Міжнародні освітні та наукові контакти стають важливою ланкою підвищення освітнього рівня студентів Політехніки. Про те, як в університеті організовано цю роботу, які чекають зміни, говоримо із проректором з міжнародних зв’язків професором Олегом Матвійківим.
– Олеже Михайловичу, що можете сказати про нинішню міжнародну діяльність університету?
– Відколи керую цією ділянкою роботи, намагаюся приділяти увагу всім напрямам цієї діяльності. Ми, зокрема, оновили контакти з відповідальними за міжнародну діяльність інститутів і кафедр, розробили її нові звітні показники як для викладачів, так і для кафедр. Домагаємося від уряду спрощення оформлення документів на відрядження, прийом делегацій, навчання у нас і за кордоном. Будемо модернізувати діяльність нашого відділу. Сподіваємося, це дасть добрий результат.
– Хто в Політехніці відповідає за цю роботу і хто її координує?
– Координую її я. Окрім мене, цю роботу провадить відділ міжнародної освіти, яким керує професор Наталія Гоц. Саме на нього покладено дуже багато функцій. Відділ роботи з іноземними студентами безпосередньо займається лише тими студентами, які в нас навчаються. Зараз будемо трохи змінювати його функції, бо багато з них перейшли до деканатів. Сам відділ, на мою думку, має більше займатися промоцією університету за кордоном, пошуком і залученням нових іноземних абітурієнтів.
– Раніше політехніки черпали інформацію про поїздки за кордон, навчання, стажування у вашому відділі. До кого їм звертатися тепер?
– За звичкою вони й далі звертаються до нас, адже раніше така інформація акумулювалася у деканаті по роботі з іноземними студентами. Кілька років тому його розформували. Раджу таку інформацію шукати на web-порталі можливостей Львівської політехніки. Ми ж лише допомагаємо оформити різні посвідки, угоди, договори, документи тощо.
– Успіху можна досягнути тоді, коли всі діють спільно і злагоджено. Як показує практика (про це йшлося на одній із Вчених рад університету), насправді не все так гладко у цій справі. Як цьому можна зарадити?
– Претензії до нас є, були і будуть, адже це робота з людьми, від яких залежить: бути конфлікту чи ні. Причина банальна: приходить людина за 10 хвилин до закінчення робочого дня й вимагає оформити відрядження вже… на ранок завтрашнього дня, чи наприкінці робочого дня у п’ятницю – на ранок понеділка. Тут щось зробити практично неможливо. Звичайно, є різні ситуації, можлива й наша вина. Ми й досі користуємося значною частиною положень законодавства – рудименту часів Союзу, який ніяк не можемо викорінити. До прикладу, багатьом завідувачам кафедр, професорам не подобається готувати накази на прийом іноземних делегацій (гостей, студентів, викладачів), хоча все за законом. Тому наразі конфліктів інтересів не уникнути. Або ще приклад: політехніки часто забувають, що подавати нам заявки на поїздку студента чи викладача у відрядження, прийом делегації тощо необхідно за 7 днів до цієї події, адже маємо встигнути підготувати і підписати потрібний наказ. Насправді цих термінів більшість не дотримується: якщо до події залишається три дні, то готуємо наказ терміново, коли ж менше, то його підписати фізично неможливо: бюрократичні перепони не перескочиш. Я ж завжди відкритий до дискусій, пропозицій, адже так швидше можна знайти розв’язання різних проблем.
– Міжнародна діяльність базується на роботі інститутів та кафедр. Чого від них чекаєте?
– Сконцентрованості, розуміння і готовності до нових викликів. У них – найбільше інформації про закордонні університети, що мають подібні спеціальності, є інформація, куди скерувати студентів на навчання чи стажування, яких іноземців приймати у себе, які дисципліни англійською мовою готові читати для іноземних студентів та інше.
– Мабуть, практику доброї співпраці кафедр з іноземними університетами та інституціями варто поширювати в Політехніці?
Саме тому активніше долучатимемо до цієї роботи відповідальних за кафедральну та інститутську міжнародну діяльність. Звичайно, у кожному інституті є своя специфіка. Є багато інститутів, які ще не ввійшли в ритм роботи з іноземними інституціями. Будемо їм у цьому допомагати.
– Чи достатньо використано можливості колективів Політехніки, які долучаються до міжнародних угод і проектів Еразмус+?
– Ще вісім років тому я підготував проект по програмі «Темпус». Тоді ж і поцікавився: скільки проектів підготувала Львівська політехніка і Белградский університет. Побачене здивувало: у них було до 20 міжнародних освітніх проектів, а в нас десь 5–6.
– Від чого це залежить?
– Від активності, комунікації, зв’язків, ідей, вільного часу та багатьох інших чинників. Безумовно, проекти повинні писати викладачі. Щоб їх написати, потрібні зв’язки із закордонними кафедрами, університетами тощо. Тому ми й стимулюємо міжнародні угоди, поїздки за кордон. Дуже важливо мати вільний час, адже писати проект з «нуля» дуже важко. Викладачі, зайняті підготовкою до лекцій, не матимуть часу на написання ґрантів.
– Тож як вирішити цю проблему?
– Це складне питання. Тішить, що декому вдається поєднувати викладання і написання проектів. Наприклад, економісти і комп’ютерники мають дуже багато проектів. Торік ми провели 5 семінарів стосовно написання проектів. Цієї осені теж плануємо такі навчання. На жаль, на них приходить 20–30 осіб (третина колективів інститутів). Надіюся, що робота найближчим часом поліпшиться і більшість інститутів братимуть участь в організуванні і керуванні програм подвійних дипломів, викладанні дисциплін у закордонних університетах, міжнародній академічній мобільності, стажуванні, спільних проектах, підвищенні кваліфікації, виконанні міжнародних освітніх проектів, у підготовці і поданні міжнародних заявок. Важливо, щоб ті люди були відповідно профінансовані.
– Як плануєте залучати до навчання у Політехніці іноземних студентів?
– Є кілька напрямів. Зокрема, це робота з консульствами, посередницькими фірмами іноземних країн. Маємо зацікавити іноземних студентів англійськомовними програмами. Такі програми вже чотири роки діють у механіків і будівельників (за ними вчаться студенти здебільшого із арабських країн). Цьогоріч стартують нові англійськомовні бакалаврські і магістерські програми в ІКНІ, три англійськомовні програми пропонує ІНЕМ. Про це мають знати наші потенційні іноземні вступники. У цьому нам теж можуть допомогти різні фірми, виставки, посольства, консульства тощо. Паралельно потрібно підвищувати якість нашого навчання, навчально-наукових лабораторій.
– З якими країнами вже добре налагоджені стосунки?
– З Польщею, Німеччиною, Францією, Швецією. Маємо гарні проекти з Кінгтонським університетом у Лондоні (туди вже їздили наші викладачі, наступного року поїдуть студенти). Підписали угоду і готуємо програми подвійних дипломів з італійським університетом м. Перуджі. Цікавляться нами Іспанія, Португалія, ми ж – Кореєю та Китаєм. Зустрічаємося з усіма, наразі підписуємо меморандуми.