На засіданні Вченої ради вітали політехніків, які привезли «бронзу» з міжнародних змагань із робототехніки у Польщі.
Університет на змаганнях у Лодзі 21 листопада представляло чотири команди. Поїздку політехнікам проспонсорувала ІТ-компанія «Ерікполь», яка з початку сезону підтримує наших робототехніків і, до речі, планує презентацію у Політехніці 15 грудня о 14.15 в 218 аудиторії ХІ навчального корпусу. Це були вже 15-ті змагання роботів у Лодзі, їх організовує тамтешня Політехніка. У програмі – аж вісім видів змагань: роботи бігають, борються (наприклад, у сумо), шукають вихід із лабіринту і дивують ще багато чим, розповів доцент кафедри фотоніки Львівської політехніки Василь Татарин, керівник гуртка робототехніки при кафедрі ФОТ.
Політехніки взяли участь у знайомому для них виді змагань – перегонах роботів. Команда «Фотоніка-1», у складі якої студенти ІТРЕ Андрій Назар, Іван Дністрян, Максим Грицишин, вийшла у фінал, де їхня машинка «Т-31» дісталася фінішу третьою. За словами Андрія і Максима, вона, може, й поступалася лідерам із точки зору механіки, а от програмна складова – на доброму рівні. Це при тому, що, зауважують політехніки, у польських колег – більше можливостей, грошей на укомплектування роботів, а в складі команд-переможців – SRS і HODOR (обидві з Білорусії) – досвідчені інженери. Наші хлопці отримали кубок, мікропроцесор і невелику грошову нагороду. Вже думають про чергові змагання наступного року в Мінську.
Активність і добрі результати студентів-робототехніків для завідувача кафедри фотоніки професора Ярослава Бобицького є свідченням значного рівня інженерної думки студентів, а самі змагання з роборейсу, на його думку, допомагають спудеям вдосконалювати професійні знання і навички, адже «спонукають, заохочують, викривають помилки і показують тенденції», як-от до «мініатюризації пристроїв, які щораз ширше будуть застосовуватися в науці і техніці». Ярослав Васильович каже:
– Сучасний мобільний робот, який глядач сприймає як звичайну машинку, є інтелектуальною системою, котра має надзвичайно складну сенсорну підсистему, підсистему актуаторів (тобто виконавчих механізмів), «мозок» – процесор, який управляє цими підсистемами і має «розум», тобто фахово запрограмований. Все це означає, що студенти, які займаються робототехнікою, мають бути достатньо широко обізнані. Як ми й передбачали раніше, наша спеціальність «Лазерна та оптоелектронна техніка» є інтердисциплінарною, адже фахівець у цій сфері повинен мати не тільки фундаментальну освіту, а й освоїти багато спеціальних дисциплін. Нині, з реформуванням галузі вищої освіти, зокрема зміною Переліку галузей знань і спеціальностей, напрям підготовки «Оптотехніка» трансформується у спеціальність «Мікро- та наносистемна техніка». Це дає ключ до розв’язку актуальних задач сучасного світу. Цей інструмент, за допомогою якого дослідник або інженер може виконувати різні технологічні операції (у виробничих процесах, у самих ІТ), – дуже потужний, бо може бути неруйнівним, безконтактним і дозволяє отримати абсолютно неочікувані результати. Насамперед маю на увазі лазерний промінь як знаряддя для продукування, синтезу, передачі інформації і т. ін.
