В Центральному інституті реставрації (Рим, Італія) у рамках проєкту AURORA 14–15 січня 2025 року відбулася проміжна зустріч, у якій взяли участь представники Національного університету «Львівська політехніка» – проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків, доктор економічних наук, професор Наталія Чухрай і доцент кафедри телекомунікацій Інституту інформаційно-комунікаційних технологій та електронної інженерії, доктор технічних наук Тарас Максимюк.
Проєкт AURORA має на меті продемонструвати, як хімічне маркування, мініатюрні пристрої, художні методи глибокого сканування та хмарні платформи і платформи на основі блокчейну можна поєднати, щоб створити економічно ефективний, неруйнівний та неінвазивний засіб протидії незаконній діяльності, водночас зберігаючи артефакти. Технології, досліджені та впроваджені в AURORA, будуть об’єднані в цифровий інструмент, що дасть змогу відповідним зацікавленим сторонам, арт-дилерам, кураторам, аукціонним будинкам, службам логістики та правоохоронним органам легко перевіряти автентичність і походження творів мистецтва, відстежувати рух творів мистецтва.
Зустріч розпочалася з промови представника Центрального інституту реставрації, який підкреслив важливість співпраці у збереженні культурної спадщини. Доменіко Романо з компанії Avvale розповів про загальні цілі проєкту AURORA, наголосивши на створенні простих у використанні, недорогих та корисних на різних рівнях рішень. Під час заходу обговорили сучасні технології захисту мистецьких творів. Блокчейн на ринку NFT може протидіяти незаконному обігу, а методи відстеження забезпечують точність локалізації до 30 см. Для автентифікації використовують штрих-коди, QR-коди та прозорі хімічні маркери без потреби нанесення номерів.
Учасники також обговорили прогрес проєкту AURORA, відзначивши значні досягнення та необхідність консолідації результатів у фінальний рік реалізації. Також було продемонстровано прогрес за кожним робочим пакетом. Особливу увагу приділено технологічним інноваціям, зокрема використанню вуглецевих точок (CarbonDots) та хімічних маркерів. Було підкреслено, що різні матеріали потребують різних покриттів для ефективної реалізації стратегії протидії підробкам. Партнери проєкту провели численні тести з використанням зовнішніх агентів, чорнил, прискореного старіння й фотостаріння на різних матеріалах, таких як папір, піщаник, мармур, кераміка, дерево, історичний папір та вапняк. Наразі результати цих досліджень аналізують.
На команду науковців Львівської політехніки покладено, окрім іншого, особливе завдання щодо оцінювання масштабів впливу воєнних дій на стан музейної спадщини в Україні та злочинний трафік об’єктів мистецьких цінностей. Зустріч підкреслила важливість участі нашого університету в проєкті, оскільки закордонні партнери виразили занепокоєність подіями в Україні та схвалили можливість апробації розроблених хімічних маркерів на мистецьких об’єктах музеїв і церков на Сході України. Науковці висловили сподівання, що система маркування хімічними маркерами рухомих об’єктів національної спадщини у прифронтових регіонах України надасть додатковий шанс щодо ідентифікації приналежності цих об’єктів до національної спадщини у разі окупації території або їх викрадення ворогом.
Участь представників Львівської політехніки у таких заходах підкреслює активну позицію Університету в міжнародних проєктах, спрямованих на збереження культурної спадщини та впровадження інноваційних технологій.
