Слушним приводом для цього інтерв’ю з керівником Центру міжнародної освіти Львівської політехніки доктором технічних наук професором Наталією Гоц став недавній візит в наш університет представницької делегації із Китаю – науковців Цюаньчжоуського університету інформаційного інжинірингу. Під час зустрічі з китайськими партнерами ректор Львівської політехніки професор Юрій Бобало наголосив, що співпраця з відомими науковими центрами й бізнес-структурами Європи та світу стала пріоритетною в діяльності навчального закладу. Угоди про взаємодію і співробітництво укладені із понад 120 зарубіжними університетами та науковими й бізнесовими структурами 24 країн.
– Наталіє Євгенівно, ми непогано обізнані про глобальну ініціативу уряду Китаю щодо торговельно-економічної, культурної, науково-технологічної та технічної співпраці, котра отримала назву «Один пояс – один шлях». Яким чином ця ініціатива торкнеться України та Львівської політехніки зокрема?
– Головною метою цього глобального проекту є створення розгалуженої торгової та транспортної інфраструктури, яка б поєднувала Азію з Європою та Африкою. Йдеться про відновлення міжконтинентального сполучення, який в вітчизняному дискурсі називають «Шовковим шляхом». Нагадаю мудру китайську приказку: «Якщо хочеш розбагатіти, спершу побудуй дорогу». Це і головним лейтмотивом плану «Один пояс – один шлях». Він передбачає створення нових механізмів регіональних економічних партнерства, розвиток і процвітання всіх залучених країн, зміцнення торговельних, культурних та науково-освітніх обмінів та зв’язків між ними.
Ця наймасштабніша транспортно-логістична програма ХХІ століття, котру розпочав Китай, має велике значення і для України, яка два роки тому долучилася до неї. Адже за оцінками фахівців Українського інституту майбутнього, в результаті ми можемо отримати величезні інфраструктурні інвестиції – від $20 до $100 млрд. Для прикладу, цілком реальною є перспектива участі китайських компаній у будівництві бетонних магістралей на півдні України, двох-трьох авіаційних САRGO-терміналів, євроколії від Чорного моря до Польщі тощо.
Звісно, і ми, у Львівській політехніці, не повинні стояти осторонь цього тренду, котрий дозволить нам, я сподіваюся, налагодити з китайськими університетами та бізнесовими структурами тісну та взаємовигідну співпрацю у науково-освітній сфері й отримати потрібні інвестиції. Відрадно, що це розуміють і наші партнери. Крім уже згадуваної угоди із Цюаньчжоуським університетом інформаційного інжинірингу, ми уклади аналогічні документи також із Харбінським політехнічним університетом, Університетом Ченгду, Пекінським коледжем інформаційних технологій та Хубейським технологічним університетом.
– Розкажіть, будь ласка, про конкретні форми співпраці, передбачені у цих угодах.
– Наші партнери із Піднебесної, як правило, виявляють особливий інтерес до налагодження співробітництва насамперед в освітній сфері, зокрема, навчанні китайських студентів у Львівській політехніці низці спеціальностей в галузі телекомунікацій, радіоелектроніки, комп’ютерної та електронної техніки тощо. Ми разом будемо реалізувати заходи з обміну викладачами та студентами, участі представників Китаю в наших міжнародних науково-практичних конференціях та конкурсах, зокрема, йдеться про організацію практики викладачів та студентів-дизайнерів Львівської політехніки у профільних фірмах Китаю. Передбачено також проведення спільних дослідницьких проектів, організації об’єднаних конференцій та семінарів, обмін профільною інформацією та матеріалами, спільне фінансування програм обмінів в рамках дослідницьких проектів тощо. Наші науковці вже приступили до написання спільних статей, підготовки спільних освітніх програм для аспірантів та зробили перші кроки до участі в інтегральних наукових проектах. До речі, наразі ведуться перемовини про створення у Львівській політехніці курсів з вивчення китайської мови.
Останнім часом почастішали наші візити в китайські університети і поїздки китайців до нас. Львівські політехніки брали активну участь у низці заходів, зокрема, Міжнародній освітній конференції «Єдиний пояс – єдиний шлях» у Пекіні. А під час Першого міжнародного форуму з аналогічною назвою, що проводився у Києві, ми досягнули попередню домовленість про співпрацю ще з 11 університетами Китаю.
Для прикладу, цьогоріч у Китаї побували представники Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології С.П. Яцишин та Р.В. Кочан, котрі прочитали лекції в Хубейському технологічному університеті. Стажування на автобусному заводі «Анкай» Тяньцзінської компанії проходив студент Інституту інженерної механіки та транспорту М.Б. Шевців. Натомість у нашому університеті побували делегації компаній «Беінські енергетичні системи електричного та автоматичного устаткування», «Tianjin EUR-CN Clean Energy Technology Co» із міста Тяньцзиня.
Сподіваюся, що ці перші кроки назустріч один одному перетворяться невдовзі у цілком реальні спільні проекти, що принесуть користь і нам, і китайцям.