У житті виникає чимало гарних можливостей. Іноді потрібно просто повірити у себе й спробувати. Так вважає студентка Інституту хімії та хімічних технологій Ірина Ілючок. Цьогоріч дівчина стала стипендіаткою проєкту «До вершин з Roshen».
– Як Ви потрапили на цю програму? Що спонукало взяти у ній участь?
– Чесно кажучи, просто вирішила спробувати: пощастить чи не пощастить. Як викладачі вчили: спробуй, а потім уже як вийде. До того ж минулоріч я здобула диплом ІІ ступеня Всеукраїнської олімпіади з безпеки життєдіяльності. Це досить високо оцінювалося, і я вирішила спробувати свої сили. Та й рейтинг у мене не низький.
– Чи довелося Вам для цього подавати окрему роботу наукового характеру?
– Зараз веду дві наукові роботи зі своїми керівниками, але тоді вони ще не були опублікованими.
– Що Вам дала ця стипендія?
– Узагалі приємно, що успішність у навчанні зараз цінують. Це не лише безрезультатна старанність.
– Якщо не секрет, на що Ви витрачали або плануєте витрачати стипендію?
– Відвідувала курси англійської мови, оскільки зараз це дуже важливо. А ще хочу поїхати кудись за кордон, щоб це запам’яталося.
– З чим плануєте працювати надалі? Чи обдумували Ви вже тему для своєї майбутньої магістерської роботи?
– Я хочу продовжувати тему бакалаврської, бо вона мені дуже подобається. Я писала про виробництво скла. І у майбутньому на магістерській я хочу повністю спроєктувати завод для виробництва скла та безбарвної тари.
– Чи випробовували Ви свої навички на практиці?
– Так. Я з Рівненщини, у нас є завод, який має іноземні інвестиції. Щоліта я працюю на ньому за окремою програмою. Ще коли вступала до Політехніки, то визначила мету: якщо гарно закінчу університет, то працюватиму на цьому підприємстві.
Я дуже люблю математику, точні науки. Коли була абітурієнткою, тато казав: «Я точно знаю, що ти підеш у Політехніку. Обирай спеціальність, але це точно буде Політехніка».
– Чи не шкодували про свій вибір?
– Ні. Я задоволена своїм університетом.
– Чи маєте ще якісь захоплення? Що робите на дозвіллі?
– Я люблю готувати різні десерти, це мені теж вдається. Ще люблю музику. Навчилася нещодавно грати на гітарі, хоча у школі дуже цього не хотіла. Зараз ще цікаво спробувати себе в ІТ-галузі.
– Розкажіть, ким Ви хотіли б себе бачити за 5 років?
– Я б хотіла на той час бути або завідувачем лабораторією, або технологом на підприємстві, де вже практикувалася.