Шановні науковці Львівської політехніки! Чи замислювалися Ви над питанням про вплив авторського складу наукової публікації на її подальшу долю? Чи стоїте Ви перед дилемою: провадити дослідження самостійно чи залучити колег? Архімед, Ньютон, Ейнштейн… Історично вже так склалося, що важливі наукові відкриття підкреслюють роль індивідуального генія. Однак у сучасній науці бачимо очевидний зсув від моделі індивідуальної наукової творчості до моделі командної роботи незалежно від усталених галузевих традицій наукової публікації. Тож працівниці Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» Аліна Петрушка, Людмила Волкова в рубриці «Зрозуміла наукометрія» діляться думками, що слід враховувати авторам колективної публікації.
Що слід враховувати авторам колективної публікації?
- Як свідчить статистика, відсоток прийнятих до друку статей у співавторстві, як правило, вищий, ніж для праць, виконаних одноосібно. Рецензенти та редактори наукових видань схильні пояснювати це позитивним зв’язком між науковою колаборацією та якістю отриманого наукового знання.
- Наукометристи також виявили вплив командної роботи на цитованість публікації. Зокрема, одноосібні публікації є значно менш цитовані, ніж публікації, реалізовані в науковій колаборації. Це пояснюється тим, що наукові дослідження, проведені командою, забезпечують вищу ймовірність отримання якісних результатів.
Як ефективно організувати наукову колаборацію?
Є кілька основних принципів формування успішної команди.
- Принцип взаємного доповнення: співпраця науковців із різними компетентностями та можливостями дозволяє вирішувати складніші проблеми та підвищити шанси дослідження на успіх.
- Принцип географічного охоплення: інтернаціональна колаборація покращує «видимість» публікації серед наукової спільноти. Співпрацю доцільно пропонувати першочергово науковцям із тих країн, де публікації за обраним напрямом досліджень є максимально цитованими, а, отже, затребуваними. Ефективність пошуку іноземних колаборантів можна підвищити, використовуючи наукометричний інструментарій Scopus, Web of Science чи таких спеціалізованих соцмереж для науковців, як Research Gate.
- Принцип взаємного цитування: науковці, які часто посилаються на публікації один одного, очевидно, мають спільні або близькі дослідницькі інтереси. Проаналізувавши, кого цитуєте Ви і хто цитує Вас, отримаєте список потенційних колаборантів.
Успішних Вам колаборацій та якісних досліджень!