Цього року у Львові планують розпочати реставрацію одного з будинків на площі Ринок – легендарної Чорної кам’яниці. Архітектори та реставратори запевняють: фасад і надалі залишиться звичним чорним, але деякі частини можуть стати… кольоровими. Таким чином фахівці повернуть давні розписи фасаду унікальної пам’ятки. Зокрема, йдеться про фриз з рослинним орнаментом початку XVI століття, який знайшли під час досліджень на рівні другого поверху, над віконним обрамленням.
– Нам вдалося знайти його під шаром чорного акрилу та білої обмазки, що залишились від попередніх реставрацій. На збереженій поліхромії навіть видно сліди від пензлика. Щоправда, збережений орнамент у дуже поганому стані: камінь потрісканий і осипається через акрилове пофарбування пізніших часів. Наразі ми точно виявили один колір – червонуватий. Виглядає, що це казеїн – фарба на основі білка (молока чи сиру) з вапном, кольору якій надавала перетерта глина. Як реставратор я запевняю, що немає жодних проблем, аби відтворити цей орнамент, – розповів «Львівській газеті» реставратор, доцент кафедри архітектури та реставрації Інституту архітектури Львівської політехніки Олег Рибчинський.
Будинок на площі Ринок, 4, – унікальна пам’ятка архітектури XVI століття. Є найкращим зразком міщанського будівництва епохи Ренесансу. Вона входить у Ансамбль історичного центру Львова, який 1998 року включений до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Будівля зведена у 1588–1589 роках і впродовж XVII–XIX століть неодноразово перебудовувалася.
За словами головного архітектора проекту реставрації Чорної кам’яниці, доцента кафедри архітектури та реставрації Юрія Дубика, якого кольору був будинок одразу після спорудження – достеменно не відомо. Припускають, він міг бути білим, або кремовим. Через непевність щодо первісного кольору та бажання зберегти міф чорної кам’яниці, реставратори вирішили не змінювати її колір.
– Найбільше питання було в тому, як саме реставрувати фасад. Вже досить давно, як мінімум з ХІХ століття, всюди фігурує назва «Чорна кам’яниця». Насправді чорна патина з’явилася з часом. Однак сьогодні відтворити первісний вигляд будівлі просто нереально, – розповів Юрій Дубик.
За його словами, дуже багато інформації про первісний вигляд будинку було втрачено під час реставрації 1911 та 1927 років, і нині на кам’яниці дуже багато нашарувань пізніших часів.
– Виглядає так, що у ті часи кам’яницю після реставрації ще додатково чимсь покрили, щоб вона набула звичного вже тоді чорного кольору, – пояснює Юрій Дубик.
За словами Олега Рибчинського, через численні реставрації сьогодні на фасаді кам’яниці не видно дуже багато деталей, які заховані під нашаруваннями фарби пізніших часів. Також реставратори досі не мали жодних достовірних даних про те, що фасад будинку був кольоровим, хоча здогадувались, що саме так і було.
– Чорна кам’яниця не була замальована з одної бочки. Так не робили. Ми проведемо дослідження ще на двох вікнах рівня другого поверху. Якщо ми там виявимо розписи, я, без сумніву, наполягатиму на консервації та експонуванні. Де вони втрачені, там реставраційним методом можна допунктувати і відтворити колір. Дослідження будуть також проводити на рівні третього поверху та між поверхами, – розповів Олег Рибчинський.
Нагадаємо, Львівський історичний музей виграв грант Посольського фонду США збереження культурної спадщини на реставрацію унікальної будівлі. Сума гранту становить 275 000 доларів, ще 29 тисяч доларів у реставрацію інвестує сам музей.