Щоб знати про ґрунти, треба дивитися на зірки: мандрівка астрономічною обсерваторією Львівської політехніки

За матеріалами сайту «Еспресо.Захід»
Любов Янків-Вітковська

Серед типових туристичних об’єктів Львова є такі, про які мало відомо. А жаль! Наприклад, є у нашому славному місті астрономічна обсерваторія – науково-дослідна установа Національного університету «Львівська політехніка». Вона – одна з найстаріших у Центральній Європі й просто неймовірний об’єкт, який нагадує про космічну славу львівських учених.

Обсерваторія не має окремої будівлі. Вона розміщена на даху головного корпусу Львівської політехніки. Щоб потрапити сюди, «Еспресо.Захід» вдалося знайти час у щільному графіку Любові Янків-Вітковської, доцентки кафедри вищої геодезії та астрономії Університету, голови Львівського астрономічного товариства.

Підійматися на дах Політехніки – цікаво. Крім неймовірного краєвиду, химерних автентичних сходів, в обсерваторії багато речей збереглося ще з часів Австро-Угорської імперії. Це як музей, але водночас тут присутня сучасність – досі здійснюють важливі і дуже точні спостереження для науки і цивілізації за допомогою сучасних космічних технологій.

«Після того, як згоріла обсерваторія у колегіумі Єзуїтському (сучасний ЛНУ імені Івана Франка), минуло 100 років – і постала обсерваторія у Політехніці, а цих 100 років серйозних астрономічних досліджень у Львові не було. Але виникла потреба в геодезичних дослідженнях. Щоб знати про землю, людям завжди треба було піднятися до небес. Для геодезичних робіт потрібні були спостереження за небесними тілами. Тому обсерваторія була дуже на часі. Цікаво, що львівські вулиці Новий Світ, Глибока були не такими, як зараз, тут були ліси і болота, а електрики не було. Саме тому обсерваторію побудували тут, вона мала бути за містом, щоб вогні вечірнього міста не перешкоджали спостереженням», – розповідає Любов Янків-Вітковська.

Власне астрономічні спостереження у обсерваторії проводили до 1941 року. Сьогодні тут стежать за супутниками, коливанням полюсів Землі та іншими змінами нашої планети. А отримані дані використовують, зокрема, для розв’язання завдань геодезичної науки. Астрономічні спостереження провадять як навчальні – для студентів Інституту геодезії, одного з підрозділів Політехніки. Наступницею традицій і славної історії обсерваторії сьогодні можна вважати кафедру вищої геодезії та астрономії Університету.

«Уже 150 років у цих аудиторіях ми читаємо лекції нашим студентам. На дах університету ведуть сходи, які тут від самого початку. Наші деякі прилади, зокрема глобуси, мають по 150 років. Це унікальні експонати. А наш старий телескоп робили ювеліри вручну, бо потрібна була висока точність. На станції спостереження ми навіть дверну ручку залишили ще автентичну, це додає особливого духу тут», – каже науковиця.

Поряд з усіма цими автентичними речами мирно сусідить сучасна техніка: зараз тут поставили GPS-станцію і спостерігають за штучними супутниками за допомогою GPS-технологій.

«Сучасна геодезія вимагає розв’язання задач координатно-часового забезпечення з високою точністю. Ключовим тут є точність. Простіше кажучи, ми використовуємо космічні технології для розв’язання земних задач. Визначення рівня моря, спостереження за таненням льодовиків, визначення швидкості руху літосферних вплив – це все задачі, які ми можемо розв’язати за допомогою сучасних приладів у нашій обсерваторії, але це теж астрономічні спостереження, не оптичні, але радіофізичні», – розповідає Любов Янків-Вітковська.

Усі ці небесні премудрощі опановує не так багато молодих людей. «Космічна наука – не дуже популярна, вона завжди була елітарна, зараз більше студентів ідуть у землеміри, а не на космічну геодезію. Але після 2008 року у нас зросло число студентів, які хочуть у нас вчитися. Ілон Маск спричинив зацікавлення космічною темою, вона знову на слуху і радію з цього», – підсумовує авторитетний астрофізик.
 

Повний текст матеріалу – на сайті «Еспресо.Захід».