія, що стала справжньою емоційною кульмінацією дня. У межах програми прозвучали пісенні твори на вірші Шевченка, а також декламація його поезій у виконанні студентів і митців. Атмосферу глибокої духовности творили виступи етногурту «Ойкумена», квінтету бандуристок «Калинове намисто», «Людкевич хору», Народної капели бандуристок «Дзвіночок», хору та оркестру Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка, ансамблю естрадної пісні «Сузір’я» та заслуженого артиста України Романа Ковальчука.
Цей день став ще одним нагадуванням, що Шевченко – не лише частина минулого, а й голос сучасности, який звучить крізь покоління. Його слово надихає боротися, творити, пам’ятати, бути собою. Бути українцем.
